Радиостанция Голос Столицы

 

Медиа-холдниг Al Jazeera обнародовал приговор Краматорского городского суда по спецконфискации так называемых 1,5 долларов средств Януковича. ГПУ не может ни подтвердить, ни опровергнуть оригинальность тех 95 страниц текста приговора, который обнародовал катарский телеканал, мол, документ не содержит ни подписей, ни печатей. Заместитель генпрокурора Евгений Енин пообещал, что определенные компетентные органы будут проверять этот документ на подлинность.

 

Во вторник, 9 января, Вышгородский районный суд Киевской области избрал меру пресечения подозреваемому в убийстве правозащитницы Ирины Ноздровской Юрию Россошанскому. Его арестовали на 60 суток без права внесения залога. Потому что сторона обвинения подозревает, что если бы его не арестовали, он попытался бы уничтожить доказательства своей причастности к убийству. Юрий Россошанский — это отец Дмитрия Россошанского, который в 2015 году сбил сестру Ирины Ноздровской. За это он был приговорен к семи годам лишения свободы.

 

Эти и другие события недели проанализировали в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Андрей Дуда, эксперт общественной организации «Слово и Дело», кандидат юридических наук Александр Москалюк, директор Института глобальных трансформаций Алексей Семений и эксперт-международник Владимир Воля.

 

ПРО ГОЛОВНІ ПОДІЇ ТИЖНЯ

 

Які найголовніші події тижня, на ваше думку?

 

Москалюк: Перша — те, що мене найбільше турбує насправді на сьогодні, це ситуація з кором. Тут одне є таке пояснення, я б розглядав би цю всю історію в контексті глобальних процесів і в контексті того, чому ситуація ця виникла. Оскільки в даному випадку ми фактично маємо справу з недовірою до держави. І в даному випадку, якщо раніше, коли ми говорили про недовіру до органів державної влади, ми говорили, що це дійсно проблема, але органи державної влади якось сприймалися все рівно відокремлено від суспільства. Але органи всі проблеми, які ми маємо з органами державної влади, чи то з судовими органами, чи правоохоронними органами, насправді повинні засвідчувати наявність проблем і в інших сферах. І от ситуація з кором, як не парадоксально, є показником того, що в нас і в суспільстві вже склалася така критична насправді ситуація, коли суспільство, більшість чи принаймні дуже значна частина настільки не довіряє державі, що вже фактично навіть припиняє здійснювати вакцинацію. Якщо ми подивимося, з чого все починалося, то починалося з того, що говорилося, що держава отримує якісь надприбутки з вакцин, не стільки навіть держава, як зацікавлені певні компанії. А раз так, значить, не треба здійснювати вакцинацію.

 

Дуда: Звичайно, що топ-тема перша — це 1,5 млрд і ситуація навколо рішення Краматорського суду, і оприлюднення цього рішення. Другий момент, я думаю, це без сумніву заяви Путіна. Вони якось, так чи інакше сигналізують про певний етап в українсько-російських стосунках. І, напевне, я не знаю, як підтема 1,5 млрд, це тема ролі глави НБУ в подібних операціях.

 

ПРО «ГРОШІ ЯНУКОВИЧА»

 

Арабська медіа-компанія Al Jazeera, що працює в Катарі, оприлюднила рішення Краматорського райсуду, за яким було конфісковано 1,5 млрд доларів США, що належали колишньому президентові України Віктору Януковичу та його оточенню. Телеканал оприлюднив документ, який містить 95 сторінок. В той же час ГПУ не підтверджує і не спростовує справжність тексту вироку суду щодо спецконфіскації 1,5 млрд доларів у оточення екс-президента. Про це сказав заступник генпрокурора Євген Єнін.

 

З юридичної точки зору, як ви дивитеся на те, що відбулося?

