Радиостанция Голос Столицы

 

Украина готова увеличить свое участие в миротворческих миссиях ООН. Соответствующее заявление сделал президент Украины Петр Порошенко. По его мнению, такой шаг будет способствовать восстановлению мира в государстве.

 

Каковы перспективы увеличения украинского контингента в миротворческих миссиях и нужно ли это Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал военный эксперт Сергей Грабский.

 

Скільки українських вояків зараз беруть участь у миротворчих місіях? У яких саме?

 

— На сьогодні ми приймаємо у якості військових контингентів участь у миротворчих операціях у Демократичній республіці Конго, де ми тримаємо наш вертолітний підрозділ, завершилася місія українських миротворців у Ліберії, продовжується у скороченому складі місія наших підрозділів у Косово, і ми маємо спостерігачів по світу загалом. Якщо я не помиляюся, зараз ми говоримо про загальну кількість приблизно до 700 чоловік по всьому світу. Це включно з військовослужбовцями ЗСУ і представниками МВС.

Директор Института политического анализа и международных исследований Сергей Толстов
© Голос Столицы /Юля Червинская
Участие в миссиях ООН поможет Украине отстаивать интересы на Донбассе — Толстов

 

Загалом скільки зараз миротворчих місій у світі відбувається?

 

— Якщо не помиляюся, тому що тут є динаміка, наразі активних, здається, 26 чи 30 місій. Просто вони мають різні формати, і може бути помилка у 1-2 місії.

 

Якісь найближчим часом можуть бути розширені чи плануються якісь нові?

 

— Дуже важко сказати, адже це питання надзвичайно складне і довготривале у процесі прийняття. І є різні формати участі у миротворчих місіях. Тобто, місія може бути під егідою ООН, так само ООН може дати мандат на проведення миротворчих місій якійсь субрегіональній або субконтитентальній організації. А так само може бути місія миротворча,керівництво місії передано якійсь державі. Тобто, якщо ми говоримо, наприклад, про Демократичну республіку Конго, де ми приймаємо участь, там діє мандат ООН, і ООН безпосередньо бере участь у тій операції і керує нею. Якщо ми говоримо про Судан і Дарфур, то там керівні позиції займають країни Африканського союзу. А якщо ми говоримо про Малі, там лідируючою є Франція, яка проводить миротворчу операцію. Тобто, формати є абсолютно різні. Тому можуть бути помилки. Але загалом миротворчі операції по всьому світу є дуже поширеними.

 

Наскільки вагомим буде вклад з нашої сторони? У нас є ресурси для того ж збільшення кількості українських військових?

 

— Є навіть більше. На початку цього століття Україна входила в десятку найбільших країн так званих контробюторів, які виділяли найбільшу кількість миротворців для участі у різних операціях. Ми маємо два виключно ефективні центри по підготовці миротворців. Це центр у Яворові, де готуються миротворці ЗСУ, і Віта Поштова — це навчальний центр Національної академії МВС, де проходять підготовку військовослужбовці або працівники МВС. Обидва ці центри є сертифікованими ООН і можуть здійснювати повний спектр підготовки миротворців від окремих спостерігачів до підготовки цілих підрозділів, які будуть включені в контингенти.

 

Але ж з боку ООН прохання чи заклику до країн-членів ООН немає.

 

— Я можу пояснити цю ситуацію. Треба розуміти, що миротворчі місії можна розглядати у певній мірі як ринок з досить високою конкуренцією, і кожна країна пропонує свої умови, які, на їх думку, можуть забезпечити повне виконання спектру миротворчих завдань. Тому очікувати, що за нами хтось буде бігати і пропонувати нам додати кількість учасників, кількість підрозділів до участі в миротворчих операціях було б трошки смішно. Ми і самі маємо посідати своє місце, або я б навіть сказав, повернути ті позиції, які Україна займала на початку 21 століття щодо участі в миротворчих операціях, тому що це є надзвичайно важливим і необхідним для нашої держави.

 

Що це дає нашій країні?

 

— Я вам можу просто навести приклад участі наших вертолітників у місії в Ліберії. Ви пам'ятаєте, яка складна ситуація була із бойовою підготовкою і особливо підготовкою пілотів армійської авіації на початку 21 століття. А саме ця місія дозволила нам, по-перше, зафіксувати свою присутність, встановити позиції України як суб'єкта міжнародного права і активного учасника міжнародних процесів. А з точки зору військових, вона дала унікальну можливість з мінімальними  витратами коштів забезпечити бойову підготовку пілотів армійської авіації. І як результат, ми маємо зараз найбільш фахово підготовлених і професійних пілотів армійської авіації. Я би не побоявся так сказати, у Східній Європі загалом. Це один з прикладів. Можна наводити ще десятки прикладів. Я б навіть сказав, більше участі у миротворчих операціях і набуття бойового досвіду ми мали на початок нашого конфлікту з РФ. За різними даними, до 50 тисяч військовослужбовців пройшли через миротворчі місії. Я б сказав так, що саме участь наших хлопців у миротворчих операціях була одним з тих факторів, які дозволили стримати агресію наших сусідів.

