Радиостанция Голос Столицы

 

В пятницу, 13 апреля, была четвертая годовщина от начала АТО. Именно 13 апреля 2014 года было принято соответствующее решение СНБО, а 14 апреля — введено в действие.

 

На сегодня формально АТО близка к завершению, так как в ближайшее время она будет переформатирована в Операцию объединенных сил. Президент Петр Порошенко сообщил, что это произойдет 30 апреля.

 

О завершении АТО и о вариантах реальной реинтеграции Донбасса рассказал в эфире радиостанции Голос Столицы политтехнолог Ярослав Макитра.

 

АТО виконала свої головні завдання, чи у нас не було іншого виходу?

 

— Напевно, тут спочатку треба розглянути той варіант, що запровадження АТО чотири роки тому, саме такого режиму захисту незалежності, боротьби з терористами і окупантами був вибраний тому, що, по суті, альтернативою могло бути законодавчо хіба що оголошення війни. Було два варіанта: або все таки формат АТО, але який водночас юридично був складний, тому що він не передбачав використання військових в таких операціях і т.д. По суті, йшлась мова про застосування спецслужб і т.д. Але, тим не менше, був вибраний саме такий формат і по ходу вже чотири роки відбувались і законодавчі зміни самого процесу. І зараз фактично ми вийшли на цей режим, який, очевидно, і варто було раніше в 2014-2015 році, саме таким чином десь підганяти законодавство і всю нормативну базу для того, щоб належним чином відбувалось керівництво і управління всіма військовими підрозділами, поліцією і т.д., тих, хто бере участь в цій операції. Тому тут говорити про те, наскільки себе виправдало АТО, напевно, це АТО можна назвати тільки по формі, але далеко не по змісту. Це була набагато ширша і масштабніша, справді, операція. Звичайно, що десь виконали, тому що якщо ми пригадаємо ті загрози, які стояли перед країною чотири роки тому і ті міста, які були, по суті, окупованими, над якими Київ втрачав контроль чи повністю втратив, то значна частина їх була, по суті, відвойована. Тому якщо з тієї точки зору, то плюси є і не відбулось просування далі Сходу окупантів. Але якщо виходити з точки зору оптимістичного сценарію, коли б хотілося, щоб, звичайно, зі всіма терористами було покінчено і країна відновила повністю контроль, то цього, очевидно, не відбулось і багато було, можливо, десь сподівань і завищених оцінок з боку політиків на той час і президента, який тоді вступив в повноваження щодо швидкої операції. 

Порошенко назвал дату окончания АТО на Донбассе

 

Багато хто з громадян і політичних опонентів Порошенка дорікає, що він обіцяв закінчити АТО за два тижні. Чи були в тій ситуації, дійсно, можливості?

 

— Важко. Тут в чому ситуація? Треба повернутись на той час і пригадати, яка була обстановка, як це відбувалось. В принципі, зараз це зрозуміло, що вони були занадто оптимістичні, нереалістичні, як показала практика. Але на той час, якщо повернутись, логіка в таких словах, в таких оцінках була по одній простій причині. Якщо ми пригадаємо, одразу після вступу президента Порошенка в повноваження досить сильно почався наступ українських військ, відвойовування позицій і т.д., і, в принципі, якби не така масштабна агресія безпосередньо вже в другій половині серпня, то українські війська, українські сили встановили б все таки контроль над всією територією, фактично до цього все йшло. Ми вже були в Луганську і вже деякі райони були під контролем і т.д., Донецьк тримали в кільці. Тому логіка була.

 

Президент давав інтерв'ю низці українських телеканалів, зачепив і це питання, сказав, що 30 квітня має змінитись операція. Порошенко окреслив: «Я думаю, що це кардинально міняє організацію управління військовою структурою. АТО знаходиться під керівництвом СБУ, взаємодія між СБУ і підрозділами ЗСУ, Нацполіції, Нацгвардії є абсолютно іншою, ніж передбачено в законі про реінтеграцію Донбасу. Керівництво операцією переходить до ЗСУ і у ЗСУ з'являються додаткові повноваження щодо реагування на агресію. Це зробить дії українських військових набагато більш ефективними не лише у відсічі збройній агресії, але і у протидії диверсійним групам». Тобто ми сподіваємось, що об'єднана операція дасть більш чіткий розподіл обов'язків і повноважень між силовими структурами, більш чітку ієрархію?

