Радиостанция Голос Столицы

 

Президент Петр Порошенко анонсировал смену антитеррористической операции на Донбассе в операцию Объединенных сил 30 апреля. Об этом он заявил в интервью украинским телеканалам.

 

На вопрос о том, когда именно будет переформатирована АТО в операцию Объединенных сил, Порошенко ответил: «Я думаю, что не через месяц, а оно должно измениться — раскрою тайну — 30 апреля», — сказал президент.

 

Организация по запрещению химического оружия в четверг подтвердила, что ее эксперты едут в Сирию и готовы уже в субботу приступить к работе. Сирийские власти и Россия обещали содействие. При этом ранее министр обороны США Джеймс Мэттис сообщил, что Соединенные Штаты по-прежнему собирают доказательства того, что химатака в сирийской Думе имела место, и что ответственность за нее несет режим Башара Асада. На слушаниях в Конгрессе Мэттис сказал, что США и их союзники еще думают, будут ли они наносить удары по Сирии в ответ.

 

Главные события недели в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировали политолог Александр Антонюк, политтехнолог Валентин Войтков, политолог-международник Владимир Воля и политолог-международник Антон Кучухидзе.

 

ПРО ПОЛІТИЧНІ МАНІПУЛЯЦІЇ

 

Цього тижня голова комітету виборців України Олексій Кошель дописав на своєму Facebook дуже цікаве дослідження. За його словами, низка обласних організацій партії «Опозиційний блок», міські організації «Батьківщини» та РПЛ були лідерами в рейтингу маніпулятивних технологій на Великдень. А Великдень закінчився минулим тижнем і ось цей тиждень одразу після Великодня. І ми можемо бачити наслідки цих маніпуляцій.

 

Чи можемо ми говорити, що кожне свято наші політики радше використають для піару, аніж для святкування?

 

Антонюк: Я не зовсім погоджуюсь, що це маніпуляція. Я би швидше сказав, що це технологія комунікації зі своїм виборцем. Тобто такий спосіб для вибудування лояльності до свого бренду, до своєї політичної сили, тощо. Бо маніпуляція, це коли ви підмінюєте ті чи інші поняття, якщо бути детальнішими. Те що не заборонено законом, те дозволено. Це відбувається в певний міжвиборчий період, тому що якби це мало місце під час виборчої кампанії, там же теж є певна межа, наприклад, продуктовий набір, якщо він виходить за якусь суму, то відповідно це вже можна вважати підкупом виборця. А це комунікаційний спосіб агітації. Від того моменту, чи ви подаруєте людині календарик настільний чи настінний, або дасте паску, це буде ефект десь аналогічний такий, чи однаковий. Паска навіть, будемо так казати, це є певна емоція, і завдяки тій емоції відбувається комунікація між політичними проектами, політичними силами та безпосередньо виборцями, електоральною групою. Бо ж ми з вами, наприклад, не відносимося до тієї електоральної групи, бо нас точно такими подарунками не купиш.

 

Не купиш. Але виходить так, що політична партія грає на тих емоціях, які викликає у нас свято. І виходить так, що нас використовують?

 

Войтков: Дійсно, це розповсюджена практика, приєднання до якихось хороших емоцій, до святкових подій, тобто в цей день загалом прийнято і збиратися родинами, і загалом більшість людей переживають якісь позитивні емоції. Очевидно, що це хороша можливість для будь-якої політичної сили чи політика долучитися до цієї емоції.

 

Антонюк: Та навіть для будь-якої торгової марки!

 

Войтков: Торгової марки, так. Долучитися до цієї події і умовно кажучи, зробити зв'язку логічну, причинно-наслідкову для будь-якого виборця, що от саме в цей день приділили увагу і одночасно зробили якийсь подарунок. Дійсно, це не є порушенням закону наразі, але особливості української політики полягають в тому, що наші політики не можуть дефініювати або пропонувати якісь там певні стратегії, або обговорювати якісь реальні речі, які серйозно впливають на життя людей. Десь люди до цього не готові, очевидно, що найбільш простим методом є метод купівлі, гречкосійства, або метод задобрювання за рахунок продуктових наборів.