Петр Порошенко и Александр Ван дер Беллен
© president.gov.ua
Порошенко предложил увеличить присутствие Украины в миссиях ООН

 

Наскільки це затратно для країни?

 

— Ви знаєте, це достатньо затратно. Але на настільки. Просто треба розуміти, витрати будуть все одно. Але за певних умов і за певних домовленостей ООН відшкодовує більшу частину витрат держави на миротворчі підрозділи, на миротворчий персонал. Таким чином, якщо брати таку виключно ділову сторону цього питання, якщо ми припустимо, що витрати на підготовку одного батальйону приблизно 100 мільйонів доларів, то на такий же самий батальйон, який буде приймати участь у миротворчій операції, з таким же рівнем підготовки, ми будемо витрачати 30 мільйонів доларів. Тобто, значна кількість коштів буде просто відшкодована. Тому, з огляду і на політичні питання, і на питання бойової підготовки, участь миротворчих підрозділів України у різних миротворчих операціях є виключно важливою і необхідною для нас.

 

Хто бере всі фінансові затрати на проведення миротворчої операції?

 

— Як я вже казав, це залежить від того, на кого буде покладений мандат на проведення цієї операції. Повертаючись до наших прикладів, якщо на демократичну республіку Конго виділяється бюджет безпосередньо з ООН, то, наприклад, на місію африканського союзу в Судані або на місію союзу американських держав на Гаїті більшу частину витрат бере на себе саме ця організація, яка організує цю миротворчу операцію. У випадку із Малі, як я вже казав, більшу частину бере на себе Франція як лідируюча держава, що забезпечує виконання мандату ООН.

 

Українські військові в якихось операціях в боротьбі з міжнародним тероризмом беруть участь?

 

— Я можу сказати одне, що українські військовослужбовці брали до збройного конфлікту участь в усіх операціях НАТО, які проводились по всьому світу. Так, ми забезпечували безпеку судоходства у Червоному морі і в зоні, де оперували сомалійські пірати. Так, ми боролись з тероризмом.

эксперт Юрий Лесничий
О нормальных выборах на Донбассе без миротворцев ООН нет и речи — Лесничий

 

Як часто участь країн у подібних миротворчих антитерористичних операціях є стовідсотковим потраплянням у списки мішеней терористів?

 

— Давайте розділимо, тому що миротворча і антитерористична операція мають трошки різне забарвлення, і говорити про те, що Україна бере участь в антитерористичній миротворчій операції, м'яко кажучи, безглуздо. Щодо участі українських підрозділів, ми брали активну участь в операції, яку можна називати миротворчою або операцією багатонаціональних сил в Іраку. Ми продовжуємо брати участь в операції НАТО в Афганістані, але це ніяк не позначається на рівні терористичної загрози для нашої країни.

 

Ви кажете різні за забарвленням, тобто, у випадку України і можливої миротворчої місії, антитерористична операція та миротворча місія не можуть співіснувати?

 

— Абсолютно, тому що вони мають різні завдання. Треба розуміти, що антитерористична операція за своїм визначенням вимагає встановлення певного статусу-кво і ліквідації загроз, які виникають внаслідок терористичної діяльності, а миротворча операція, перш за все, має на меті встановлення миру у певному регіоні. Тому їх ніяким чином не можна порівнювати і ставити на один щабель.

 

Тобто, після АТО у нас має бути офіційно закріплена на державному рівні миротворча місія?

 

— Тут трошки не так, я б сказав. Тому що є певні передумови, коли миротворча операція може бути застосована у певній зоні, і вона ніяк не пов'язана з визначеннями, які дає певна країна щодо проведення контртерористичної, антитерористичної операції або операції по примушенню до миру і т.д. Миротворча операція проводиться трошки за інших умов, а саме, коли ситуація у зоні конфлікту склалась така, що гуманітарна катастрофа є абсолютно реальною, тоді, коли обидві сторони конфлікту не можуть військовим шляхом здобути перемогу у цьому конфлікті і таким чином наражають на непотрібні або надмірні страждання місцеве населення. Коли зруйнована соціальна і економічна інфраструктура, яка унеможливлює забезпечення мінімальних потреб життєдіяльності людей. У такому разі вводиться миротворча операція.

 

К слову, директор Института политического анализа и международных отношений Сергей Толстов считает, что Украина может ставить вопрос о необходимости поддержки странами НАТО введения миротворческой миссии ООН на Донбасс в качестве благодарности за ее вклад в миротворчество по всему миру и непрепятствование расширению альянса в предыдущие годы.

Петр Порошенко и Федерика Могерини
© president.gov.ua
Порошенко обсудил с Могерини миротворцев для Донбасса и поставки оружия