Радиостанция Голос Столицы

 

Ветеранские организации требуют упростить для участников АТО механизм выделения земельных участков под строительство. Ветераны АТО 10 января провели предупредительную акцию и объявили о подготовке всеукраинского протеста.

 

В частности, ветераны АТО обвиняют правительство в блокировании их права на первоочередное бесплатное получение земельных участков. Они также возмущены внесением президентом на рассмотрение Верховной Рады законопроекта, который, по их мнению, существенно затрудняет выделение земли для нужд ветеранов АТО.

 

Как решить эту проблему и почему она возникла, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал председатель комитета земельного права Ассоциации адвокатов Украины Виктор Кобылянский.

 

Що насправді відбувається із земельними ділянками для ветеранів АТО? У чому основна проблема?

 

— Я б назвав дві основні проблеми. Перша проблема абсолютно загальна, це для всієї України: складність безоплатної приватизації земельних ділянок, з різних причин — і бюрократія, і корупція, скажемо так, простому смертному дуже важко отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності, хоча теоретично закон дозволяє отримати аж шість земельних ділянок із різним цільовим призначенням. Друга проблема стосується вже конкретно учасників АТО, я все ж таки буду говорити учасників, не ветеранів, тобто у них тут різні права. Це проблема в тому, що людям фактично пообіцяли, і зрозуміло, що вони на це заслуговують, якісь пільги, якісь спрощені системи отримання земельних ділянок. Але насправді, в жодному законі України про це не говориться. Тобто реально цих пільг немає.

 

Єдине, що на сьогодні можна говорити, це доволі сумнівний юридично підзаконний акт, я говорю про постанову Кабміну №413, 7 червня 2017 року, «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення та державної власності». От цією постановою було затверджено стратегію удосконалення механізму управління, яка, зокрема передбачає і ставить за мету більш сприятливе ставлення до учасників АТО. От, зокрема, одна фраза з розділу системи організації процесу виконання стратегії: «Передбачено надавати дозволи на розроблення документації землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність насамперед учасникам АТО». І оце слово «насамперед», воно нібито дає пільгу. Насправді, незрозуміло, як її виконувати. Якщо є земельна ділянка, претендую я, який не був учасником АТО, подав заяву, отримав дозвіл. Потім на цю саму земельну ділянку подає заяву чи клопотання учасник АТО. Як вирішувати таку конфліктну ситуацію? Незрозуміло. До того ж, сама ця постанова, затверджена нею стратегія, вона не в усьому відповідає приписам Земельного кодексу України, і тому виникає конфлікт між тим, що застосовувати: постанову, яка має меншу силу, хоча вона більш зручна для учасників АТО, чи Земельний кодекс, який має більшу юридичну силу.

 

І нарешті треба сказати, все ж таки, про ту бюрократію, корупцію, тобто фактично неможливо вплинути на органи Дежргеокадастру, які визначають, які саме земельні ділянки будуть передаватися. Є вже те, що називають схемами, коли учасників АТО відбирають конкретних, своїх — цьому дамо, а цьому не дамо, дуже часто за цим стоїть майбутній покупець, чи орендар такої земельної ділянки, тому дуже важко реалізувати. Згадаю, що сама ця стратегія стосується виключно земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Тобто далеко не кожен учасник АТО має намір займатися сільським господарством, чи має можливість. Особливо якщо ця земельна ділянка знаходиться далеко від його місця проживання. В той же час більш цікаві земельні ділянки під житлову забудову отримати взагалі проблематично. Я не кажу про Київ, про обласні центри, навіть в селах. І питання дуже просте.

