Радиостанция Голос Столицы

 

В Парламентской ассамблее Совета Европы большинством голосов приняли резолюцию об обеспечении развития языков меньшинств. Вместе с тем вопрос украинского закона об образовании, из-за которого Венгрия заявила о блокировании европейских и евроатлантических стремлений Киева, был упомянут лишь в пояснительной записке докладчика.

 

Там, в частности, говорится, что новый украинский закон об образовании трактует язык, на котором говорят национальные меньшинства, как иностранный. А это делает обязательным использование официального языка в обучении, и только определенные предметы могут преподаваться на языках ЕС при условиях, которые до сих пор не определены.

 

Автор доклада — депутат от Венгрии Роза Хоффманн среди прочего, отметила, что для развития и поддержки языков нацменьшинств лучшая позиция — это автономия.

 

Представитель украинской делегации Ирина Геращенко пояснила, что в том числе и в связи с этим тезисом украинская делегация воздержалась от голосования за языковую резолюцию ПАСЕ.

 

Подробнее о результатах неголосования украинской делегацией и тенденциях в ПАСЕ в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал политический консультант Петр Охотин.

 

Як неголосування України як вплине на подальший розвиток стосунків і подій?

 

— Щодо неголосування варто сказати, що українським делегатам в ПАРЕ якусь позицію у ПАРЕ треба приймати, очевидно, голосувати за ту резолюцію, яка б суперечила національним інтересам, було б щонайменше безглуздо, щонайбільше — дивно. Знову ж таки, про те, як ми виглядаємо в очах ПАРЕ. Я думаю, що глобально це не впливає на імідж української делегації, тому що це одне із прав, передбачених регламентом, підтримувати якусь резолюцію чи ні. На жаль, ми дійсно бачили, що від Угорщини, від Румунії прийшли деякі політичні сили, які дивляться вороже на Україну і дехто з них одягав футболки про те, що Крим — це Росія, а Закарпаття — це Угорщина. В даному випадку це просто один із виявів того, що відбувається у Європі в цілому — зростання націоналізму, зростання певного імперіалізму. В даному випадку українська делегація спрацювала, як змогла.

Сегодня ПАСЕ примет резолюцию по Украине
© © Фото: assembly.coe.int
ПАСЕ не упомянула Украину в резолюции о языках нацменьшинств

 

РФ вимагає зняти санкції та внести зміни до регламенту. ПАСЕ нібито згодна, тому що запрошують двох представників Росії, а перемовини мають відбутися у закритому форматі. До чого вони призведуть?

 

— Власне, ми бачимо всього-навсього продовження тієї кризи, яка зараз є в міжнародній політиці. Очевидно, що є забагато різних гравців, яким і цікава ПАРЕ як інститут, і, водночас, інститут вже не може основні конфлікти з'ясовувати. Знову-таки, йде одвічна боротьба цінностей і, зокрема, цінностей світової безпеки проти грошей. На жаль, гроші — це один із основних інструментів російської дипломатії. Поки ростимуть ціни на нафту, поки в РФ ці гроші будуть, то, напевно, цей інструмент буде далі найбільш практичним і найбільше буде застосовуватись.

 

Повернемося до мовної резолюції у ПАРЕ. Якесь відношення має до неї прагнення до повернення Росії до ПАРЕ?

 

— Я б не був таким категоричним у тому, що за всім у світі стоїть рука Кремля. Я переконаний, що вище керівництво РФ не здатне настільки прораховувати кроки, щоб був ефект доміно. Очевидно, що такі країни як Угорщина, Румунія зараз перебувають у певній кризі свого пошуку. Ці країни вже стали досить потужними і хочуть згадувати про своє колишнє минуле. У період, коли перебудовується світова архітектура, такі потяги будуть лише посилюватись, на жаль. Це тенденція, з якою нам потрібно працювати, хочемо ми цього чи ні.

 

Що значать для нас ці резолюції? Вони носять зобов'язуючий характер?

 

— По-перше, так чи інакше від багатьох країн, які хочуть бути в ПАРЄ, рано чи пізно вимагатимуть того, щоб наддержавне законодавство стояло вище, і тоді якраз ці резолюції матимуть місце. По-друге, це питання, знову таки, легітимності. У даному випадку всі ці резолюції є свого роду таким діагнозом про те, яким курсом рухається країна, і як на це звертати увагу.

 

Пан Ягланд їздив у Москву, щоб вмовляти, аби РФ повернулась, тому що Туреччина і РФ відмовляються сплачувати гроші, а ПАРЄ не може існувати без цих вливань.

 

— Мені здається, що висновок із того, про що ми з вами говоримо, що знову роль отримують союзи і спілки. В даному випадку є спайка Туреччина та РФ. Напевно, що завданням України є шукати таких своїх візаві, знову-таки, з інших європейських країн, оскільки знову в моді блоки, знову в моді, можливо, будуть якісь протоколи, пояснення і розподіл інтересів. Політика стала дуже хижою, і нам потрібно відповідати часу і у цьому також.

 

Які наслідки мають рішення ПАРЄ? Зокрема, ухвалена резолюція.

 

— У даному випадку Україна так само орієнтується більше на національне законодавство, особливо в тому, що дотримується освіти і мов меншин. У даному випадку, напевно, що Україна проводитиме свою адвокаційну кампанію і банально пояснюватиме свою основну тему щодо цього закону.

29-30 апреля Украину посетит делегация ПАСЕ
© © Council of Europe
Новым президентом ПАСЕ стал итальянец

 

Якщо ми не виконуємо, нічого нам не буде?

 

— Прямо нічого не буде, тобто, в даному випадку будуть кампанії проти цього, однак жодного прямого покарання ми не понесемо.

 

А непряме яке може бути?

 

— Непряме — це, знову-таки, питання іміджу. Якщо говорити про ситуацію у країні, то якраз ці іміджеві, репутаційні моменти для України можуть бути важливими для переговорів з найбільш сильними країнами ЄС — Німеччиною і Францією. Тому, напевно, орієнтуватись багато в чому треба на них.

 

Можемо ми схитрувати? Є відповідна недостатність грошей, які відмовляються платити РФ і Туреччина. Чи можемо ми взяти ці зобов'язання на себе?

 

— Уже в політологічних колах давно є жарт, щоб ці гроші заплатили українські олігархи, і питання зняли самі собою, і РФ просто не було б, чим шантажувати. Якщо говорити серйозно, то я про такий механізм не знаю, і в даному випадку, напевно, що і буде створюватись новий прецедент.

 

З РФ хочуть дружити тому, що в неї є гроші, чи тому, що в неї є вплив на міжнародній арені?

 

— РФ — це також дуже потужний геополітичний партнер і Німеччини, і Франції, і це не приховується. Є величезні економічні зв'язки між ними. Зрозуміло, тут питання не лише в коштах ПАРЄ, а значно глибше. Ми бачимо, як декілька років бізнес-кола тієї ж Німеччини намагаються зняти або зменшити санкції щодо РФ.

 

К слову, ранее генеральный секретарь Совета Европы Турбьерн Ягланд на заседании ПАСЕ в Страсбурге заявил, что Россия должна вернуться к работе в ассамблее до саммита организации, который запланирован в следующем году.

 

При этом в конце 2017 года делегации 20 стран-членов Совета Европы подписали в Парламентской ассамблее «жесткую декларацию» о относительно попыток вернуть российскую делегацию в эту структуру.

Министр образования и нвуки Лилия Гриневич
© facebook.com/liliya.grynevych
Гриневич: в изучении украинского к каждому нацменьшинству будет свой подход