 

Москалюк: Перший момент, для мене питання, чому в Al Jazeera з'являється така публікація. І тут мені здається цілком очевидно, що інформація зливалася. Інша справа, що те, що вона зливалася, не впливає на загальну ситуацію. І ми повинні оцінювати загалом цю ситуацію. Тобто розділяти момент якогось зливу відвертого політичного, і безпосередньо юридичної оцінки. Знаєте, в чому складність справи? Складність справи полягає в тому, що якщо ми будемо давати юридично оцінку, то за великим рахунком інвестиційній компанії важко щось пред'явити. Тому що вона здійснювала інвестицію коштів, які вже були виведені. І в мене таке суб'єктивне відчуття, що свого роду мала місце мовчазна згода. Тобто було зрозуміло, звідки ці кошти, але прямих моментів з цього приводу немає. Але навіть якщо це було б прямо зрозуміло, то все рівно питання юридичної кваліфікації якоїсь, якщо ми говоримо про кримінальну кваліфікацію, не так просто її здійснити. Тут, швидше, питання моральних оцінок, і вкотре українському суспільству, мабуть, доведеться зрозуміти, що капітал, як казав Маркс, не має національності. І економічні інтереси завжди стоять в першу чергу для можновладців і для економічної еліти. А вже в другу чергу це питання патріотизму, якоїсь чесності, тощо. Але я ще раз хочу наголосити, що з юридичної точки зору складно щось закидати Гонтаревій. Так, безумовно, що в західних країнах це був би надзвичайний резонанс і було поховано б вже репутацію політика і оточення. Але знову ж таки порівнювати західну традицію політичної відповідальності і українську традицію політичної відповідальності, мабуть, що не варто. 

Ростислав Кравец, старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры»
Кравец: конфискация $1,5 млрд Януковича — схема ГПУ по отмыванию денег

 

ПРО СПРАВУ НОЗДРОВСЬКОЇ

 

Вишгородський райсуд у Київській області обрав підозрюваному у вбивстві юриста Ірини Ноздровської Юрію Россошанському запобіжний захід — 60 діб тримання під вартою без права внесення застави. Підозрюваний Россошанський підписав текст підозри, яка йому пред'явлена була. В тому числі визнав себе винним у вбивстві Ірини Ноздровської у селі Демидове, але він не розкаявся. Про це заявив заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін на брифінгу 10 січня. Донька загиблої каже про те, що «матеріали справи не збігаються зі свідченнями підозрюваного у вбивстві». І слідство відкрило стороні захисту лише 10-15% матеріалів справи.  І громадськість каже про те, що нібито Россошанський не є вбивцею.

 

Як ви можете прокоментувати цю справу?

 

Дуда: Я думаю, що навколо цієї ситуації реально дуже багато білого шуму. Хоча насправді це мали б дійсно розслідувати правоохоронні органи. І це мало би відбуватися відповідно до законодавства, без цих коментарів офіційних посадових осіб. І треба визнати, що громадськість серйозно впливає на те, щоб вони коментували. Ми кажемо: «що ж ви видаєте таємницю слідства». Але, з іншого боку, громадськість вимагає, робить пікети, мітинги і каже: кажіть, ми хочемо контролювати, як ви здійснюєте розслідування.

 

Ще й ініціативну групу пропонують.

 

Дуда: Ініціативна група має здійснювати контроль. Так чи інакше, там, де є такий контроль, там є витік цієї інформації. Щодо суті справи, я більш ніж певен, що поліція не звинувачує Россошанського, посилаючись, ґрунтуючись на його показах. Я більше ніж впевнений. Сьогодні така судова практика, що суди не приймають такі докази. І все базується на експертизах. Я, до речі, в одному з ефірів я говорив, що це справа буде розслідуватися не більше двох тижнів, і буде виключно ґрунтуватися на ДНК і на дзвінках. 

Адвокат Елена Карнаух
Убийство Ноздровской: записка Россошанского не будет доказательством вины — адвокат

 

ПРО МІТИНГИ ПІД ЦЕРКОВНИМИ УСТАНОВАМИ

 

Активісти організації С-14 протестували цього тижня під Києво-Печерською Лаврою. Це не єдиний випадок подібного протестування та блокування роботи церковної установи. Подібні випадки були і в Запоріжжі, і в Чернігівській області, і взагалі по Україні прокотилась така хвиля. Також Нацгвардія через це в п'ятницю, 12 січня, взялась охороняти Запорізьку Січ, виставила там гвардійців, щоб запобігти провокаціям.

 

Чи буде така тенденція буде продовжуватись?

 

Дуда: Така тенденція буде продовжуватись. У нас є кілька об'єктивних причин і плюс до того було кілька подій, які суттєво вплинули на ескалацію цього тліючого конфлікту. Об'єктивна причина є та, що є невідповідність кількості храмів УПЦ Московського патріархату — де факто російської православної церкви і людей, які вважають себе вірними українські церкві Київського патріархату. Тут є дуже велика розбіжність. Тобто виходить так, що не відповідність кількості храмів і кількості вірних. Якщо я не помиляюсь, Київський патріархат по опитуванню демонструє найбільшу кількість вірних.

