Радиостанция Голос Столицы

 

Михаил Саакашвили в понедельник неожиданно оказался в Польше. Лидера «Руха новых сил» днем, во время обеда в ресторане в центре Киева, задержали сотрудники подразделения Госпогранслужбы Украины, по запросу Госмиграционной службы. Тем не менее, экс-губернатор Одесской области обнаружился в Польше, куда его отправили чартером.

 

Саакашвили уже заявил, что украинская власть его похитила, а вот поляки встретили его очень тепло. Он также сказал, что продолжит борьбу «против трусливых олигархов».

 

12 февраля исполняется три года со дня подписания «Минска-2» — технической инструкции по выполнению договоренностей, оговоренных в «Минске-1». Предполагалось, что вторые мирные договоренности могут урегулировать ситуацию до конца 2015 года, однако реализовать их не удалось.

 

Главные события понедельника, 12 февраля, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политтехнолог Ярослав Макитра.

 

ПРО СААКАШВІЛІ В ПОЛЬЩІ

 

Польща прийняла екс-губернатора Одещини за процедурою реадмісії як порушника кордону, і за рішенням українських судів його повертати не будуть. Чому це сталося зараз?

 

— Перш за все, це рішення десь частково і читалося, але це був, напевно, далеко не найкращий варіант виходу з ситуації для влади, в якій вона опинилася через Михайла Саакашвілі. А чому зараз? Очевидно тому, що була проведена, перш за все, юридична процедура, яка дозволила це зробити, все-таки, формальні процедури дотримані, це потребувало часу, тобто була апеляція на рішення судів і так далі. Це перша така об'єктивна причина. І суб'єктивно, думаю, велике значення відіграли ці нехай і не багаточисельні, але болючі для президента акції, зокрема з поїздками прихильників Саакашвілі до нього додому, які вже стають традицією. І от, власне, на тлі того юридичного забезпечення цієї політичної волі, очевидно, українського керівництва, і було це рішення ухвалене саме зараз. Але дійсно, якщо говорити по формі, як це зроблено… ну, людина, яка ходить на допити регулярно, відвідує державні заклади — можна було його там затримати, та й усе.

Михаил Саакашвили
Саакашвили доставили в Варшаву

 

Сьогодні Саакашвілі не з'явився в прокуратуру для надання пояснень з приводу екстрадиційної перевірки. Якщо б він з'явився, його б там могли затримати?

 

— Ну, логічно, і до цього Саакашвілі перебував в різних державних органах, по своїй процедурі перебування в Україні. Але, очевидно, тоді, можливо, ще не було остаточного рішення суду, яке б дозволяло його екстрадувати. Але тим не менше, ну… серед білого дня, в ресторані, на очах у інших людей… це таке сумнівне, як мінімум, з точки зору піару, рішення, яке не дає позитивної картинки тому, що відбувалося. Бо якщо, скажімо, попереднє затримання Саакашвілі було зроблено все-таки чисто, скажімо так, філігранно, і він опинився одразу в СІЗО, то в даному випадку… це доволі така, як на мене, груба робота, і вона буде мати і вже має певні негативні наслідки для влади.

 

А випадок у п'ятницю, коли люди з автоматами в готелі намагалися його затримати? Що це було?

 

— Складно зараз, напевно, судити, хто це був достеменно, ймовірно, просто була невдала операція і потрібно було якось це пояснити. Але на той час, коли це відбулося, гласні, негласні спікери влади просували тезу про те, що це інкасатори там проїжджали поруч, а Саакашвілі перелякався. Як бачимо, насправді логіка певна, очевидно, була у Саакашвілі, який лякався, тому що цілком ймовірно, що це були не інкасатори, хоча виглядало це тоді досить комічно. Тому знаєте, тут навіть не стільки важливо — сьогодні, завтра чи чому? Тут саме питання, що рішення було прийнято, власне, таке. Як вже там його реалізовували, можна чистіше зробити було, і так далі. Але сам факт, повторюсь, що це рішення негативно відбиватиметься на президенті по двох причинах. По-перше, звичайно, що так, як воно зроблено по формі, викликає багато питань до України як до правової держави. Чому? Тому що якщо людину звинувачують мало не в державному заколоті, державній зраді, в посяганні на державні органи, на цілісність і так далі, і при тому видворяють з країни, напевно, це не те покарання, якого заслуговує той, кого звинувачують в таких злочинах. Де ж тут право? Що тут бере верх? Політика чи право? Якщо право, то його треба було залишати під конвоєм у будь-якому випадку і судити.

