Радиостанция Голос Столицы

 

Более половины украинской молодежи в возрасте от 18 до 29 лет намерены покинуть Украину. В целом, каждый третий украинец рассматривает возможность уехать из страны уже сейчас или при определенных благоприятных обстоятельствах, о чем свидетельствует исследование Киевского международного института социологии.

 

Большая часть планирующих уехать имеет высшее или среднее специальное образование. Международная организация по вопросам миграции отмечает, что среди изученных ею стран юго-востока Европы украинцы составляют наибольшую долю трудовых мигрантов с высшим образованием. И именно в этом видят главную угрозу для Украины, которая стремительно теряет специалистов (инженеров, врачей, специалистов ІТ-сектора, агрономов, преподавателей и т.д.).

 

Действительно ли трудовая миграция имеет такой массовый характер и каковы перспективы украинских трудовых мигрантов в ЕС, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал доктор социологических наук Александр Шульга.

 

Яка зазвичай мотивація у молодої людини, що збирається емігрувати або бодай виїхати на навчання із подальшою перспективою?

 

— Я б хотів окреслити ще такий момент, що дійсно у нас дуже часто звучить ця теза, що серед українських заробітчан велика частка тих, хто має вищу освіту. Але ж трагедія має дві сторони. По-перше, як нам всім відомо, дуже мало хто з них працює за своєю вищою освітою, за своєю спеціальністю, тобто, заробітчани там набагато менш кваліфіковану роботу виконують, яка дуже часто навіть не потребує вищої освіти, навіть середньої спеціальної. А, по-друге, сама ця цифра — вища освіта і велика кількість серед наших громадян людей з вищою освітою, вона ж не означає, що ці люди є високопрофесійними фахівцями.

Василий Воскобойник
Воскобойник: из-за безвиза Украина — транзит для трудовых мигрантов

 

На жаль, у нас за ці роки вища освіта профанізувалася, стала формальною, як кажуть — для корочки. На жаль, наявність у людини диплома не робить її висококваліфікованим фахівцем. На відміну від країн західної Європи, де дійсно люди, які закінчили ВУЗ, є дуже затребуваними і на ринку праці, і вони дійсно мають необхідні знання і навички у своїй спеціальності, що робить їх конкурентними на ринку праці. Тобто, дійсно це трагедія, що дуже багато з нашої молоді їде, але тут є і момент того, що не всі вони є високопрофесійними спеціалістами. Якщо вони дійсно їдуть на стипендію, якщо вони їдуть на місце роботи, яке їм запропонували, тобто все підготовлено, це одне. Але, якщо вони їдуть у пошуках кращої долі — це трошки інше.

 

А тепер щодо взагалі цифр. Третина людей готові чи виїхати, чи розглядають таку можливість. Це дуже різні речі. За цим дослідженням Київського міжнародного інституту 6% і готові, і роблять певні кроки. Але інша частина лише розглядає таку можливість. У нас в принципі 30% кажуть, що вони готові до акцій протесту, а скільки в нас виходить на вулиці? Дуже мало. Тому оці наміри — це одне. Наш інститут соціології Національної академії наук також кожного року запитує — чи хотіли б виїхати і т.д. Ми більш широко ставимо питання — чи взагалі зі свого населеного пункту. І там же є інша місцевість України, і взагалі закордон, а якщо закордон, то куди. Так от у нас 51% опитаних за літо 2017 року як не хотів, так і не буде виїжджати взагалі з населеного пункту. А от дійсно, якщо подивитися, куди б хотіли, то тут є розпорошення.

 

Уточніть цю статистику.

 

— 8% кажуть — до іншої місцевості, 4% незважаючи ні на що — до Росії, 2% — до інших республік колишнього СРСР, а от за кордон колишнього СРСР — 13%. Дійсно, це сотні тисяч людей, якщо не мільйони. Тут треба погодитись. Але знову-таки питання, з якою метою вони готові їхати. Згадаємо, коли була епопея з безвізом, і КМІС, і наш інститут так само опитували, чому ви хочете поїхати. Більшість, якщо брати молодь, хотіла їхати на навчання. І це не означає, що вони там хотіли залишитися. Тому я б тут фарби не згущав, дійсно у нас є ця проблема, дійсно це тисячі людей, але це не третина населення, не половина населення, які от взяли, вже на чемоданах сидять. Хоча проблема дійсно є, і вона є хронічною. Наша війна, економічна криза лише додали гостроти і певною мірою прискорили процес. Але це було і весь період незалежності. От у чому проблема.

