Радиостанция Голос Столицы

 

Начальник Управления взаимодействия со средствами массовой информации и общественностью Службы безопасности Украины Елена Гитлянская в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала о нюансах своей работы, о том, комфортно ли женщине в коллективе мужчин, и о своих увлечениях.

 

Кажуть, що СБУ як мафія — туди дуже важко потрапити, ще важче піти. Чи виникало бажання піти? Наскільки важко працювати в майже чоловічому колективі?

 

— Буває всяке, інколи хочеться і піти, і залишитись, але ж всяке таке… якщо вже взявся за щось, треба допрацювати до кінця, тим більше, що цікаво. Коли там щось відбувається в країні, коли ти отримуєш по сто, по двісті дзвінків від журналістів на день і кожен хоче ексклюзив, то, здається, ну, його, повернусь в журналістику і буду сама дзвонити.

 

Це шалене навантаження і психологічний стрес, і постійно необхідно бути в курсі всіх подій. Не хочеться іноді вимкнути телефон?

 

— Зараз вимкнула — і дуже добре.

 

Вам можна вимикати телефон?

 

— Ні. Одного разу у мене був випадок, це було 30 грудня, я була у відпустці в Карпатах, десь дев'ята-десята вечора, мені подзвонила журналістка з вимогою, щоб я надала коментар. Я сказала: пробачте, я — у відпустці, 30 грудня, вечір суботи, може, в понеділок подзвоните вже в прес-центр, Вам все нададуть. Вона сказала окей і поклала трубку, а потім я прочитала в Фейсбуці дуже обурений пост, що як я посміла така нехороша відпочивати, як мені не соромно, країна майже не в безпеці, а Гітлянська 30 грудня ще й в Карпатах.

Михаил Саакашвили
Охранники отеля не дали спецназу СБУ задержать Саакашвили

 

Якщо Гітлянська йде у відпустку, хто заступники?

 

— Є в мене заступники, але так склалось, що коментувати журналістам зараз в СБУ можу тільки я. Але зараз активно шукаємо помічника, який би разом зі мною міг це робити.

 

Які вимоги? Обов'язково жіночої статі?

 

— Ні, навпаки. Шукають чоловіка.

 

Таке враження, що в СБУ працюють на посадах речника тільки жінки. Перед цим Марина Остапенко була з 2001 року.

 

— Але до цього були тільки чоловіки. До нас з Мариною були всі чоловіки, в принципі, Марина стала першою, я — другою.

 

Традиція, напевно, збережеться в цьому сенсі.

 

— Подивимось. Але, в принципі, мабуть, я — єдина жінка, ще є керівник нашого госпіталю, вона теж жінка, а решта всі — чоловіки.

 

І як серед суворих чоловіків працювати?

 

— Ви знаєте, коли ти працюєш в команді справжніх чоловіків, це легко. От коли вони несправжні, це було б, мабуть, дуже важко.

 

Часто кажуть, що у жіночому колективі важче працювати жінкам, ніж у чоловічому?

 

— Це чисто чоловічий погляд. В мене таке враження, що чоловіки інколи навіть гірше бувають. Але це все залежить від людини. Мені, в принципі, комфортно працювати з нашими чоловіками. Вони до того ж ще військові, і зараз так склалось, що в керівництві майже всі пройшли війну і у них трохи змінилась психологія, як вони самі кажуть, тому зараз сказав — зробив. Через це — простіше.

 

Співробітникам СБУ можна у відпустку за кордон їхати?

 

— Можна. Треба просто попередити, треба написати відповідну доповідну, рапорт.

 

Є якесь табу, що в якусь країну не можна?

 

— Зараз, крім Росії, мабуть… До Білорусі не рекомендують, але офіційно не заборонено. Я думаю, що зараз ніхто зі співробітників СБУ і сам туди не поїде, тому що всі зрозуміли, які будуть наслідки.

 

В Північну Корею можна їхати?

 

— Я була там десять років тому в якості журналіста. Це — жах, яб не хотіла ще раз туди потрапити.

 

Як сталось, що Ви почали працювати речником СБУ? Ви раніше були журналістом, і коли шукали нового речника, Ви вирішили спробувати?

 

— Ні. Тодішній керівник СБУ запросив мене на каву поговорити, я навіть не знала фактично чому, а потім вийшла, мені сказали: працюєш. Я говорю: та ні, почекайте. Та ні, працюєш.