Михаил Саакашвили
Саакашвили похитил спецназ СБУ в форме пограничников — адвокат

 

І навпаки нікуди не випускати?

 

— Звичайно, якщо генпрокурор озвучує, що ця людина загрожує територіальній цілісності, працює на агентів ФСБ і так далі, то яким чином ми його добровільно виводимо з країни? Тому тут з правової точки зору багато питань, але озвучувалося, що процедура дотримана. Ну, нехай дотримана, але що за злочинців депортують, яких підозрюють… тим більше, Польща ж не вимагала його, не було такої необхідності. І з політичної точки зору, насправді, таким вчинком розчищається дорога багатьом українським опозиціонерам, для яких Саакашвілі був багато в чому незручний і конфліктний сам по собі. А так, боротися за права політично репресованого, який перебуває десь далеко, буде набагато легше багатьом політикам українським. Вже зараз багато хто почав цією темою гратися.

 

Опальний політик, перебуваючи в Польщі, заявив, що продовжить боротьбу «проти боягузливих олігархів в Україні та Грузії, адже в умовах сучасних комунікацій немає жодної проблеми для боротьби проти цих режимів». Чи можна спрогнозувати подальші дії Саакашвілі?

 

— Очевидно, що якщо слідувати тому, що Саакашвілі зараз заявляє, що він продовжуватиме критикувати українську владу, але поки складно зрозуміти, на що він наважиться і чи є ресурс, чи є можливість для того, щоб знову спробувати повернутись в Україну і прорвати кордон. Але те, що порція критики українській владі діставатиметься — це 100%, і лягатиме вона на підготовлений грунт після такої депортації, і повторюсь, це образно розв'язує руки багатьом українським опозиціонерам, які дещо жахались Саакашвілі і темпераментної манери ведення політики, і не дуже охоче до нього долучались, а тепер це дає можливість боротись за скривдженого Михайла Саакашвілі і, в принципі, більш активно критикувати владу.

 

І користуватись гаслами, які він відібрав у опозиціонерів.

 

— Так. І виходити на ці ролі, які намагався захопити Саакашвілі. Тому, в принципі, в його перебуванні за кордоном зацікавлені багато хто і в українській опозиції також.

 

ПРО РОКОВИНИ МІНСЬКУ-2

 

Сьогодні виповнюється три роки з дня підписання «Мінську-2», де передбачалося 13 пунктів, жоден з яких так повністю і не виконали. Чому реалізація других мирних домовленостей так і лишилась певною утопією?

 

— Я думаю, на цю проблему, на це питання можна подивитись з іншого боку. Думаю, все, що можна було виконати з цього документу, як би це не звучало парадоксально, воно виконано. Все, що більше, це питання подальших переговорів, подальших консультацій попри те, що є відповідний папірець, підписаний певними сторонами, ні офіційно, ні державою Україною ніяким чином не ратифікований і так далі, тому що на той час, коли цей документ підписувався, були серйозні військові дії, були серйозні проблеми, в тому числі, і в Україні, і потрібно було шукати якийсь варіант зупинки цього конфлікту, активної фази, тому що він тривав на нашій території. Але самі пункти, які прописані, так, як цей документ підготовлений, дуже складно було б його реалізувати, зокрема, і українській владі, так, щоб не отримати серйозних політичних ризиків всередині країни. І ми бачили, до чого призводили такі спроби, зокрема, ухвалення змін до Конституції, які, до речі, відповідали Мінському протоколу, фактично, був документ по їхній імплементації. Бачили, чим це закінчилось біля Верховної Ради, і зараз ці зміни в Конституцію, вже про них починають трішки призабувати. Так само був законопроект відповідний ухвалений, як закон в 2015-му. Певні дії робились, але був дуже серйозний спротив і негатив, і в суспільстві українському всередині зокрема.

