Радиостанция Голос Столицы


В Одессе и некоторых других регионах из-за непогоды разгорелось настоящее стихийное бедствие. При этом накануне премьер Владимир Гройсман пригрозил увольнением местным чиновникам, которые будут виноваты в провале снегоуборочной кампании.

 

ВР приняла во втором чтении и в целом законопроект о реинтеграции Донбасса. За соответствующее решение проголосовали 280 депутатов. При этом подписание закона о реинтеграции Донбасса моментально заблокировал «Оппозиционный блок», который в пятницу зарегистрировал проект постановления об отмене результатов голосования.

 

В понедельник СМИ обнародовали письмо от МВФ в Администрацию президента по поводу президентского законопроекта об Антикоррупционном суд. Критические замечания последовали также от Всемирного банка и ЕС, однако в АП сказали, что это дело — исключительно украинского парламента.

 

Президент Казахстана Нурсултан Назарбаев в ходе визита в США встретился с Дональдом Трампом. Во время встречи поднимались вопросы переговоров по Донбасса. По словам Назарбаева, ситуация в Донбассе зашла в тупик и выходом может стать введение миротворцев.

 

Эти и другие события недели проанализировали в эфире радиостанции Голос Столицы политолог, кандидат политических наук Алексей Якубин, политолог Олег Саакян, эксперт-международник Владимир Воля, директор Дипломатической академии МИД, чрезвычайный и полномочный посол Сергей Корсунский.

 

ПРО НАСЛІДКИ НЕГОДИ

 

В Одесі та ще деяких регіонах негода спричинила майже стихійне лихо. На вашу думку, чи впорались комунальні служби з опадами, або ще залишилось, над чим працювати?

 

Якубін: Я можу судити по Києву, мені здається, що у нас служби не зовсім допрацьовують. В черговий раз ми бачимо, що снігопади стають, скажімо так, непрогнозованими для місцевої влади. Тобто якщо говорити про якісь центральні шляхи, то ще більш-менш розчищені, а так, мені здається, скоріше, служби чекають, що воно розтане по методу, пам'ятаєте, минулого мера Києва: не я розкидав цей сніг, не я буду його збирати. Мені здається, на жаль, деякою мірою, наші служби, принаймні, в Києві, до цього часу сповідують таку ідеологію.

© Фото: dsns.gov.ua
В Украине грядет новый снегопад

 

Саакян: Тут є декілька моментів. По-перше, на мою думку, не все трагічно. Більш-менш служби, принаймні, по Києву справляються. Дійсно, є певний лаг у часі, і це прикро, але думаю, що тут потрібно розібрати, чому він відбувається, бо по Києву я не знаю, по декількох інших містах України мені довелось поспілкуватись з працівниками профільних служб, і вони всі мені розповіли, що, на жаль, той рівень зарплатні, який є, наприклад, далекий від нормального, подекуди навіть нижче за мінімалку офіційну, уявіть собі, оскільки люди отримують цю зарплату щодобово, перш за все. По-друге, їх дуже часто тримають на телефонному дзвінку і підіймають серед ночі: давайте зараз прибираймо, а потім три дні ви не отримуєте ні зарплатні, нічого. Я думаю, що якби зараз до студії зателефонував хтось з таких працівників, то було б цікаво дізнатись, а як же така ситуація в Києві, наприклад, у працівників профільних служб, по-перше.

 

По-друге, само собою, тут є більш концептуальний рівень цієї проблеми, що, на жаль, українська політична еліта не розуміє реальних процесів в суспільстві і не розуміє, що український народ, нація українська багато в чому могла б брати на себе персональні функції, які не може виконувати держава, те, що називають волонтерством — це не просто волонтерство, це самоорганізація, і тут питання, коли ми говоримо про стихійне лихо, то це питання системи цивільної оборони, і це оборона — не тільки військова, а це оборона від будь-яких стихійних, інших зрушень. Якщо була б вибудована, а за чотири роки повинна була бути вибудувана система цивільної оборони, коли люди могли б самоорганізовуватись, чи то стихійне лихо, пропала електрика, як в Одеській області, чи щось трапилось на трасі, чи військова загроза, якщо б всі знали, куди вони йдуть, що вони роблять, з ким вони зв'язуються, за що вони відповідальні, то в такому випадку ці всі ситуації вирішувались би набагато швидше. Умовно кажучи, на самому місцевому рівні люди б зібрались, взяли б лопати і розчистили все це, тому що це — поле їх відповідальності і вони можуть це робити.