 

Що ми бачили на Великдень? Ми бачили в новинах як Ляшко сказав, що він одружується зі своєю жінкою. Ми бачили історію з пасками від «Батьківщини» в церкві. Ми бачили відеорекламу по телебаченню Юлії Тимошенко. Тобто люди, використовуючи якісь певні події, намагаються себе під них підставити. А ще є та категорія, яка створює ці події. Наприклад, біля пам'ятника Ватутіну в п'ятницю, 13 квітня, відбулася сутичка, в результаті якої одна з радикальних організацій С14, «Правий сектор», облили червоною фарбою пам'ятник генералу Ватутіну. Біля якого саме в цей час представники «Опоблоку» та «Рух сили добра» проводили свою акцію. Це співпало просто?

 

Войтков: Це спроба, і це не вперше, коли, наприклад, певні радикальні угрупування політичні з лівого флангу і правого флангу, намагаються використати певну подію, створити певне інформаційне тло, щоб про це писали. Тобто з одного боку, наразі «Опозиційний блок» намагається приєднатися і стати умовними захисниками радянської спадщини і ярими яскравими противниками декомунізації, і це є, умовно кажучи, меседж певній групі людей в Україні, які знову-таки ностальгують за радянською спадщиною, шанують Сталіна і так далі. І це значна соціальна група. А інша навпаки намагається десь спекулювати або асоціюватися в очах патріотичних сил як політична партія чи політична група, яка захищає українське. 

© Фото: twitter.com/poroshenko
Непонимание реалий пиарщиками Порошенко приводит к потере Украиной лица — Саакян

 

А кому це більше в плюс зіграло?

 

Антонюк: Електоральні групи не пересікаються.

 

Войтков: Кожен комунікує зі своєю аудиторією і відповідно наразі кожен грає відповідну сцену для свого глядача. І у виграші дійсно будуть дві сторони.

 

Антонюк: В принципі, додати абсолютно нічого, тому що  я погоджуюсь з тією частиною, що кожен використовує ту чи інша подію в своїх інтересах, і грає на своє електоральне поле. Єдиний момент, коли ми говорили про політиків, які генерують чи не генерують рішення, отут я би просто ще можливо би доповнив, в чому суть цієї проблеми. Тому що в основному те, про що ви говорили, те, що електоральні групи, як ностальгують за СРСР, тобто ми говоримо: нація вочевидь старіє і навіть асоціативно, мені було там краще, навіть з огляду на те, що він був молодший. І переважна більшість політичних сил, політиків, власне, апелюють в сторону лівоцентристського електорату.

 

А чому?

 

Антонюк: Тому що він є масовим виборцем сьогодні. Як показує статистика останніх виборів, все-таки цей виборець є масовим, ним легше маніпулювати, до нього легше достукатися. Дешевше виходить. Тому що, наприклад, електорат, який вже спрямування ліберального, а це вже молодший електорат, тобто 35+ щонайменше. Його, по-перше, треба затягнути на вибори. А другий момент, 35+ і ліберали, це вже люди, які сформовані, або як бізнесмени, малого, середнього підприємництва, і з ним вже треба вибудовувати іншу комунікацію. Тобто двосторонню. І не кожен політик, не кожна політична сила готова йти саме таким шляхом. Тому що як правило ми говоримо про ліберальне суспільство, якщо дивитися на 2014 рік, на голосуваннях, ті хто голосував за «Самопоміч», там здається скільки було? До 12%. От вам сьогоднішній чітке електоральне ядро. І то, мені здається, сьогодні воно може бути дещо розмитим. Але це все таки вже той старт, на який варто, мені здається, робити акценти. 