Донбасс
© AP Photo, Alexander Ermochenko
Спецкор: результат «Минска» для жителей Донбасса — уменьшение количества обстрелов

 

Це виглядає цинічно з боку України. Ми підписали документи з безвиході, але коли стало трохи легше після їх підписання, ми не збираємось їх виконувати.

 

— В цій ситуації виграє не тільки той, хто дотримується всіх правил, а той, хто вміє, в тому числі, маніпулювати і перетворювати свої поразки в перемоги. Тобто якщо підходити цинічно до того, чи вправі вимагати від Україні виконувати Мінські угоди, повне виконання яких, як на мене, абсолютно згубне для країни, я не думаю, що це той варіант. Самі з собою покінчити, але сказати, що зате ми чесні, ми виконали угоду, а виконали угоду в угоду тому, хто угод не виконував і взагалі мріє, коли Україна розпадеться. Тому тут дискусійно, якщо з такої точки зору підходити, і з юридичної цей документ нікчемний для України, насправді. Це якщо цинічно підійти. Якщо підійти з іншого боку того, що ми давали гарантії, і західні наші партнери, то тут Україна вибрала формулу не без того, що так є, але дискурс посилюється так, що російська сторона не виконує цих умов. Хоча по цьому документу, якщо уважно читати, не російська сторона повинна щось виконувати, на жаль, але там окремо визначений суб'єкт — так званий ОРДЛО, так званий регіон Донецької, Луганської області. Але не регулюється це тим документом, а регулюється іншими речами, які нещодавно ухвалені в Україні, і країна доводить те, що угрупування на тих територіях не виконують своїх домовленостей, відповідно, тому і Україна не може виконати подальші пункти так званого політичного регулювання. Тому вибрана саме така формула, і в цьому є певна логіка.

Минские соглашения: РФ, Украина и Запад хотели обмануть друг друга – эксперт
© MAXIM SHIPENKOV/EUROPEAN PRESSPHOTO AGENCY
За три года Россия не выполнила ни одного пункта «Минска-2» — МИД

 

Наскільки пункти, прописані в «Мінську-2», є актуальними на сьогоднішній день? Чи не варто їх модернізувати?

 

— Формально, цей документ, не має, в принципі, повторюсь, юридичної сили в Україні. Тим паче, термін його дії, навіть якщо брати його за якусь основу для якогось врегулювання, звичайно, термін його вже вичерпаний і потрібно було би переузгоджувати всі ці пункти, але ми бачимо, що найближчим часом очікується зустріч, можливо, «нормандської четвірки», за довгий термін вперше це відбудеться, можливо, там це якимось чином врегульовуватиметься, бо зараз справді можна говорити вже про певну неактуальність документу навіть з точки зору строків, вже не кажучи по пунктам. Але загалом, в тій ситуації… Україна фактично вже ввійшла в передвиборчу кампанію президентську, і одним з кандидатів є діючий президент Петро Порошенко. І спроби, скажемо так, якби навіть було бажання і навіть деякі можливості проводити певні зміни законодавства, які передбачені Мінським протоколом, навряд чи це б додало сили президенту всередині і допомогло йому перемогти на цих виборах. До чого це я кажу? До того, що виконання Мінських угод, принаймні, на даному етапі, шкодить безпосередньо президентській владі вже самого Петра Порошенка, і повторюсь, в принципі, це і є шкідливо для України. А саме, надання всіх цих окремих статусів. Тому що є одна справа, це публічна історія, яка озвучується. Інша справа, це сам документ, який може кожен прочитати, але це не кожен робить. Насправді, цим документом вказується, що контроль за кордоном Україна отримує тільки після виконання політичної частини.

Лавров: нет доказательств того, что в Украине есть военные советники из России
© © Photo: RIA Novosti/Эдуард Песов
Лавров заявил, что закон по Донбассу «сломает минские договоренности»

 

Що мається на увазі?