 

З другого боку, були кілька подій, які реально вплинули на ескалацію конфлікту. Це, я думаю, великою мірою, конфлікт спровокований самою УПЦ Московського патріархату. Пов'язано це насамперед з тим, що в Запоріжжі в московській церкві відмовились служити службу божу по загиблій однорічній дитині, тобто по дитині, яка стала випадковою жертвою самогубця. Звичайно, факт дикий, як для толерантного суспільства, факт, який десь приблизно нагадує часи Середньовіччя. І, без сумніву, що реакція об'єктивна. Плюс до того, саме в цей час вийшло абсолютно неадекватне інтерв'ю Павла, фактично другої особи в УПЦ Московського патріархату в Україні, в якому він дозволив собі відверто сепаратиські, антиконституційні заяви. Без сумніву, що плюс до того, це вже, правда, було після, це коли на зборах в Запоріжжі було відверто здійснено інформаційну атаку на священника, який посмів розмовляти українською мовою. І, звичайно, що склалась ситуація, коли УПЦ Московського патріархату дуже поставила себе поза проукраїнським дискурсом. Звичайно, це в звичайному суспільстві, яке не веде війни, воно мало би дуже недобрі наслідки. Поки УПЦ Московського патріархату не змінить свою поведінку, свою позицію, я думаю, такі ексцеси будуть повторюватись.

 

Чи має держава якимось чином впливати на релігію в цьому випадку?

 

Москалюк: У нас в Конституції написано, що Україна є світською державою. Я вам хочу сказати, як не парадоксально, але якщо ми проаналізуємо європейські держави, то ми побачимо, що там далеко не всі держави функціонують за принципом світських держав в тому контексті, що пріоритет певної церкви може визнаватись. Якщо ми кажемо про Великобританію, це англіканська церква, пресвітеріанська шотландська церква, якщо ми кажемо про Болгарію, теж на рівні навіть Конституції це прописано, в Греції так само. Чому це робиться? Пов'язано це з певними історичними реаліями. Ми можемо говорити, що релігія відокремлена від політики, але на практиці воно не зовсім так виходить. Релігія досить часто все рівно так чи інакше є продовженням певних соціальних і суспільних процесів. Тому якщо ми візьмемо досвід Болгарії, чому там прописана роль церкви у житті держави, то це якраз був чинник, який мав стримувати вплив Туреччини на процеси, які відбувались в Болгарії. Але, разом з тим, тут, мені здається, вся складність цієї історії полягає в тому, що морально це одна оцінка може бути. Якщо ми подивимось з точки зору кримінального права, тут дуже складно щось інкримінувати, тому що, щоб інкримінувати 161 статтю КК, повинні бути умисні дії. І тому треба довести саме умисел, що та особа, яка не здійснила відспів, що вона мала намір тим самим здійснити розпалення міжконфесійне в Україні. Тобто достатньо складно буде це зробити. І я вам хочу сказати, що практика 161 статті КК в Україні є надзвичайно малою, не в порівнянні, наприклад, з Німеччиною. Я колись спілкувався, у нас кількість статей на рік вимірюється десятками, в Німеччині це кілька тисяч. 

Церковный раскол в Украине: факты и подробности — ИНФОГРАФИКА

 

ПРО НОВОГО ОЧІЛЬНИКА ПРИВАТБАНКУ

 

В середу, 10 січня, громадянина Чехії Петра Крумханзла призначили главою правління ПриватБанку. 51-річний чех раніше працював операційним директором великих банків Європи і Китаю.

 

Чому іноземець?

 

Москалюк: Тут є кілька моментів. Момент перший. Це свого роду спроба була уникнути відповідальності за те, що відбувається, і не усвідомлення того факту, що іноземець, яким би він не був високоякісним професіоналом, опиняючись в українських реаліях, працювати не може, а в українській системі координат є низка чинників, які треба об'єктивно враховувати, я вже мовчу про чисто технічні моменти, пов'язані з незнанням мови. Це все таки банальний фактор, але він впливає. І ще один аспект. Все таки державна служба передбачає системний вид діяльності і фактично відбулось звільнення не лише багатьох іноземців, а і багатьох волонтерів, які в іншому виді діяльності все ж таки звикли реалізовувати себе інакшим шляхом, умовно кажучи, стрибків певних, а тут вони зіткнулись з рутиною повсякденною, буденною рутиною, бюрократичною рутиною. Так, тут окрема історія, пов'язана з тим, що ця рутина — це така данина цій бюрократії, яка існувала з часів СРСР. Але, разом з тим, це не знімає того факту, що багато з тих, хто йшов в державну службу і іноземців, і українців, які займались бізнесом, виявились десь ментально неготовими. Крім того, у нас, мені здається, відбулось неправильне сприйняття того, хто повинен робити реформи. Бо якщо ми подивимось, хто робив реформи в Польщі, в Чехії, візьмемо, до прикладу, післявоєнну Німеччину, то там, в першу чергу, реформи робили люди з наукової сфери, які вміли розробляти ці реформи.