© Фото: pushkinska.net
Как четыре года АТО изменили армию и страну. Мнение экспертов

 

ПРО ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ АТО

 

Президент Петро Порошенко заявив, що АТО буде переформатоване в Операцію Об'єднаних Сил 30 квітня.

 

Той факт, що він про це заявив в день чотириріччя АТО — це також технологія?

 

Антонюк: Є декілька факторів, які готувалися, так. Тому що я, в принципі, розумію, по-перше, йшли організаційні процеси, тому що згідно з законом про реінтеграцію, те, що у нас називається так в медійному просторі, там же ж мають припинити свою діяльність Луганська і Донецька ВЦА і вони мають перейти в управління оперативного штабу. Тобто там мала була бути підібрана кандидатура, наскільки я знаю, ця кандидатура вже підібрана, і мають відбутися певні ієрархічні організаційні процеси. А те що у нас люблять, наприклад, потім підігнати, тому що це могло бути, умовно, тиждень тому, а те, що вже вирішили підіграти в тому плані, що це приурочено до якоїсь конкретної події — не без цього. Від інформаційного повідомлення суть самого принципу організації об'єднаних сил це не міняється. Але у будь-якому випадку, оскільки Петро Порошенко — президент України, більше того, це політик, звісно, він хоче в будь-якому випадку себе якимось чином асоціювати і показувати таким чином певну послідовність.

 

Більше електоральних балів отримати?

 

Войтков: Мова просто йде про те, що це повідомлення може прозвучати більш сильніше. Тобто є відповідна символічна дата і очевидно, що в цю символічну дату оголошення, що саме в цей день закінчиться умовно АТО і переформатується в Операцію Об'єднаних Сил, звучатиме сильніше. Тобто це більш сильний меседж. 

Елена Дьяченко
© Фото: facebook.com/helena.dyachenko.7
Инициатива Порошенко о выходе из СНГ добьет еле живой бизнес — Дьяченко

 

ПРО ВИХІД УКРАЇНИ З СНД

 

Президент України доручив уряду підготувати все необхідне для припинення участі України в СНД. Останнє засідання, на якому була Україна представлена хоч якось, було в травні 2013 року. Крім того, термін ще одного великого договору з РФ, підписаного в 1997 році, спливає. Можливо, ці розірвання під круглу дату готуються?

 

Войтков: Мова йде про те, що ми зараз уже фактично перебуваємо у передвиборчій кампанії і тестуються різні меседжі. І Петро Порошенко намагається активно створити образ людини, яка може порвати з РФ, може дати їй по руками, і він сьогодні набуває нової сили, нового змісту. Якщо говорити конкретно про цю ініціативу, ще до цього були повідомлення про те, що МЗС розробляє різні варіанти для того, аби пролонгувати договір про дружбу, а дедлайн спливає 1 жовтня, тобто якщо ми не пролонгуємо, він автоматично розривається, кожні десять років він пролонгується. Якщо ні, то, відповідно, він діє далі. У нас є час певний для того, щоб виробити власне бачення і правильне рішення ухвалити заздалегідь.

 

Якщо ми розриваємо, які правила змінюються для громадян, можливо, візовий режим буде з боку країн СНД?

 

Войтков: Справа в тому, що насправді цей договір фактично діє на папері, тому що у цьому договорі, наприклад, закріплено те, що РФ поважає територіальну цілісність України. Візовий режим визначається окремими актами. Тобто договір про дружбу — це комплексний документ, який визначає співпрацю між двома стратегічними партнерами у минулому, між двома країнами. У чому тут може бути певна маніпуляція? В тому, що ми не можемо лише окрему частину цього договору денонсувати.

 

А треба певні частини?

 

Войтков: Це питання до президента. Тобто ми можемо, наскільки я розумію, денонсувати певну частину, якщо на це піде РФ.

 

Антонюк: Навіть якщо ми говоримо стосовно територіальної цілісності, політичної системи, а також визнання кордонів, РФ по факту це вже давним давно порушила, тобто ми вже по факту можемо говорити, що даний закон, якщо не діє в цих договорах хоча б одне якесь положення чи хоча б один якийсь пункт, очевидно, вже сам по собі договір може вважатись нікчемним.