 

Тобто навіть згоди не питали?

 

— Ні, це я вже так, жартую, але фактично вмовили за один день.

 

А перед тим у Вас був великий досвід журналістської роботи?

 

— Так. Я працювала в інформаційній агенції «УНІАН».

 

Чи не страшно було змінювати посаду журналіст і повністю міняти своє життя?

 

— Справа в тому, що коли я працювала в інформагентстві, в мене був майже такий графік, тому що я майже 14 років працювала парламентським кореспондентом, потім ще майже 5-7 років працювала президентським кореспондентом, а інформагентство працює в режимі 24/7.

 

Але ж відповідальність інша?

 

— Це відносно, тому що завжди відповідально. Якщо, наприклад, ти їдеш з президентом у відрядження, ти фактично один передаєш новини і від тебе залежить сприйняття. Тоді ще не було навіть такого розвитку інтернету, коли ще я працювала, тому фактично від моїх повідомлень йшли повідомлення по рештам ЗМІ. Ви ж знаєте, як навіть ті ж самі тележурналісти, в принципі, майже всі журналісти беруть новини інформагентств, потім на цій основі роблять повідомлення. Я думаю, що зараз ситуація не дуже змінилась.

Наливайченко відчув запах крові та атакував Порошенко – Бортник
© Фото: РИА Новости
Экс-глава СБУ Наливайченко дал показания в суде по делу Януковича

 

Після того, як Ви стали речником СБУ, якимось чином змінилися Ваші відносини з колишніми колегами? Чи не стали вони сприймати Вас як джерело інформації?

 

— По-різному буває, але в мене дуже багато друзів журналістів. Ми як спілкувались, так і спілкуємось. Зараз, звичайно, більшість друзів перейшли по цей бік екрану, але багато залишилось і ми спілкуємось. Найближчі друзі — теж журналісти. Наприклад, у нас є табу, ми намагаємось, коли зустрічаємось, взагалі не говорити про роботу.

 

Стосунки із журналістами, немає такого, що Ви — в різних таборах?

 

— Це все індивідуальне питання. Кому розуму вистачає, той розділяє ці речі. Кому не вистачає, Бог йому суддя.

 

Ви любите подорожувати? Яким країнам надаєте перевагу?

 

— Зараз рідко, але в свій час, перебуваючи журналістом, я майже сто країн об'їздила.

 

В якості журналіста українського пулу?

 

— І так, і подорожуючи. Але зараз так чи інакше хочеться поїхати як турист в ті країни, де я була один-два дні.

 

В які країни хотілося б надовго поїхати?

 

— Я дуже хочу повернутись в Бразилію, мені там дуже сподобалось, і дуже хочеться в Мексику повернутись. Мені там теж сподобалось.

 

Чому не Азія?

 

— Мені так випало, що я майже всі країни Азії проїхала — і так, і так.

 

Були вже в Європі за безвізом?

 

— Ні.

 

А біометрику зробили?

 

— Отримала.

 

Довго чекали?

 

— Три місяці.

 

Зв'язків для речниці СБУ немає?

 

— А навіщо? У мене як у журналіста залишилось два паспорти, і в одному була ще діюча віза. Другий закінчувався. Тому я заздалегідь здала документи і спокійно собі чекала, в мене ще на місяць перетнулась діюча віза і біометричний паспорт.

© Фото: facebook.com/SecurSerUkraine
СБУ поймала на «горячем» торговцев оружием, которых прикрывал полицейский — ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Є у вас хобі?

 

— Хобі в мене багато, але так щоб я чимось сильно захоплювалась… я читати люблю.

 

Що зараз читаєте?

 

— Зараз? Я вчора завершила читати Дена Брауна «Происхождение». Але в мене є така звичка, може, це ще батько привчив, я дуже рідко читаю одну книгу.

 

Кілька одночасно.

 

— Так. Щоб не тягати з собою, в мене на роботі — одна книжка, вдома — інша.

 

В паперовому варіанті все читаєте?

 

— По-різному. В мене є електронна книжка і в комп'ютері. Мені байдуже, якщо чесно. Просто в мене батько все своє життя збирав книги, в мене вдома залишилось після нього десь більше 20 тисяч книжок. В нас одна кімната повністю забита книгами, причому там жодного детективу немає, там все — історія, філософія, література.