 

— Саме так, в принципі, законодавство ухвалене це і передбачає. Побачимо, знову ж таки, як це буде реалізовано на практиці, але те, що десь мобільність виконання наказів і ефективність мала б збільшитись, справді, очевидно. Тому що основне навантаження лягає на ЗСУ в рамках цієї війни і досі той юридичний механізм, який діяв, про що, власне, президент попередньо також згадував, що все підпорядковувалось СБУ, тобто були з комунікацією проблеми, дуже часто не вистачало взаємодії, справді, між органами, тому що кожен діяв фактично в рамках свого законодавства, в рамках своїх дій, а приймати ті чи інші рішення, розуміючи, що є законодавчі нюанси певні, не так то просто, тому що багато наказів віддається і письмових, розробляються різні операції і т.д. На себе брати відповідальність, десь порушувати ті чи інші норми заради критичної ситуації — далеко не кожен це буде робити. Тому, звичайно, є сподівання, що все управління, справді, переходить до ЗСУ, призначається спеціальна відповідальна людина, яка всім цим керуватиме, підпорядковуватиметься головнокомандувачу, хочеться вірити, що це покращить комунікацію, взаємодію і т.д.. Але в риториці президента, я думаю, при фразі, що це допоможе захищати і боротись диверсійним групам, напевно, все-таки не вистачало, все таки візьму на себе сміливість, провести наступальну операцію, якщо це буде потрібно, тому що якщо ми будемо постійно говорити, що ми будемо стояти на місці і т.д., тобто навіть в далекостроковій перспективі не будемо говорити про те, що ми готові до звільнення, то трішки є проблема, тому що сценаріїв розвитку цього військового конфлікту є насправді багато, якщо дивитись в довгостроковій перспективі. 

© Фото: pushkinska.net
Как четыре года АТО изменили армию и страну. Мнение экспертов

 

Силовики — це одне, але чи не варто нам вже розробляти сценарії реінтеграції Донбасу і, в першу чергу, тамтешніх жителів, тому що ми чуємо про посилення силових структур, але, я так розумію, плану ще, що потім робити, чіткого немає?

 

— Його не назвеш комплексним, але хоча б певна, як прийнято казати, дорожня карта по врегулюванню мирному, так званому регулюванню конфлікту реінтеграції, можна назвати так звані Мінські угоди, там, в принципі, виписаний певний процес, яким чином ці території мають залишитись під контролем України і скільки має бути надано повноважень цим самоутворенням, які там перебувають. Але насправді так, як виглядають ці мінські угоди, їхня імплементація в законодавство України зараз на даний момент при політичних розкладах, які є, виглядає просто фантастикою. Це просто неможливо, по суті, зараз, тому що, справді, дуже серйозні повноваження там виділяються, наділяються ці самоутворення і, в принципі, якщо прямо слідувати так званим мінським угодам, вони далекі, напевно, від захисту національних інтересів України і навряд чи це той документ, який потрібен Україні для мирного врегулювання конфлікту, коли в них своя поліція, своя прокуратура, коли є можливість введення навіть своїх економічних зовнішніх зносин, очевидно, що це буде заточення на.

 

Ми не можемо на це піти?

 

— Не можемо попри те, що хтось ставить під цим підпис. Тому що юридична складова цього документу дуже сумнівна. Це більше політичний документ і будь-який політик, керівник держави зможе сказати, що цей документ не має юридичної сили в Україні, ми його не виконуватимемо. Така історія. Тобто напевно, варіантів багато вирішення конфлікту, але є два ключових, а там вже підваріанти. Перший — це, справді, силовий, коли Україна встановлюватиме силою контроль над цими територіями і далі уже на наших правах, на наших позиціях встановлювати ті чи інші правила нав'язувати. Інший варіант — це просто добровільний відступ противника і це також б дало можливість зайти Україні і, знову ж таки, на українських правилах взяти ті території під контроль. Це два такі голові і ключові, якщо глобально підходити, варіанти позитивного вирішення конфлікту для України. Я маю на увазі позитивно, якщо ми хочемо зберегти унітарність і т.д. Є інші варіанти, але нехай ці території або залишаються у статусі в якому є або взагалі відходять з України, ніж вони будуть в рамках таких «а-ля документів» як мінські угоди і т.д. втілюватись в Україну. Тому що це може призвести до дуже серйозних негативних наслідків. Тому краще ту ситуацію залишити на паузі, як вона зараз десь є, ніж, справді, імплементувати ці угоди і братись за цю реінтеграцію, про яку ми зараз говоримо. Будь-який будь-який мирний договір він завжди відбувається після завершення конфлікту і на умовах того, хто переміг.

 

Ранее политолог Кирилл Молчанов заявлял, что ситуацию на Донбассе может разрешить только группа Сурков — Волкер.

 

А директор Института социально-политического проектирования «Диалог» Андрей Миселюк отметил, что подвижек в учреждении миротворческой миссии на Донбассе ждать не стоит.

 

Полное интервью смотрите здесь: 

Итоги дня с Ярославом Макитрой: насколько успешным был формат АТО и два года правления Гройсмана
Итоги дня с Ярославом Макитрой: изменение формата АТО и два года правления Гройсмана