© Фото: facebook.com/mvs.gov.ua
А снег идет: дороги страны не выдерживают удара стихии - ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Якубін: Я з цією тезою не зовсім погоджуюсь. Я, навпаки, вважаю, що це дуже небезпечна теза, тому що вона дозволяє владі маніпулювати такими речами, говорити громадянам: вибачте, ви можете самі розчистити дороги, ви ж свідомі громадяни, але при цьому за комунальні послуги, в тому числі за розчистку від снігу доріг, дворів, ми платимо. Тут маніпуляція полягає в тому, що ми не маємо права давати владі виправдання, казати, що ми можемо зібратись і це зробити, тобто, я думаю, що це — зона відповідальності влади, і вона має це виконувати.

 

ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ ДОНБАСУ

 

Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект щодо деокупації Донбасу. Яке ваше ставлення до законопроекту?

 

Саакян: Перш за все, його прийняли. 280 голосів — це доволі серйозна цифра, яку давно український парламент не бачив, тобто, в принципі, в якихось ключових питаннях парламент може об'єднуватись. Маніпуляціями, не маніпуляціями, але, тим не менш, об'єднались. Якщо брати сам законопроект, бо на сьогоднішній день він не є підписаним навіть спікером, то поки що він не є законом. Він — такий собі симбіоз, коктейль з неприйнятного і вкрай необхідного. Чому так трапилось? Тому що фактично в цей законопроект вписали до купи все, що тільки можливо і неможливо через те, що, на жаль, іншого закону в реальності або державного бачення, або державної стратегії, яка б регламентувала українське бачення розвитку подій, немає, і коли подавався цей законопроект, він подавався в пакеті з іншим як малий і великий для того, щоб прийняти другий законопроект. Цей йшов більш як технічний, як підкладка, умовно кажучи, але вона легітимізувала в парламенті процес обговорення всіх тих питань, всього того вороху, який накопичувався не один рік конфлікту, ті питання, які не знаходили своєї відповіді. Тому на сьогоднішній день в цьому законопроекті є ціла низка ризиків, ризиків для прав людини, наприклад, ризиків занадто посилення впливу можливості президента і розширення його прав позаконституційним способом. Є ризики зловживання частиною функцій військовослужбовцями.

Юрий Бойко
© © Фото: telegraf.com.ua
Эксперт объяснила блокировку закона о Донбассе «Оппоблоком»

 

Саме спецпідрозділами, а не військовослужбовцями?

 

Саакян: Там написано «спецпідрозділи», але там і збільшується роль військових сил України. В принципі, багато в чому там закріплюються ті речі, які вже є. Коли говорять, наприклад, про можливість використання приміщення, то якщо хтось був у Пісках або в Авдіївці, розуміє, що, дійсно, наші військові живуть в приміщеннях, які були залишені напіврозвалені і так далі, тобто є вже існуючі речі, які він просто вводить в легальне поле. Тут може бути зловживання, може не бути, але закон ніяким чином і не може нас убезпечити від зловживань. Вони завжди існують, і це вже питання правоохоронної системи, це вже питання судової гілки влади, це вже питання внутрішньої субординації в будь-яких органах, тобто закон ніяким чином не може ані підмінити, ані ніяким чином не може замінити собою виконавчу гілку влади і потім — підзаконні акти, посадові інструкції, де і як він буде використовуватись. Я думаю, що стратегічно цей закон, дійсно, є позитивним для України. На тактичному рівні він несе дуже велику кількість загроз.

 

Якубін: Почнемо з того, що, мені здається, за голосуванням у Раді ми наразі побачили дуже чіткий водорозділ серед тих політичних сил, які готові вирішувати питання Донбасу за допомогою Мінських домовленостей і тих сил, які дуже багато на міжнародній арені люблять говорити, що вони — за політико-дипломатичний шлях, але вони, скоріше, за заморозку ситуації, як вона є. Тобто по голосуванням що ми побачили? За цей законопроект не проголосували лише виключно Опоблок. «Батьківщина» проголосувала.

Ярослав Павловский
Порошенко оперативно подпишет закон о реинтеграции Донбасса — Павловский

 

Дуже багато поправок пропонувалось з приводу того, щоб в текст закону внести Крим. На вашу думку, чому цього не відбулося?