 

Ця посада очільника ПриватБанку політична більше чи управлінська і фінансова?

 

Дуда: Я от зараз скажу, як людина, яка державною службою займається професійно, тому що я в Академії держуправління викладаю, тому я можу вам сказати, що це не є звичайна посада державної служби. Я вам скажу більше: навіть НБУ в Україні, не дивлячись, що у них співробітники державні службовці, але вони традиційно в Україні мали навіть власне правове регулювання інституту державної служби. Тому це був окремий корпус службовців. Вони свою мотивацію вкладали, я маю на увазі мотиваційні механізми вони затверджували своїми рішеннями, порядок проходження служби і т.п. навіть на рівні співробітників. Я розумію недовіру, яка є після наших експериментів у зв'язку із запрошеннями іноземців, але що стосується призначення на ПриватБанк іноземця, я думаю, це буде найуспішніше призначення з іноземців. Є ментальні відмінності, я з цим згідний, але ПриватБанк настільки передовий, це настільки просунутий європейський банк, що я більш, ніж певен, що тут якраз жодного конфлікту ментального характеру не буде. Я скажу так: критика того, що ми запрошуємо іноземців, дійсно, має під собою грунт, але я хочу стати на захист тих, хто запропонував такий експеримент.

 

ПРО ПОДІЇ У СВІТІ

 

Які, на вашу думку, три головні події світового масштабу?

 

Воля: Візит Макрона в Китай. Найбільша подія. Друге — все ж таки принципова згода на рівні трьох партій німецьких з приводу того, що коаліція таки, швидше за все, буде в Німеччині. І ще такий цікавий момент, конфлікт, який між Угорщиною і Румунією розпочинається. Взагалі-то скандалів чимало. Припустимо, та ж сама заява Трампа. І плюс, ще переговори між КНДР та Південною Кореєю.

 

Семеній: Певна, скажемо так, динаміка по КНДР. Тому що це те питання, яке буде до Олімпійських ігор, які, я сподіваюся, відбудуться без будь-яких проблем. Тому що там своя гра. І в північно-східній Азії є свої традиції, які інколи нам не зрозумілі. Потім те, що стосується безпосередньо Близького Сходу, тобто там зараз цікава динаміка по розподілу Сирії на зони впливу, які мало хто помічає. Тобто там декілька форматів, але вони будуть продовжувати по факту розподіл цієї країни. І можна назвати те, що відбувається в США, коли, можливо, поступово президенту Трампу вдається переключити той міжнародний фокус уваги, який там, це російські досьє, інше, на внутрішньополітичні перетворення. Тобто більш-менш успішне голосування по цьому податковому пакету. І якщо далі буде продовжуватися гарна економічна динаміка, він десь через півроку чи через рік, під вибори в Конгрес, це може вже продавати як перший свій серйозний успіх. Тому що насправді там економічна динаміка року досить непогана. Якщо не помиляюся, там 3% зростання ВВП, що дуже добре для західного світу. 

Приватбанк
Набсовет назначил нового главу правления ПриватБанка

 

ПРО ЗМІНИ В ПОЛЬСЬКОМУ УРЯДІ

 

Цього тижня зміна в 9 посадах відбулася в уряді Польщі. Декілька людей з цих посад позбулися їх повністю, декілька просто перейшли на інші якісь посади. Пішов голова МЗС Вітольд Ващековський і міністр оборони Антоні Мацаревич.

 

На що очікувати від нового польського уряду?