 

Для того щоб отримати земельну ділянку, треба звернутися до відповідної місцевої ради з клопотанням, і в цьому клопотанні, згідно статті 118 Земельного кодексу, треба зокрема додати до нього графічні матеріали із зображенням місця розташування земельної ділянки. Фактично це означає, що спочатку треба знайти вільну земельну ділянку, щоб можна було подати відповідне клопотання. А якраз це зробити і неможливо. Тому що закон про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що мають надавати інформацію про вільні земельні ділянки, придатні для забудови, але цю інформацію насправді не надають ні уповноважені органи з питань містобудування та архітектури, ні Держгеокадастр, хоча написано, що вони мають це забезпечити, але механізму реалізації цієї норми, це частина 5 статті 24 містобудівного закону, просто нема. І на сьогодні отримання земельних ділянок під забудову в населених пунктах, відверто скажу, у більшості випадків збільшуються через корупційні механізми.

Кирилл Сергеев
© Фото: Соцсети
Ветеранов АТО используют в теневых схемах на получение земли — юрист

Як можна здійснювати нагляд за цільовим використанням ділянки, аби ділянка не стала просто предметом спекулятивного перепродажу?

 

— Це є, і мабуть, це в більшості випадків. Тобто коли людина отримує земельну ділянку, але не має можливості її використовувати самостійно. Зізнаюсь, особисто у мене є земельна ділянка під забудову, я її три роки оформлював, 80 кілометрів від Києва. Але немає можливості, немає коштів, для того щоб туди їздити, щоб її забудувати. Тобто я готовий її продати. Те ж саме буде з більшістю учасників АТО. От вибачте, наші воїни, мабуть, не всі це розуміють, що з однієї сторони земля надається їм безкоштовно, але безкоштовно неможливо виготовити землевпорядну документацію. Тобто йдеться про те, що оформити право власності на земельну ділянку треба викласти кілька тисяч гривень як мінімум, за розробку документації. Якщо сільськогосподарського призначення ділянка недалеко від дому, можна її обробляти самостійно. В більшості ж випадків будуть або передавати в оренду, або продавати. І це, я вважаю, нормально. Це певна компенсація людям, там, де держава не може заплатити їм грошима за їхню службу, вона надає земельну ділянку, яку вони можуть реалізувати.

 

А чи є зараз якісь механізми, аби у разі невикористання виділеної ділянки, наприклад, повернути її у власність міста або передати іншому ветерану для проведення будівництва?

 

— Механізми є, але, на жаль, вони неефективні. Зокрема, 143 стаття Земельного кодексу України передбачає примусове припинення прав на землю у разі порушення цільового використання. Невикористання земельної ділянки також вважається порушенням. У принципі, якщо говорити про земельну ділянку для забудови, є прецеденти, є відпрацьований механізм, коли земельна ділянка надається і встановлюються обмеження, що вона має бути забудована протягом певного періоду. Скажімо, 2-3 роки, а якщо це не виконується, це підстава для того, щоб ділянку вилучити і віддати комусь іншому. На жаль, для того щоб реально ці механізми працювали, потрібен ефективний контроль за використанням землі.

 

У нас зараз тут проблема навіть на законодавчому рівні, в тому що державний контроль за законом у нас досі має здійснювати Держсільгоспінспекція, яку вже ліквідували. Органи контролю, які в Держгеокадастрі, нібито є підзаконні акти, які встановлюють їх повноваження, але за законом вони не можуть здійснювати цей контроль. Плюс мораторій на перевірки, який теж стосується і перевірок дотримання земельного законодавства. Все це говорить про те, що сьогодні саме державний контроль є неефективним. Але тут є альтернатива, альтернатива, яку можуть використовувати депутати місцевих рад. Це поняття самоврядного контролю. Який можуть здійснювати органи місцевого самоврядування. На жаль, в більшості випадків вони не здійснюють його взагалі. Винятки — великі міста. Скажімо, в Києві ці функції покладені на департамент земельних ресурсів КМДА, ще з 2002 року, коли він називався Київземом. І ці функції певним чином виконуються. В невеликих населених пунктах дуже часто про це чи забувають, чи не здогадуються, що це можна робити, чи не можуть це організувати.

 

Ранее юрист Кирилл Сергеев заявил, что продажа земельных участков через аукционы практически заморозила выдачу земли участникам АТО.

Павел Крапивин
Крапивин: закон о кредитах под залог имущества в зоне АТО — откровенный фарс