 

Якубін: Ми маємо розуміти, що є все-таки різниця між Кримом і ситуацією з окремими районами Донецької, Луганської області або непідконтрольними територіями, це якщо говорити коректно згідно Мінських домовленостей. Різниця в чому? Крим є анексованим, і це визнано міжнародною спільнотою. Якщо ми говоримо про окремі райони Донецької, Луганської області, по-перше, це є зона конфлікту, по-друге, їх статус інший, ніж Крим, тобто Крим РФ визнає своєю територією, окремі регіони Донецької, Луганської області, Росія постійно це підкреслює на всіх міжнародних формах, вона вважає частиною України.

 

Формулювання «окупаційна адміністрація» логічніше використовувати до Криму?

 

Якубін: Я про це і кажу, що небезпека цього законопроекту в тому, що ця норма про окупаційну адміністрацію розходиться з тими ідеями, які вказані в Мінських домовленостях. Виходить таким чином, що якщо ми вважаємо цю адміністрацію окупаційною, то про політичну частину «Мінська» мова не може йти. Тобто, грубо кажучи, наші політики за допомогою цього законопроекту намагаються заморозити ситуацію. Я, більш того, використаю таке поняття як «постмінськ». Мені здається, є спроба частини наших політиків перейти до такої ситуації, коли політична частина «Мінська» заморожується, але безпекова частина «Мінська» продовжує реалізовуватись.

Обязательства Украины по реинтеграции Донбасса в законе не прописаны — Погребинский

 

Тобто, на Вашу думку, безпекова частина не така ключова, як політична?

 

Якубін: Справа в тому, що ми не можемо вирішити цей конфлікт за допомогою безпекової військової частини. Це визнають наші міжнародні партнери. Ми можемо вирішити цю проблему лише виключно політико-дипломатичним шляхом. Коли конфлікти починаються в політичній площині, вони мають теж закінчуватись політикою і дипломатією. В даному випадку, так як у нас політики намагаються використовувати щодо цієї ситуації лише виключно мілітаризований, військовий аспект, насправді політики, які виступають за ці речі, вони не зорієнтовані на те, щоб прийти до політичної частини «Мінська», тобто є спроба заморозити ситуацію, як вона є.

 

Олеже, на Вашу думку, конфлікт розпочався в політичній площині?

 

Саакян: Безумовно, ні. Беремо соціологію, беремо все, що завгодно до початку конфлікту. Я сам є мешканцем Горлівки, до сих пір з пропискою Горлівською, я можу сказати, що не було ні в Донецьку, ні в Горлівці ніякого сепаратизму. Більше того, відкриваємо ЗМІ українські, європейські, американські, азійські, бо були і китайські канали, була і «Аль-Джазіра», наприклад, і дивимось: 4, 5, 9, 13 березня 2014 року. 4 березня —проукраїнський мітинг, 2,5 тисячі людей, проросійський — 200-300 людей у захопленому приміщенні. 5 березня — український мітинг: 10 тисяч людей в самому Донецьку з 20 привезеними російськими автобусами, звезеними з усієї області адмінресурсом, людьми, 3,5 тисячі з російськими і всякими різними прапорами. Це — реальна пропорція Донецька. Давайте реально пригадаємо, з чого все почалось, з захоплення в Слов'янську.

Украинские силовики не желают деэскалации конфликта - МИД РФ
© © Photo: RIA Novosti/Maksim Blinov
В России отреагировали на закон о реинтеграции Донбасса

 

ПРО ПРЕТЕНЗІЇ ЧЕРЕЗ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

 

В понеділок ЗМІ оприлюднили критичний лист від МВФ до Адміністрації президента щодо президентського законопроекту про Антикорупційний суд. Такою ж була реакція Світового банку та ЄС. В АП відповіли, що це справа виключно українського парламенту. Чому законопроект не вдалося внести навіть в порядок денний?

 

Якубін: Чому ми побачили таке голосування? Воно якраз пов'язане з тим, що Банкова перед зустріччю Петра Порошенка і Крістін Лагард у Давосі намагається показати, що якщо не буде обраний президентський варіант цього законопроекту, якщо з Банковою не будуть домовлятись з цього приводу, то будь-якого законопроекту про Антикорупційний суд не буде, тобто це такий натяк з боку Банкової, що домовляйтесь лише в межах тих, які ми визначимо. Ми знаємо, що була заява одного з впливових депутатів з боку БПП Олександра Грановського, який заявив, що парламент буде розглядати лише законопроект, який буде відповідати збереженню суверенітету України, який не дозволить нашим міжнародним партнерам активно впливати на обрання суддів і визначення ключових процедур, як працює Антикорупційний суд. Тобто це такий натяк перед зустріччю, що Банкова готова домовлятись, але лише на своїх умовах з МВФ і іншими міжнародними інституціями.