Исаев: совместная резолюцию Украины и Польши - путь к примирению
© usa.mfa.gov.ua
Рост ВВП Польши обеспечили украинские трудовые мигранты — эксперт

 

Тобто, якщо людина розуміє, що вона відбувається як фахівець в Україні, вона може виїхати за кордон і відбутися там. Якщо ж в Україні ти не вирішив, що хочеш робити, то їхати взагалі марно?

 

— Давайте будемо відвертими. Завжди є протекціонізм у кожної країни у першу для своїх фахівців. Якщо ми говоримо про ЄС, давайте так, який нам ближче, там є протекціонізм — навіть спочатку беруть з цієї країни, а потім вже з ЄС, а потім вже з усіх інших країн. Там є цей протекціонізм і шанси наших заробітчан чи наших мігрантів трудових, які поїдуть на авось, дуже примарні. Якщо ми говоримо про такий випадок, коли поїхав і десь там щось знайшов, ми ж розуміємо, що там, як правило, те, що здебільшого пропонується, — це не висококваліфікована робота. Так, усі поляки поїхали до Німеччини, інших більш розвинутих країн заходу, а ми поїхали до Польщі. Тому цей перерозподіл відбувався і всередині ЄС, і ми своїми трудовими мігрантами їм компенсуємо цей дисбаланс. Ми працюємо не на свою країну. Однак, з іншого боку, офіційні цифри, їх дуже важко перевірити, говорять про 8 мільярдів євро, які щороку переказуються в Україну власне трудовими мігрантами, але ж ми розуміємо, це лише те, що можна порахувати, те, що пройшло через банківські установи. А скільки привозиться додому в кишенях, так би мовити, чи у валізах. А якщо дивитися по мотивації, знову ж таки по цьому дослідженню, яке Ви згадали, то дійсно основна частина хоче заробляти більше.

 

А які ще мотиви у мігрантів?

 

— Давайте будемо відвертими — дійсно в Україні зараз дуже малі заробітні плати, які дуже часто не є адекватними тому темпу зростання цін, інфляції, яка існує. Наступна найбільш поширена відповідь: я хочу жити в більш комфортній та зручній країні. Знову ж таки ми розуміємо і цю мотивацію. А от всі інші мотивації: я не можу знайти роботу, я себе не відчуваю у безпеці — вони також часто зустрічаються, але не є головними. Власне, намагання знайти нормальну оплачувану роботу і більш комфортні умови життя, в принципі, і раніше було: так само їхали мільйони наших громадян щороку. Якщо взяти наш моніторинг Інституту соціології, ми протягом останніх десяти років  питали — чи мали ви досвід тривалого, тобто від 6 місяців і довше, безперервного перебування за межами свого населеного пункту. То 12% говорили, що так. Тобто, у нас дійсно це мільйони-мільйони людей. Ми також питали, якщо перебували, то де. Так от, у Білорусі, Молдові, Росії — 29%. 13% — Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина. 10% — інші країни. Тобто, у нас так само за десять років мільйони наших громадян тривалий час перебували за межами населеного пункту. Як бачимо, ось ми ж їх опитали, вони повернулись і зараз відповідають на наші питання.

 

К слову, глава Ассоциации собственников малого и среднего бизнеса Руслан Соболь заявил, что отток кадров остановит уверенность, что ситуация в Украине будет стабильной и на следующий день, и через пять лет.

 

А кандидат экономических наук, эксперт инициативы Реанимационный Пакет Реформ Илья Несходовский считает, что из Украины происходит отток кадров, а экономику страны разрушает безденежье.

Вячеслав Потапенко
Безвиз для украинцев стал стимулом миграции — Потапенко