 

Не треба подію з цього робити розірвання?

 

Антонюк: Якщо ми вже про це говоримо і якщо заявляє президент, то тут ми маємо для себе акцентувати увагу. Погоджуюсь, що ми повинні вибудовувати з РФ, очевидно, інші вже стосунки на інших засадах, на інших принципах і з урахуванням ризиків. Але знову ж таки повертаємось до питання тих же дипстосунків, тому що коли вислала Україна 13 дипломатів? Не перша і саме очевидне, я так розумію, що сьогоднішня ситуація, наприклад, коло влади, чому президент став трошки сміливішим? Коли він бачить загальні тренди на Заході, якось негоже з них випадати. У нас є і ризики, але у нас з'явились країни, я говорю з позиції інституцій, з'явились певні можливості все-таки вже за себе говорити на міжнародному рівні, і на рівні Європарламенту, і ООН, і всіх можливих платформах міжнародних пропонувати світу розглянути ситуацію відносин з РФ, в тому числі, і по дипломатичних стосунках. А з огляду на те, що сьогоднішні стосунки, як економічні, так і дипломатичні не відповідають сьогоднішнім загрозам і між тією дискусією дотискати світ стосовно наших інтересів по блокуванню «Північного потоку-2». 

Выборы в Украине
Украинцы продают свои голоса на выборах из-за бедности — Дьяченко

 

ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ПРАВА

 

Кабмін схвалив законопроект про посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства. Він був запропонований Арсеном Аваковим, міністром внутрішнім справ і містить в собі кілька нових речей. Пріоритет надаватимуться тим правопорушенням, які впливають на результати виборів, декриміналізовані порушення, які не можуть вплинути на результати і звільнити передбачає документ тих порушників, які повідомляють про факти порушення, вводиться кримінальна відповідальність посилена за реалізацію активного та пасивного виборчого права. До шести років пропонує санкція статті за пропозицію виборцю неправомірної вигоди і підкуп кандидата, технічна кандидатність фактично виходить зараз в рамки криміналізованих статей.

 

Чи це позитивний законопроект?

 

Войтков: Якщо коротко, так, це правильний крок. Чи вирішить він загалом проблему підкупу, гречкосійства та інших? Ні, не вирішить. Будемо дивитись на те, як буде цей законопроект проходити всі інстанції в парламенті, тому що законопроект у цьому вигляді ще не зареєстрований в парламенті, він має пройти певну процедуру і побачимо, як він буде змінюватись під час проходження по комітетам і яка редакція буде ухвалена, і чи буде він ухвалений. Просто дві ремарки. Скільки людей було ув'язнено чи отримали вони вироки на три роки на минулих виборах? Ніхто. Тобто закон діяв і до цього. Ми сьогодні посилюємо відповідальність. Просто мова йде про те, що закон був, але він не виконувався, немає таких прецедентів.

 

Ті зміни нічого не зроблять, поки не буде невідворотності покарання?

 

Войтков: Влада просто дає сигнал, що вони готові посилювати відповідальність і вони готові начебто давати по рукам тим мажоритарникам, тим кандидатам, які будуть свої кампанії будувати на гречці та на підкупі. Одночасно вони дають сигнал виборцям, що це погано і ви можете бути ув'язнені на термін до двох років, тобто на певну категорію людей це точно спрацює. І одночасно вони можуть пом'якшити цю відповідальність, якщо вони повідомлять, хто їм ці кошти, продуктові набори, інші неправомірні вигоди пропонував.

 

Антонюк: Хоча, знаєте, в частині виборців я б все таки керувався естонським досвідом.

 

Але там електронні вибори.