 

Це можливо?

 

Якубін: Мені здається, що Банкова тут розуміє, чому так важливо для Заходу створення Антикорупційного суду. Багато в чому Захід розглядає Антикорупційний суд як спосіб впливу, навіть селекції на вибори 2019 року, і внаслідок цього на Банковій роблять все, щоб відкласти це питання на максимально довгий час, особливо бажано після виборів і президентських, і парламентських 2019 року.

Александр Москалюк
Требование ЕС об антикорсуде означает потерю суверенитета Украины — Москалюк

 

Для чого зволікання, затягування?

 

Саакян: Перш за все, я погоджуюсь повністю зі сказаним, і це затягування через технічні причини для того, щоб навіть за умов голосування суд не міг працювати в повну силу до виборів, принаймні, президентських. З приводу парламентських, тут — 50 на 50, цілком можливо, що якраз питанням компромісу з міжнародними партнерами стане, що суд запуститься після президентських виборів, і стане, можливо, інструментом селекції виключно парламенту, але не президента і не буде впливати на передвиборчу президентську гонку.

 

ПРО ЗУСТРІЧ НАЗАРБАЄВА З ТРАМПОМ

 

Назвіть топ-три міжнародні події тижня.

 

Воля: Складне питання. Багато було цікавих подій, але я б відзначив події на Близькому Сході, в Сирії, по-перше. По-друге, це все ж таки ситуація з каталонським референдумом, вірніше, з новим урядом. І певною мірою це заяви Рекса Тіллерсона, програмні заяви, де він прямо, відверто, без особливих таких мудрувань виклав зміст американської політики відносно Сирії.

 

Корсунський: Мені здається, було цікаво подивитися на візит Нурсултана Назарбаєва до Вашингтону. Мені здається, що для нас є дуже важливо те, що відбувається на кордоні з Україною, тобто події у Центральній Європі, це зміна прем'єра в Румунії і чергова дивна заява Петера Сійярто. І третє, не обходять нас і ті події, які відбуваються на кордоні Туреччини і Сирії. Важко зрозуміти суперечки між партнерами по НАТО — Туреччиною і США — і загострення відносин між партнерами по коаліції — сирійцями і турками. Досить складно, і тому — цікаво.

Дональд Трамп
Трамп предложил перенести переговоры по Донбассу из Минска — Назарбаев

 

Під час зустрічі Дональда Трампа і Нурсултана Назарбаєва піднімалося питання перенесення переговорів щодо Донбасу в інше місце. За словами Назарбаєва, ситуація на Донбасі зайшла в глухий кут і виходом може стати введення миротворців.

 

Корсунський: Я думаю, що введення миротворців може бути здійснене тільки одним тим шляхом, яким його визначила Україна, це — зрозуміла, чітка позиція, це міжнародні миротворчі сили, які закриють той кордон, який існував початку конфлікту, і жодних інших дискусій тут бути не може. Я вам хочу сказати, що є нюанс з візитом Назарбаєва трохи інший. Назарбаєв свого часу зіграв вирішальну роль в тому, як помирилися Туреччина і Росія після відомого випадку зі збитим літаком. Він особисто редагував листа, який Реджеп Таїп Ердоган надіслав Володимиру Путіну. І навколо його візиту у Вашингтон йшли розмови про те, що можливо він спробує тепер помирити Путіна з Трампом. І я думаю, що саме в цьому контексті вони і обговорювали. Донбас має бути звільнений, це є передумова або перша точка початку діалогу стосовно врегулювання ситуації між США і РФ.