 

Семеній: По-перше, щодо реакції міністра Клімкіна, дипломати і мають, в принципі, протокольно реагувати, тому що певні фрази не варто допускати. Тобто, можливо, це інколи сучасний світ допускає, але за певні фрази можна нести відповідальність. Чого нам очікувати, я не думаю, що якась серйозна зміна відбудеться. Це їх вже підготовка, можливо, до наступних виборів. Тобто переформатування уряду. Плюс, перенесення акцентів. Нас єдине, що трошки непокоїть, це те, що фактично до певної міри українське питання стало інколи під час виборів у внутрішньополітичному порядку денному в Польщі, що погано. По-друге, це певні емоції, які починають домінувати навіть над певними раціональними аргументами, що теж погано. І по-третє, що Польща в середньостроковій перспективі буде перебувати в такій досить внутрішньополітичній критичній ситуації, коли фактично, не те, що вона розділена навпіл, але там дуже чітко формується два табори, які один проти одного дуже жорстко конфронтують. Що відповідно стимулює їх знаходити точки, лінії, де вони один від одного відрізняються. І Україна, на жаль, стала одним з тих питань, на якому намагається одна, як мінімум, сторона трошки гратися. Ми на деякі кроки не можемо не надавати відповідь. При чому, не ми одні такі. Виникли проблеми з Німеччиною, досить серйозні. І я не знаю, як вони зараз будуть це відігрувати назад. При чому, здається, як на мене, на рівному місці. Польща для нас важлива, як і ми, до речі, для Польщі. Нам не дуже добре, коли починаються певна така амбівалентна динаміка у розвитку досить важливої для нас країни.

 

Воля: По-перше, ця зміна, я погоджуюся, вона більше розрахована, мабуть, на якісь внутрішньополітичні процеси. Тобто, з одного боку, показали начебто новий уряд, насправді він не новий, це такий косметичні перестановки. Тому навряд чи щось зміниться в діях цього уряду, в позиції цього уряду. Тим більше, якщо говорити про український контекст, то, швидше за все, можна буде врегулювати, припустимо, з тих історичних питань суперечку відносно доби УНР, поховань, відновлення пошукової роботи. Але тема Волині, я думаю, що може загостритися. Разом з тим, звернув би увагу на те, що новий уряд в силу тих обставин, які складаються в Європі, в тому числі внаслідок дій попереднього польського уряду, нинішній польський уряд більше займатиметься з'ясуванням відносин з Брюсселем. І тому українська тематика певною мірою може відійти трохи на задній план, як мінімум, до осені, коли буде визначатися 100 років відновлення суверенітету, тобто другої Речі Посполитої.

 

ПРО УКРАЇНО-РУМУНСЬКІ СТОСУНКИ

 

Україна та Румунія домовилися напрацювати спільний документ щодо імплементації нового закону про освіту. Зокрема, статті сьомої, що стосується використання мов у навчальному процесі. Домовленість досягнута під час зустрічі в Чернівцях глав МЗС України та Румунії. Представник МЗС Румунії під час візиту до Чернівців заявив, що мовна стаття закону України про освіту має «негативний вплив на національні меншини, які проживають в Україні». Був озвучений і інший аспект: він не бачить проблеми в тому, що Румунія видає паспорти громадянам України, пропри існуючу на це заборону в українському законодавстві.

 

Що це означає?

 

Семеній: Давайте розпочнемо з глобальної проблеми, бо вона стосується не тільки Румунії, а найбільш різка реакція була з Угорщини. Загалом, безпосередньо ця сьома стаття справді дискусійна. Більше того, проблема полягає в наступному: сам закон, і там була інша редакція цієї статті, був до того погоджений, але коли його винесли в зал, розумники вже у статусі нардепів, деякі з них, внесли ті зміни, які і спричинили всі ці проблеми. Тому, в принципі, якби у нас була певна система відповідальності, то зараз треба було б цих розумників, які внесли ці зміни з голосу, просто взяти і послати врегульовувати всі проблеми з сусідами, які виникли. І плюс ще з власної кишені оплатити всі витрати, які несе зараз Україна, в тому числі на вояжі офіційних облич. Це справді про відповідальність. Тому що зроблено було не розумно. Реально зараз проблему можна злагоджувати, що ми і намагаємося зробити, тому що сам закон передбачає ще певну кількість підзаконних актів і можливо інших законів. В тому числі там вихід буде на закон про середню освіту, підзаконні акти безпосередньо про певні аспекти навчання і там є вихід з Румунією. У нас в принципі була досить непогана динаміка, тому що вони на відміну від угорців і навіть поляків не заявляли такої різкої реакції. Але відразу дали пас, що ми бачимо проблему, давайте якось її врегульовувати. Ми цей пас прийняли і скоріше за все, це буде певним чином по службовим каналам врегульовано на рівні навіть встановлення, можливо, певних паритетів. Бо є також українська меншина в Румунії, яка, щоправда, по-перше, зовсім маленька, а по-друге, там майже вже нема як такої української мови викладання. Потім, можна зазначити, що румунська дипломатія одна з найсильніших, як це не парадоксально звучить, але одна з найсильніших в Європі. І тому вони, в принципі, добре прораховують будь-які свої кроки та заяви.