 

Антонюк: Так. Але ми робимо наступні шляхи, тобто можна і не в електронному варіанті застосувати наступну практику. Є виборець. Наприклад, якщо ви зловите якусь немічну людину, нещасну і засадите на шість років, яка сидить на субсидіях, ми розуміємо, соціально незахищена людина, чи дасть це хороший фіт бек з позиції цієї електоральної групи? Очевидно, що ні. Чи це буде ефективна боротьба з купівлею голосів? Очевидно, що ні. Очевидно, що з боку держави мала б бути ще тоді одна опція. Якщо ми маємо ловити виборців, які продають свій голос, тобто здійснюють злочин, має бути ще один вибір. Ти не хочеш йти на вибори або тобі байдуже і т.д., от тобі умовно сума 500 гривень, до прикладу. Ти її отримуєш з боку держави, ти випадаєш з процесу виборів, тобто ти не виборець, тобто ти на ті вибори не йдеш, все. Якщо, умовно, ти, наприклад, після цього йдеш береш в кандидата 300 гривень чи 500, чи, умовно, якусь суму чи гречку, тоді ця система, дійсно, може запрацювати.

 

Тобто платити фактично за порожній голос?

 

Антонюк: Точніше, відсікати виборців. Це не репрезентативний, але не критичний в мисленні виборця, тому що виборець, який піддається дуже легко маніпулюванню і який спотворює, по суті, цю дискусію, цю участь в політичних процесах. Тому що, дійсно, коли можна купити, умовно, 200 тисяч виборців за гречку, навіщо проводити ефективні кампанії, платити консультантам кошти, розробляти програми і їх впроваджувати і нести ще за це відповідальність. Таким чином, ми цю електоральну безвідповідальну групу починаємо помаленьку відтісняти, причому в конституційний спосіб.

 

Повідомленні від слухача: «Можна посили відповідальність до 20 років, але нікого не покарати».

 

Войтков: Є дуже багато технологій на виборах апробованих про те, як формується мережа, укладаються договори, діють псевдоблагодійні фонди і т.д. Наскільки я розумію, в цьому законопроекті ефективних методів боротьби з такою формою підкупів не існує. Це перший момент, а другий, якщо ми говоримо про комплексну проблему, дійсно, є попит, є пропозиція. Велика частина населення, власне, готова продавати свій голос, а другий момент — це те, що загалом вибори так чи інакше це змагання гаманців. Чому? Тому у нас в непрозорий спосіб формуються виборчі фонди, у нас немає обмеження на рекламу, у нас у непрозорий спосіб фінансуються виборчі витрати, тобто загалом сама система побудована на коштах і підкуп виборця, прихований чи явний, він лише є фінальною точкою всієї цієї історії, пов'язаної із виборчим процесом. Тому крок правильний загалом. Законопроекти ці потрібні, їх потрібно ухвалювати, але не потрібно мати певних завищених очікувань, що все, ми ухвалимо законопроект і проблема буде вирішена. Цього не буде. 

Анна Шелест
Обострение в Сирии вынудит РФ уступить в вопросе миротворцев на Донбассе — Шелест

 

ПРО ЗАГОСТРЕННЯ СИТУАЦІЇ В СИРІЇ

 

На початку тижня весь світ боявся третьої світової війни через конфлікт США і РФ в Сирії. За останніми новинами, російська сторона розраховує отримати від США координати цілей, за якими може бути завдано ударів, щоб виключити можливість втрат з російської сторони. Про це нібито ведуться секретні переговори між Генштабом РФ та Комітетом начальників штабів США.

 

Отже війна за домовленістю у нас буде?

 

Кучухідзе: Війни з точки зору прямого зіткнення між США та РФ не буде. Справа в тому, що такого роду заяви пана Трампа є вже візитною карткою цього Білого Дому, американські ЗМІ називають цю стратегію «стратегією непередбачуваності». Коли президент завищує ставки, коли паралельно відбуваються певні перемовини, і давайте не забувати про те, що такого роду заяви мали дві мети. Перше: цього тижня було прийнято рішення про направлення експертів так званої організації ОСХО щодо якраз таки вивчення місць, де нібито відбулася хіматака в місті Дума. І тим самим був певний політичний тиск на те, щоб збити роботу цієї експертної групи, тому що «Червоний хрест» сказав, що вони не знайшли і не володіють інформацією про те, що там була використана хімічна зброя.

