Радиостанция Голос Столицы

 

40% украинцев готовы и в дальнейшем принимать участие в акциях протеста, о чем свидетельствуют исследования Киевского международного института социологии. Участие в избирательный компании, сбор средств под коллективным обращением и санкционированные митинги и демонстрации — именно к таким формам социального протеста готовы прибегнуть большинство украинцев.

 

Совсем небольшая часть опрошенных выразила готовность принять участие в бойкоте, пикетировании государственных учреждений, несанкционированных митингах и демонстрациях. При этом украинцы считают участие в избирательной кампании формой социального протеста.

 

Подробнее о настроениях в обществе в ходе грядущей предвыборной кампании, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал политолог Вячеслав Потапенко.

 

Чому українці вважають участь у виборчій кампанії формою соціального протесту?

 

— Тому що це можливість висловити своє ставлення до влади. Коли влада не подобається, можна піти, проголосувати, це, в принципі, спосіб вплинути на цю ситуацію. Навіть їх позиція у соціальних опитуваннях, коли жодна з політичних партій не набирає 10%, говорить про те, що люди не задоволені владою, не задоволені опозицією, просто вони не задоволені взагалі політичною системою і політичним істеблішментом, політичною елітою нашої країни. Тому для них, звичайно, вибори — це один зі способів висловити свою позицію.

Дмитрий Разумков
Основные политсилы не будут объединяться на будущих выборах — Разумков

 

Тобто, вплинути таким чином на голосування, а відтак і на саму ситуацію?

 

— Принаймні, такі надії є. Якщо навіть не вплинути на ситуацію, то принаймні продемонструвати позицію.

 

А політичні сили це використовують на свій розсуд і у своїх цілях? Чи будуть враховувати цей відтінок настрою населення політсили під час своєї передвиборчої кампанії?

 

— Звичайно, будуть. Але по факту це вдається дуже слабо, тому що, я повторю свою дуже просту тезу, жодна політична партія, ні парламентська, ні по-за парламентська, яку б вона не висувала програму, не може набрати підтримки навіть 10% громадян під час опитувань. Це говорить про те, що на сьогодні в публічному полі, у ЗМІ, простіше кажучи, у телевізорі немає людей, які можуть запропонувати щось, що громадянам буде здаватися виходом з тої ситуації, у якій вони знаходяться. Тобто, ці політичні сили могли б це використовувати, але поки що їм це не вдається. Тобто, вони не користуються підтримкою. Підтримка будь-якої політичної сили в Україні є дуже малою. Це говорить про те, що вони нічого не пропонують виборцям з того, що виборці хотіли почути і побачити, і тих змін, які очікують виборці.

 

Населенню також не вдається сформулювати загальну мету, проти чого виступати. І це все стимулюється штучними протестами.

 

— Так, у законах менеджменту існує, що якщо зібралося більше 12 осіб на якусь нараду, чи тим більше на якийсь публічний захід, вони не зможуть сформулювати якусь інтелектуальну ідею чи якесь рішення. Просто в принципі. Їм треба буде виділити якусь невеличку групу, 10-12 осіб, які це можуть зробити. Тобто, населення чи електорат просто не може формувати в силу соціологічних законів свої думки. Кожна людина має свої думки. І вони працюють по принципу кастингу. Виходить якийсь хлопець, політик, каже: я політик, на телебаченні, я пропоную таку думку. Виходить інший, пропонує таку. І люди можуть їх підтримати, додати, змінити, запропонувати якісь пропозиції, коли вже висловлена якась позиція. Так от, проблема полягає у тому, що на сьогоднішні у нас немає ні лідерів, ні невеличких політичних груп, які могли б сформулювати ідею чи протестну, чи навпаки якусь конструктивну, яка б зацікавила електорат, населення, наших громадян.

Политический консультант Андрей Вальчишин
© facebook.com/valchyshyn
Порошенко проиграет второй тур выборов любому, кроме Бойко — эксперт

 

Чи є вірогідність появи таких нових політичних проектів, лідерів під вибори?

 

— Я скажу так, що чим менша підтримка існуючих партій, тим більша ймовірність того, що може з'явитися якийсь новий проект. Але, на жаль, у нас же політичні проекти, а не реальні партії, здебільшого. А навіть якщо реальні партії, то вони виключно лідерські, тобто, потрібна якась особистість. Тому тестують то співаків, то авторів розмовного жанру, то якихось інших відомих спортсменів чи ще когось, тому що потрібна ж людина більш-менш відома, упізнавана. І тоді можна думати, як її просувати.

 

Тестують, тобто можна це вважати спекуляцією на політичних настроях?

 

— Так, звичайно. Фінансово-промислові групи спекулюють на цих уподобаннях виборців. Їм, грубо кажучи, підсовують замість політиків якихось інших людей, яких вони впізнають. Але це теж працює. Просто питання у тому, які думки їм вкладуть у голову і в їх тексти, які вони будуть озвучувати по телебаченню і в інтернеті. Тобто, якщо в них будуть нормальні конструктивні консультанти, це теж непогано, це може стати виходом у тій ситуації, в якій ми опинилися. Тому що, на жаль, немає політичної сили, яка б могла запропонувати більш-менш цікавий і конструктивний шлях розвитку.

 

Ви бачите якусь програму, можливо, майбутньої політичної сили, за яку б могли віддати свої голоси більшість українців?

 

— Не бачу. На сьогоднішній день не бачу.

 

Як вона має бути побудована?

 

— Ця програма має показати якісь шляхи вирішення тих проблем, які у нас об'єктивно існують. Тобто не віртуальні, не бажані, не фантастичні, а шляхи і кроки. У нас основні проблеми які? У нас дві проблеми. Це наявність бойових дій і друге — це зростаюча бідність, з якої витікають різні проблеми — стан здоров'я, еміграція тощо. Тобто, бідність і бойові дії. Що з цим робити? Насправді, жодна з політичних сил не дає відповіді на ці питання, як це можна зробити, як скоротити негативні наслідки в короткочасній перспективі, за рік-два, і якусь стратегію на 5-10 років. Поки що всі політичні партії виходять з того, що є така ситуація, можна щось покращити. Тобто вони пропонують усі ті заходи, які вже використовувалися рік-два, 2-3-10 тому. Хтось пропонує повернутися до чогось попереднього, що не працювало. Хтось пропонує посилити щось сьогоднішнє, що погано працює. І тому всі люди інтуїтивно розуміють, що треба щось робити. Нових ідей, на жаль, немає. Є дуже багато пошуків, хто винний, дуже багато спогадів про свої героїчні вчинки, дуже багато обвинувачувань один одного в чиїхось помилках чи злочинах. Але минулі злочини і помилки цікаві тільки членам родини, а електорату цікаво майбутнє. У нас дуже мало говорять про те, що буде реально в майбутньому з країною, з суспільством, з економікою, з міжнародними відносинами, як нам перестати сваритися з усіма, і як нам подолати цю кризу, кінця якій, в принципі, не видно.

 

Напомним, ранее специальный корреспондент Александр Ивасивка сообщал, что, по словам главы фракции «Оппозиционный блок» Юрия Бойко, пенсионеры вскоре поднимут бунт в стране.

Выборы в Кривом Роге прошли по лучшим стандартам режима Януковича — КИУ
© РИА Новости
Будущее за купюры. Сколько украинцев готовы продать голоса на выборах — опрос