 

— Надання спеціального статусу цим територіям, фактично, навіть більше ніж автономії, можна сказати. Власна прокуратура, міліція, амністія і так далі, і навіть можливість здійснення зовнішньої діяльності, окремо від Києва. Тому фактично це де-юре залишається Україна, де-факто це зовсім неконтрольовані території. Чи потрібно це Україні, тим більше, в теперішній ситуації, ну, абсолютно не факт. А натомість ми отримуємо виборця з цієї території, де вже незрозуміло, скільки там людей, які впливатимуть на вибори в Україні, і ми отримуємо тих громадян, які, очевидно, обиратимуться там і представлятимуть ці території в Україні. Я маю на увазі, на теперішніх територіях, підконтрольних Києву. Тому дуже складне питання, перед яким зараз постала як і українська влада, так і взагалі український політикум і наступні політики, які прийдуть до влади в Україні, їм це питання також треба буде вирішувати. Наївно думати, що за рік весь цей конфлікт закінчиться.

 

Якщо цей документ не відповідає тим реаліям, які склалися, чи бачать це наші західні партнери?

 

— Поки не станеться чогось надто неординарного, чи катастрофічного, чи навпаки, чогось дуже позитивного, цей документ цитуватиметься. Тому що коли немає іншого варіанту, завжди є якась точка, від якої йде певний відлік. До Мінських протоколів у нас було багато посилань на різні документи, в тому числі, до Ялтинської конференції, до Будапештського меморандуму, і до цілої низки інших документів, які Росія зі свого боку ратифікувала. Саме до цих документів закликали, звертаючись до Росії, і в тому числі до України, як діяти. Оскільки це вже підписано, ми маємо такий документ, який покликаний, принаймні по формі, врегулювати конфлікт в Україні, звичайно, на нього посилатимуться. Тому що іншого немає. І ці посилання триватимуть до того часу, поки не відбудеться чогось екстраординарного, коли це вже виглядатиме абсолютно недоречним.

Максим Яли
США усилят давление на Украину по политической части «Минска» — Яли

 

ПРО ШКОДУ РЕПУТАЦІЇ УКРАЇНИ

 

Посол Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що деякі законопроекти України суперечать Угоді про асоціацію з ЄС і можуть зашкодити її міжнародній репутації. Він попередив, що євроспільнота приділятиме особливу увагу антикорупційному законодавству України, забезпеченню незалежності і ефективності органів боротьби з корупцією. Чому в країні пишуться законопроекти, які не відповідають міжнародним угодам?

 

— Знову повертаємось трішки в історію. Свого часу на хвилі такого надто великого єврооптимізму — це коли після фактично усунення від влади Віктора Януковича, після завершення Революції Гідності, справді, було підписано цілу низку документів, зобов'язань, які взяла на себе Україна, і дуже часто багато речей підписувалось, скажімо так, необдуманих десь в той час, очевидно, тому, що була така певна ейфорія і уявлення, що ми підпишемо, щоб нам допомогли союзники, далі якось це вирішимо. Тут уже українська політична еліта зіткнулась з жорстокою брюссельською бюрократією: є документ, є зобов'язання, виконуйте. Тут не виходить так, що ми трішки туди, трішки сюди і звідси виходять проблеми. Але питання в тому, що виконання всіх прямих пунктів не завжди іде на користь Україні, якщо бути відвертим. Тільки раніше це було неприйнято і непопулярно озвучувати вголос. Той, хто міг озвучувати, він зразу ставав «рукою Кремля», зрадником, бо все, що з Європи, воно апріорі — хороше, виглядало так. А тепер ми бачимо таку ситуацію, яку бачимо. А Європа дуже жорстко в економічній сфері реагує на будь-які спроби протекціонізму з боку України, зокрема, історія не тільки про законопроект український, в тому числі, ліс-кругляк, в тому числі, земля українська, на продаж якої накладений мораторій, і так далі. Тобто нам нав'язують повний вільний ліберальний ринок і казку таку, що все дозволено, все буде вільно і гарний, класний ринок, і від того Україна гарно заживе, хоча тут не завжди так, по кожному з цих документів можна говорити окремо, але далеко не все так райдужно, і тому логіка певних протекціоністських дій з боку України щодо свого виробника, захисту власних ресурсів, надр, є.