 

Воля: Оця розмова, вона дуже цікава, там багато неоднозначних моментів. По-перше, всі сказали, що Трамп закликав змінити місце проведення переговорів, консультацій. Ви ж розумієте, це те що процитували, Назарбаєв розказував те, що вважав за потрібне, і в цьому контексті Трамп. Можливо, враження склалося, що якщо б Назарбаєв сказав: а давайте ми ще когось туди додамо, і Трамп би сказав: та давайте. Тобто тут треба розуміти, що Трамп, можливо, всіх тонкощів в усіх зовнішньополітичних проблемах не знає, треба розуміти, що це — одна людина. І можливо, чисто в контексті цієї розмови, для підтримання, він погодився на інше місце. А це не означає, що будуть якісь наслідки від цієї розмови. І крім того, що стосується миротворців, то це що значить — визначити кордон? Що мав на увазі Назарбаєв? Йшлося про цю неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону, 409 кілометрів, чи він говорив в сенсі встановити чітку лінію розмежування, стабільну, тобто про лінію фронту?

 

ПРО СИТУАЦІЮ В ЧЕХІЇ

 

17 січня уряд Чехії на чолі з прем'єром подав у відставку після винесеного напередодні вотуму недовіри з боку парламенту. Пізніше прем'єр-міністра Андрея Бабіша позбавили недоторканості. Що відбувається в Чехії взагалі і до чого це призведе?

 

Воля: Криза розгортається за доволі непередбачуваним сценарієм. Тому що, по-перше, якби Бабіша не позбавили оцієї недоторканості, можна було б говорити про те, що можливо президент Мілош Земан пробачив би Бабішу останні повчання з приводу того, що, можливо, Земану потрібно оточення своє підкоригувати та відмовитися від риторики на користь Росії і Китаю. Можливо, Земан би пробачив і, як обіцяв раніше, вдруге надав би Бабішу право формувати уряд. Проте оцей цікавий поворот, який відбувся вже після президентських виборів, можна, я думаю, розцінювати так, що Бабіш маневрує. Цікаво, що він сам висловив, принаймні, офіційно звучить так, ніби це була його власна ініціатива — добре, є там звинувачення в отриманні цих коштів ЄС фірмою, близькою до Бабіша, значить, давайте проведемо все через суд, розберемося. Тобто я так думаю, що Бабіш розраховує вийти переможцем. Але тут питання в тому, наскільки довго триватимуть всі ці процедури, це ж може тягнутися дуже довго.

Выборы президента Чехии и рестарт военных действий в Сирии. Интервью с Владимиром Волей
Выборы президента Чехии и рестарт военных действий в Сирии. Интервью с Владимиром Волей

 

Тут виникає питання, а що буде з урядом?

 

Воля: Тут такий можливий варіант, чи буде хтось замість Бабіша врешті, якщо це стане зрозуміло, що може затягнутися дуже довго, то чи буде хтось замість Бабіша запропонований в якості прем'єр-міністра. Але це буде виглядати вже як руйнування тих навіть крихких конструкцій, які могли виникнути, але не виникли. Останній варіант, це те що хтось — більше за все прогнозували, що це будуть комуністи — дадуть голоси для того, щоб сформувати уряд меншості. Тобто самі не ввійдуть. Проте, все це за декілька днів перед президентськими виборами зупинилося, врешті проголосували за недовіру уряду Бабіша, якого ще немає, тобто принципово. І отут питання: що тепер буде з цим судовим процесом і чи вдасться його пройти дуже швидко і виправитися тому ж самому Бабішу, щоб потім отримати, можливо, другий шанс. А інша альтернатива, я думаю, це — нові вибори. Тому що Бабіш почав маневрувати, я думаю, не лише через те, щоб заручитися чиїмись голосами заради того, щоб сформувати уряд меншості, а, можливо, якраз Бабіш розраховує на нові вибори, тому він і оцю антимігрантську тему підняв, сказав, що так, тема розподілу мігрантів розколює Європу, і деякі такі зробив жести вбік ЄС.

 

Корсунський: Я до цього хочу додати те, що скоро — другий тур виборів і два кандидати так, на рідкість, які відрізняються своєю політичною позицією. Земан — дуже відомий своєю проросійською позицією і дуже неприємними для України заявами стосовно Криму. А його конкурент, колишній президент Академії наук, він — значно більш проєвропейська людина і чітко орієнтований на те, щоб Чехія залишалася серйозним гравцем в Центральній Європі, проєвропейський курс, і, звичайно, те, що стосується України, то дотримуватися загальноєвропейської позиції. Але і навіть в цих виборах, і цих перегонах є різні оцінки. Є така думка, що цілком може перемогти альтернативний кандидат, але з урядом проблеми це не вирішить. Знаєте, це демократичний процес, ми бажаємо чехам вийти з цієї ситуації. Я нещодавно був в Празі. Чехія і Прага справляють надзвичайно приємне враження, економіка розвивається активно, це видно, є справжні позитивні зрушення. Тому я думаю, що вони справляться. Мене, чесно кажучи, більше турбує дивна позиція угорців і хочеться, щоб в Румунії теж нарешті закінчилися суперечки, там за півроку — третій прем'єр-міністр, це навіть по нашим центральноєвропейським міркам трохи забагато.