 

І Ви все перечитали?

 

— Це неможливо. Але дуже часто там вишукуєш якусь книжечку.

 

Філософію читаєте?

 

— Читаю.

 

Що більше любите? Детективи?

 

— Ні. Насправді, я детективи не дуже люблю і дуже рідко їх читаю.

 

Детектива в житті, напевно, вистачає?

 

— Так, вистачає. Люблю дуже різне. В мене немає такого, що я можу сказати, що цей жанр в мене улюблений, а інше я не читаю.

 

А письменники улюблені є?

 

— По життю я Хемінгуея дуже люблю. Це мій найулюбленіший письменник і дуже мені подобається Чехов, але я зараз от згадала, що я років десять нічого не читала Чехова. А Хемінгуея перечитувала. «Фієста», наприклад, десь місяців пару тому перечитала.

 

О котрій годині розпочинається робочий день? О котрій годині ви прокидаєтесь?

 

— Шоста-сьома.

 

І десь о дев'ятій Ви вже на місці?

 

— Восьма-півдевятої.

 

Хотілося б зрозуміти, наскільки завантажений у Вас графік?

 

— День на день не випадає, але будемо казати так, з півдевятої до сьомої-восьмої — це стабільно, а інколи буває до ранку. От я на цьому тижні прийшла додому в півсьомої, мені сказали: чого це ти, що трапилось?

спецоперация СБУ на Запорожье - видео
© Сергей Левченко / Facebook
СБУ провела масштабную спецоперацию на Запорожье

 

Вам вистачає одного заряду мобільного телефону на цілий день?

 

— Не завжди.

 

Напевно, велика кількість дзвінків надходить?

 

— Так, в мене інколи… я була у відпустці в тих самих Карпатах, я зарядила телефон два рази за п'ять днів, враховуючи, що це Новий рік був, що це дзвонили вітали, а так я десь о четвертій, о п'ятій завжди вже вмикаюсь, тому що мені не вистачає заряду.

 

Ніколи не рахували, скільки дзвінків?

 

— У нас був такий колись цікавий день, щось там відбувалось, вже не пам'ятаю, що і мене викликали до керівництва на нараду, а там зона, де не можна з мобільними телефонами. Я поклала в шухлядку свій телефон і зайшла, мене не було десь години чотири-п'ять. Я вийшла, подивилась на телефон і в мене було 160 пропущених викликів за цей час. При тому один і той самий канал дзвонив по 10, по 15 разів, коли не міг додзвонитись.

 

Це той самий канал, який дзвонив, поки ми в ефірі були?

 

— Можливо. Інколи буває штук 20 дзвінків і все. Але дуже важко, тому що там щось відбувається, все ж таки журналісти не враховують специфіку СБУ. Що б ти не робив, як би ти не переконував наших оперативників, слідчих, вони ніколи заздалегідь не кажуть про те, що вони будуть робити. Це в них погана прикмета. Це вони жартують, що погана прикмета, насправді бояться витоку інформації, ще щось. Тому про найкрутіші, найрезонансніші реалізації вони ніколи наперед не розповідають. І виходить так, що мені починають дзвонити журналісти, питати: а це правда? А я не знаю.

 

Що Ви в такому разі кажете?

 

— Я не знаю, я зараз передзвоню, уточню, починаю передзвонювати, уточнювати і журналісти часто ображаються. Але я намагаюсь пояснити: люди, це СБУ, це специфіка така, не кажуть наперед, тому що інколи, дійсно, про операцію не знають три людини.

 

Слухачі питають, який у Вас телефон?

 

— У мене iPhone.

 

Чому? Якось спеціально захищають?

 

— Я Вам чесно скажу, у мене рідна сестра живе в Нью-Йорку, я колись до неї поїхала в гості, це був 2001 чи 2002 рік, і тоді вона мені подарувала телефон, iPhone. Якось я до нього звикла, з того часу… враховуючи те, що ми, журналісти, кожен рік їздили на Генасамблею ООН в Нью-Йорк, якось воно так повелось, що в мене років 15 — всі моделі. 

 

Смотрите также полное интервью с Еленой Гитлянской:

В ГОСТЯХ У СКАЗКИНА: руководитель пресс-центра СБУ Елена Гитлянская