Эксперт: Хьюго Мингарелли оживит отношения Украины с ЕС
Посол ЕС упрекнул Украину в задержке внедрения Соглашения об ассоциации

 

Але ж це часто суперечить тим угодам, які підписані українською владою?

 

— Тут, власне, ми потрапляємо в таку пастку, з якої буде вийти дуже непросто, шкодити собі і виконувати зобов'язання, або не виконувати і також шкодити собі. І тут ситуація нехороша, і, зокрема, це саме стосується Антикорупційного суду. Коли створювалось НАБУ, хто вникав в процес, хто тільки не говорив і не попереджав, хто не був зацікавлений в процесі, що не можна таким чином створювати НАБУ, тому що навіть проблема з тим, що реалізовувати свої функції цьому органу складно по тій простій причині, що немає права на прослуховування, незрозуміла робота детективів, що ми тепер отримали, які мали набратись на відкритому конкурсі з деклараціями, як тепер у нас каже генпрокурор, ми уявляємо секретних детективів з деклараціями на відкритий конкурс. Ціла низка юридичних моментів не була врегульовані ще тоді і взагалі орган — сумнівний з точки зору Конституції насправді, але, тим не менше, тоді пішли, тому що ми ж дали зобов'язання, ми ж з Європи і так далі, потім розберемось. Не розібрались і виявилось, що орган, який, на думку, очевидно, української політичної еліти, яка тоді голосувала, ви знаєте, ми зараз проголосуємо, нам кредити дадуть, ми швиденько гроші поділимо, а потім ми розберемось, там же свої люди будуть, все буде нормально.

В сторону Балкан, а не Украины, планирует расширяться ЕС — эксперт АУДИО
В сторону Балкан, а не Украины, планирует расширяться ЕС — эксперт

 

Що виявилось насправді?

 

— Цей орган, попри химерність створення і юридичну сумнівність, почав кусати трішки політичну еліту, причому кусати з різних боків. Це вже починає не подобатись, тепер ми починаємо згадувати про закон. Дуже приємно чути з вуст депутата, який каже: орган створений незаконно, при тому, що сам проголосував «за». Далеко ми так зайдемо з такими темпами. Зараз та сама історія з Антикорупційним судом. Давав же президент зобов'язання, скільки раз він публічно озвучував, нещодавно він взагалі сказав, що він бореться з корупцією в Україні, я борюсь, я створюю, все роблю я, тільки дивно, звідки ця корупція тільки береться, але сам факт, що президент взяв на себе зобов'язання, місцями навіть, напевно, забагато, ніж міг виконати, а тепер починаються танці навколо Антикорупційного суду. Звичайно, на Заході подивились, що українська еліта намагається зробити з НАБУ, з НАЗК, які Захід, очевидно, бачив своїм інструментом впливу на ситуацію, і тепер кажуть: ні, так не буде створюватись Антикорупційний суд, а давайте вже представники донорів прямо будуть в наглядових радах і впливатимуть на політику не просто тих, хто сидить на донорських коштах в Україні, бо вже і цим не довіряють, а вже безпосередньо іноземці будуть впливати на кадрову політику.

 

К слову, директор Киевского центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский в эфире «ГС» отметил, что цели Минских соглашений в понимании Украины и РФ — несовместимы. По его словам, три года, прошедших с момента подписания «Минска», показали, что стороны видят их целью противоречащие друг другу вещи.

 

А политолог Кирилл Молчанов заявил, что пока не будет решен вопрос введения миротворцев на Донбасс, имплементация Минских соглашений не сдвинется с места. Он также спрогнозировал, что выборы на Донбассе станут частью избирательной программы 2019 года.

Спецкор: пока в зоне АТО звучат пушки, людям не до выборов
© Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka
После заключения «Минска» на Донбассе было убито 824 человека — Порошенко