 

Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що Угорщина не сприятиме проведенню засідання НАТО-Україна на рівні міністрів оборони. Чому Україні ніяк не вдається налагодити відносини з цією країною?

 

Корсунський: Це — передвиборча боротьба в Угорщині. Це використання фактору, який не має ніякого відношення до долі українських угорців, які живуть в Закарпатті, це все — політиканство, яке спрямовано на те, щоб продемонструвати угорцям, значно більшій угорській діаспорі, яка живе за кордоном, що уряд цієї країни бореться за їхні права. Справа в тому, що ці всі угорці, які живуть за кордоном, це — мільйони, вони мають право голосу. Тому їхні голоси можуть бути вирішальними і ті, які живуть в Румунії та інших країнах ЄС, і які там працевлаштовані, їм треба продемонструвати, яка йде боротьба. Але виступати проти іншої країни-члена ЄС, собрата, з аналогічними заявами буде дуже боляче, тому є така країна, яку можна використати, це Україна. Ви знаєте, було роз'яснення Венеціанської комісії стосовно закону, ми десятки разів їм пояснювали в різних форматах, на різних рівнях, я думаю, що всі питання давно вже мають бути зняті і мали би бути зняті. Але у них наближаються вибори, і поки ці вибори не пройдуть, ми будемо чути такі дивні речі. Який зв'язок між законом про мову і євроатлантичною інтеграцією?

Венгрия
Примирить Украину с Венгрией может только США — эксперт

 

Воля: Крім того, ще Угорщина додала ще декілька нових тем, через які будуть загострюватися відносини і надалі між Україною та Угорщиною, чи Угорщиною та Україною. Це питання подвійного громадянства, паспортів і там ще деякі моменти. Я думаю, що як мінімум до завершення виборчої кампанії, можливо, навіть буде таке загострення риторики на українському напрямі, не лише на українському, а й на румунському. Що буде після виборів, то можна припустити, що трохи, можливо, ці питання відійдуть на другий-третій план. Однак, наскільки надовго може бути оця тиша, передишка, тут невідомо, тому що 1920 рік, це рік, коли був підписаний Тріанонський договір, оце в 20-му році, в листопаді його ратифікували від імені Угорського королівства. Тому невідомо, що там, які ще вибори будуть, місцеві, чи які ще в Угорщині, чи дострокові… Але я думаю, що якщо вже тему «Тріанона» витягнули, то цю тему вони час від часу озвучуватимуть.

 

Як далеко Угорщина може зайти в своїх цих деклараціях про наміри?

 

Корсунський: В деклараціях вона може зайти куди завгодно, але практична справа від цього не міняється. Ми, з одного боку, безумовно, будемо намагатися домовитися з ними, пояснити, що ніякого ущемлення прав угорської меншини немає. По-друге, ніхто і ніякі заяви Угорщини не зупинять наше співробітництво з НАТО, тому що це є абсолютний пріоритет, визначено нашим законодавством.

 

Между тем, политический эксперт Светлана Кушнир в эфире «ГС» подчеркнула, что Рада не поддержит отмену закона о реинтеграции Донбасса. По ее словам, блокированием закона «Оппозиционный блок» пытается создать видимость влияния, однако по факту фракция никак не может изменить ситуацию.

 

А специалист отдела продаж инвестиционной компании Dragon Capital Сергей Фурса считает, что позиция МВФ, Евросоюза и Всемирного банка по закону об Антикоррупционном суде — действительно консолидированная и достаточно жесткая. Он спрогнозировал, что Порошенко не смягчит позицию МВФ по закону об Антикорсуде в Давосе.

 

Смотрите также полное интервью с экспертами:

ИТОГИ НЕДЕЛИ: закон о реинтеграции Донбасса, отчет Луценко и возобновление импорта газа из России
ИТОГИ НЕДЕЛИ: закон о реинтеграции Донбасса, отчет Луценко и импорт газа из России