 

Щодо паспортів, це тема я б не сказав, що настільки болюча, просто фактично у нас, можна сказати, реальність чим далі, тим більше розходиться з законодавчим полем. І треба зробити одне з двох. Або, якщо ми все-таки наполягаємо на тому, що у нас принцип тільки одного громадянства, і тоді жорстко поставити людей перед вибором: «ви маєте обирати, або у вас українське громадянство, або інше, і з усіма відповідними наслідками». Або все-таки якось унормувати практику, як мінімум, подвійного громадянства. А там буде справді вже багато підзаконних питань, починаючи, наприклад, від осіб, які є військовослужбовцями, держслужбовцями, це мають бути певні обмеження. Потім, є деякі ідеї, що ми там вводимо подвійне громадянство для всіх, крім тих у кого може бути російське громадянство, що є дискусійним, тобто в міжнародному праві не можна робити таких виключень. 

Отношения Турции с ЕС и активизация каталонских партий. Интервью с Волей
Отношения Турции с ЕС и активизация каталонских партий. Интервью с Волей

 

ПРО ФОРМУВАННЯ КОАЛІЦІЇ В НІМЕЧЧИНІ

 

В Німеччині лідери двох великих блоків заявили про те, що вони досягли прориву в попередніх переговорах про формування великої коаліції. До чого це?

 

Воля: Поки що ці всі слова можна вважати лише як позитивну ознаку прогресу у просуванні до коаліції і, до речі, ще остання інформація, яку я бачив — це те, що з керівництва Соціал-демократичної партії Німеччини 40 представників проголосували за продовження переговорів про формування коаліції з блоком Ангели Меркель, шість виступили проти, а тих, хто утримався, не було. Тому такий позитивний індикатор, що все ж таки цього разу Німеччина може отримати уряд, але ще шлях непростий. 21 січня на з'їзді Соціал-демократичної партії Німеччини повинно бути голосування, яке схвалить чи не схвалить нову коаліцію і новий уряд.

 

Семеній: По-перше, справді, якщо взяти поствоєнну історію Німеччини, це можливо, найдовший період формування уряду. Єдине, що уряд зараз є. Він просто в.о., тобто по Конституції Німеччини цей статус введений. Загалом ця турбулентність нікому не потрібна. Єдине, що соціал-демократи хотіли піти в опозицію для того, щоб наростити свої позиції, повернутись більш сильними. Цього не вийшло, плюс позитивна роль Штайнмайера, який колишній соціал-демократ, а зараз президент, який має бути поза всіх партійних, але він зіграв ту роль, коли фактично звернувся безпосередньо до своїх колишніх колег по партії, що зараз така ситуація, заради загального блага Німеччини треба формувати уряд, ви маєте зайняти конструктивну позицію. Тому, я думаю, що, в принципі, скоріше за все, якщо нічого екстраординарного не трапиться, будемо мати знову велику коаліцію, будемо мати фрау Меркель як вже найдовшого канцлера в історії поствоєнної Німеччини.

 

ПРО ПОЛІТИЧНУ КРИЗУ В МОЛДОВІ

 

Голова парламенту Молдови підписав замість президента країни укази про призначення семи нових членів уряду і закон, що забороняє ретрансляцію російських новин та аналітичних програм у Молдові. Конституційний суд відсторонив тимчасово президента країни.

 

Це можна назвати класичною політичною кризою?

 

Семеній: Звичайно, це можна назвати, тільки там є два елементи. Один внутрішньо молдовський, а інший зовнішній. Зовнішній — те, що як би це не парадоксально звучало, насправді молдовська еліта в порівнянні з українською до 2014 року фактично затіяла ту ж саму гру, коли один табір намагається себе поставити як начебто ті, хто виступає за зближення чи гарні контакти з РФ, інший табір — так званий проєвропейський. Насправді обидва табори ті, які зараз при владі чи так би мовити, в опозиції, вони один між одним, в принципі, добре контактують і там від зміни доданків результат не змінюється і вони насправді, як хвіст виляє собакою, маніпулюють цим і вибивають чи з РФ, чи з ЄС певні субвенції на те, що вони захищають начебто їх.