 

Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, сказав про те, що у них є беззаперечні докази того, що ця хімічна атака все була постановою.

 

Кучухідзе: Це теж ще треба довести. Я оперую офіційними даними міжнародних організацій. Зрозуміло, що у РФ своя особлива позиція на все, то їх право. Я орієнтувався на «Червоний хрест», який не надав інформації щодо застосування хімічної зброї. І по-друге, нещодавно було сказано і підтверджено Білим Домом, що відбудуться перемовини між паном Трампом та президентом РФ, серед питань, які будуть на порядку денному якраз розмови по Сирії в тому числі. І третій аспект, чому США з точки зору риторики йдуть на загострення, їм треба якось двигати тематику Ірану і тому за рахунок таких заяв, звинувачень, вони ще захопили і Іран. А по Ірану у них бачення те, що угода по ядерному роззброєнню Ірану, по відмові Ірану від ядерної зброї у військових цілях має бути переглянута. Яким чином — то це вже велике питання.

 

Воля: З приводу війни, то я думаю теж, що поки що рано говорити, що можливе повномасштабне військове зіткнення. Можна допустити, що не війна за домовленістю, а все-таки певний локальний інцидент зі зброєю, коли одні запустять ракету чи дві, а інші позбивають їх, але не будуть знищувати ті об'єкти, з яких вони були запущені, тобто по кораблям не будуть бити, по літакам, тобто цілком можливий такий сценарій. Що відбулося з оцим твітом Трампа. Перший твіт був: «ну шо, готові збивати, ловіть!». Але з іншого боку, я думаю, цей перший твіт в той день дуже багато перелякав кого з опонентів Трампа, які перед виборами розказували чи під час виборчої кампанії, а потім на початку Трампа, що він такий безрозсудний, що він доведе американську зовнішню політику, а тут Трамп сказав: «ну, давайте, ловіть ракети, збивайте». Я думаю, що навіть «яструби» перелякалися, тому ми бачимо вже сьогодні, заяву керівника Пентагону про те, що давайте ще почекаємо, що не варто загострювати ситуацію, бо треба перевірки і т.д. Тому я думаю, що поки що ситуація на політичному рівні. Дійсно таки створюються передумови для того, щоб Трамп, як в найкращих традиціях холодної війни, гордо, з відчуттям зустрівся з Путіним для того щоб не допустити сповзання світу за межу хаосу. 

Цукерберг анонсировал появление кнопки «не нравится» в Facebook
© Фото: flickr.com/mkhmarketing
Цукерберг дал показания в Сенате США об утечке данных в Facebook

 

ПРО СКАНДАЛ З FACEBOOK І БЛОКУВАНЯ TELERGAM В РФ

 

Марк Цукерберг доповів в конгресі США з приводу втрати особистих даних з мережі. Також згадується процес з месенджером, що називається Telegram в Росії, який завершився забороною у відповідь на не допуск до особистих даних користувачів. Ми бачимо дві ситуації, чи можна назвати це назвати інформаційною агресивною політикою з двох боків?

 

Кучухідзе: Справа в тому, що сьогодні акценти політичної боротьби теж переходять якраз таки в інформаційний простір, в простір інформаційних медіа. І ні для кого секрет, що, починаючи від спецслужб і закінчуючи політиками топ-рівня всі хочуть якимось чином або володіти інформацією, або все ж таки отримати ті приватні дані для проведення різного роду досліджень по виявленню своїх прихильників, противників і т.д., вибудувати відповідну політику. Тому як в РФ це відбувається, так це відбувається і в ЄС, і в США.