 

Внутрішньополітичні. Там іде просто переформатування політичного простору, бо це вже невідомо яке роль Плахотнюка, який має досить велике значення для Молдови, але дуже негативні всередині Молдови уявлення про його роль, він просто намагається себе трошки перезавантажити через ту партію, яку він по факту очолює і, можливо, через нову коаліцію. Додон вже націлений на парламентські вибори, які будуть, до речі цього року і саме це розігрування карт — це саме пристрілка під парламентські, тому що там більше повноважень у парламенту і у прем'єра. Тому всі ці заяви, дії — це гарний постановочний театр, де у акторів розписали ролі. Хтось виграє, хтось програє.

 

ПРО ПЕРЕМОВИНИ КНДР І ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ

 

КНДР і Південна Корея відновлять роботу в кількох напрямках — це і екстрений військовий зв'язок, це і участь в Олімпіаді, можливо, стане також спільною. На вашу думку, це може стати кроком до миру і налагодження якихось хоча б позитивних стосунків?

 

Воля: Маневри Кім Чен Іра для того, щоб виглядати такою відповідальною, ядерною, миролюбивою державою: і в Олімпіаді бере участь, і за об'єднання Корей виступає, такі ініціативи, Кім Чен Ір-миротворець, я думаю, що це просто тактична фаза. Кім Чен Ір висунув ці миротворчі ініціативи. Південна Корея не могла відмовитись від них, теж грає в цю гру — давайте об'єднаємо Кореї і налагодимо відносини, проте, я думаю, все закінчиться на тому етапі, коли чітко буде продемонстровано, що після Олімпіади Північна Корея відмовляється обговорювати денуклеарізацію своєї території, тобто не збирається відмовлятись від ядерної зброї і далі, я думаю, все повернеться на круги своя.

 

Семеній: По-перше, картинка досить складна. Щодо Північної Кореї. Вона досить успішно пройшла досить важкий шлях отримання ядерної зброї, потім був значний прогрес впродовж останнього року-двох щодо доставки ядерних боєзарядів і фактично вона вже поставила всіх перед фактом, що вона ядерна країна, більше того, скоріше за все, вона такою і буде. По факту це фактично вже всі визнали, навіть США.

 

З нею будуть рахуватись?

 

Семеній: Звичайно. Рахуватись в якому сенсі? Щодо будь-яких заяв чи якихось речей, які стосуються розвитку регіону це особливо впливати не буде. Там більш збережувальна тактика, тобто вони фактично отримали гарантію збереження того режиму, який в них є, що, в принципі, і було метою Північної Кореї. Треба тоді сказати, що ці 20 років, коли вони розвивали ядерну зброю, для них зараз завершились успіхом і зараз не буде ніякої ескалації Північної Кореї, тому що вони, в принципі, досягли того, що вони хотіли.

 

Південна Корея. В принципі, на об'єднання вони не особливо розраховують. Декларативно вони, звичайно, це не знімають, але по факту вони не будуть цього вимагати, тому що розуміють фактично неможливість на нинішніх умовах це якось зробити. А там є більш важливий загальний міжнародний контекст, тому що по факту у нас є п'ять офіційних ядерних держав і п'ять неофіційних. І тут додається Північна Корея, якій до цього погрожували, намагались якось змусили і теж цікавий факт, що свого часу вона була готова піти на, скажімо так, ядерне роззброєння, тобто припинити свої програми, тобто були відповідні, здається, шестисторонній формат до десь 2002 року, 2003, коли фактично США, точніше, Адміністрація Буша торпедувала цей процес і вийшла з цих переговорів і після цього розпочалась та фаза досить активна і вперта Північної Кореї, справді, здобуття більш менш нормального арсеналу ядерного.

 

Ранее политолог Валентин Войтков заявлял, что скандал с «деньгами Януковича» ГПУ попытается спустить на тормозах.

 

В свою очредь политолог Руслан Бортник высказал мнение, что обнародование решения по «деньгам Януковича» направлено против Порошенко

ИТОГИ НЕДЕЛИ: убийство Ноздровской, деньги Януковича, обвал гривны