 

Воля: Ситуація с Facebook і Telegram чимось схожі, але більше відмінні. Цілком підтримую колегу про те, що соціальні мережі особливо дуже заполітизовані, дуже політичні і будь-які месенджери представляють певний інтерес для спецслужб усіх країн. Тому час від часу були повідомлення про те, що спецслужби і на Заході не проти були б отримувати доступ, принаймні, ми знаємо, що запроваджуються нові правила на отримання віз, вимагають інформацію про аккаунти в соціальних мережах.

 

Це де?

 

Воля: В США збираються запроваджувати. Тобто соціальні мережі бажаними є, щоб мати доступ будь-які спецслужби будь-яких країн, тому в соцмережах, крім звичайних законослухняних громадян є багато людей, які займаються злочинними оборудками. Те ж саме можна сказати про екстремістів і те ж саме, особливо, можна сказати не стільки про соціальні мережі, скільки про месенджери. До речі, чому Telegram? Декілька тижнів тому з'явилась інформація, що ІГІЛ використовує Telegram. Це привід для того, щоб сказати дайте нам доступ. Тому, я думаю, що це буде вічна проблема нової інтернет-доби, коли, з одного боку, буде боротьба за збереження персональних даних громадян і керівників-власників цих соціальних мереж і месенджерів, власники будуть намагатись захистити свої активи, ці програми, а, з іншого боку, тиск різноманітний на них не припиниться, бо тут багато важливої і цікавої інформації. Що стосується Facebook, то там ситуація, відмінна від месенджера. Месенджер хочуть спецслужби для того, щоб взагалі туди заходити і контролювати. А Facebook — там йдеться про те, що недостатньо були захищені дані і маніпуляції з базами даних цієї соціальної мережі. В цьому і різність ситуації.

 

Під час допиту Цукерберга з'ясувалось дуже багато інформації, як працює Facebook, як там оперують з даними, створюють тіньові аккаунти для роботи з чимось і дуже великий аспект роботи з ботами. Ми зараз маємо справу з судовим процесом, який витягує інформацію про роботу якоїсь мережі. Це може бути використано для чогось державними структурами?

 

Кучухідзе: Однозначно і, окрім політичного фактору, про який я говорив раніше, тут безпосередньо є і економічний фактор, тому що це надзвичайно прибутковий бізнес — Facebook і практично, як зараз модно казати, колись це був на кшталт стартапу, який просто заробляє десятки мільярдів доларів, це прибуткова компанія і чому б комусь більш впливовому в світі, який має політичну владу і адмінресурс у вигляді силовиків, не отримати ще і грошовий зиск якраз від подібного роду судових процесів і в цілому боротьби за Facebook. Тому що ні для кого не секрет, що фондові ринки так створені, що коли подібного роду розгляди справ відбуваються, що завжди починається гра з акціями і інколи хтось спеціально занижує за рахунок таких судових розглядів акції для того, щоб потім дотиснути противника і викупити дешевше повністю компанію.

 

Тобто це міг Facebook сам зробити?

 

Кучіхдзе: Ні, не сам Facebook, а противники, які хочуть мати як політичний, так і економічний вплив на цю компанію.

 

Воля: Тобто ті, хто хочуть відібрати частину акцій у того ж Цукерберга, розорити його. Розорити його, мабуть, складно буде, але те, щоб збіднів він трохи, тому що, дійсно, ці скандальні історії сприяють тому, що на біржах акції Цукерберга втрачають в ціні.

 

Ранее политтехнолог Екатерина Одарченко заявляла, что скандал вокруг Facebook не касается агитации за Трампа.

 

А эксперт по вопросам коммуникации Максим Саваневский отметил, что пользователи Facebook не до конца понимают объем данных, переданных соцсети

ИТОГИ НЕДЕЛИ: как политики пиарились на Пасху, «Северный поток-2» и итоги выборов в Венгрии
ИТОГИ НЕДЕЛИ: как политики пиарились на Пасху, «Северный поток-2», итоги выборов в Венгрии