В понедельник, 11 декабря, Печерский районный суд должен выбрать Михаилу Саакашвили меру пресечения. Прокуроры ходатайствовали о круглосуточном домашнем аресте с ношением электронного браслета. Но мера пресечения так и не была избрана.

 

В Харькове состоялась встреча президента Украины Петра Порошенко с польским лидером Анджеем Дудой. Президенты договорились прекратить исторические трения, сократить черный список невъездных лиц в обе страны, повысить уровень совместной комиссии по сотрудничеству в исторических вопросах до уровня вице-премьеров Украины и Польши, а украинская сторона настроена отказаться от введенного Институтом национальной памяти моратория на эксгумацию поляков в Украине.

 

Главные события недели в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировали политтехнолог Екатерина Одарченко, эксперт общественной организации «Слово и Дело», кандидат юридических наук Александр Москалюк  и политолог-международник, эксперт Украинского института анализа и менеджмента политики Владимир Воля.

 

ПРО СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАР

 

Український інститут національної пам'яті запропонував зменшити кількість святкових днів до десяти і зробити святковими неробочими чотири державні свята — день Конституції, день Незалежності, День захисника і день пам'яті і примирення. Ще один святковий вихідний — міжнародний день праці 1 травня, ще чотири свята — Трійця, Новий рік, Різдво, Великодень і 25 грудня — католицьке Різдво. 8 Березня і 9 Травня запропонували залишити святковими, але робочими.

 

Чи варто зменшувати кількість свят?

 

Одарченко: Взагалі питання національної пам'яті є традиційним, важливим і важливою частиною в цілому національної ідеології, націотворення. Як ви бачили, припустимо, в Німеччині теж скасовували певні свята, які були традиційні для прихильників фашистської Німеччини, вводили дні пам'яті та примирення, але це було частиною зрозумілої стратегії щодо побудови нової європейської Німеччини, успішної Німеччини. Чому громадяни проти, а я абсолютно точно знаю, що вони проти, тому що дивлюсь соціологічні дослідження, святкування 8 березня — це не є свято Клари Цеткін, на їх переконання, це є свято жінок і коли влада, не доводячи, в чому глобальна стратегія, говорить про те, що свято жінок, ми не будемо святкувати, не акцентуючи, припустимо, на вихідному дні — дні матері, тобто не пропонуючи певні ідеологеми замінні, це викликає непорозуміння і це викликає такий стереотип на фокус-групах, що вони не знають, що роблять, це не декомунізація, а якась річ, яка породжує міжнародні конфлікти і т.д. Від того і існують, скоріше, дискусії не щодо свят і щодо святкувань, а дискусії про великий процес декомунізації і про роботу в цілому інституту національної пам'яті.

 

Які, на вашу думку, події цього тижня заслуговують найбільшу увагу?

 

Одарченко: На жаль, все ж таки з точки зору інформаційного приводу це суд над Саакашвілі. Я вважаю, що досить делікатно цю тему пролонгують, бо могли б між сесіями обговорювати ті рішення, які наголошувались, в тому числі, бюджетні питання, але ми обговорюємо знову класичну кальку політичного переслідування, яка вже стає хрестоматійною. Другий аспект, я думаю, що важливий — це візит Дуди, бо зараз є протистояння ідеологічне, в тому числі, що безпосередньо взаємопов'язане з вашим попереднім питанням про національну пам'ять, про національні міфи і т.д. і, я думаю, що серія скандалів в РФ, затримань. Це теж теми важливі, заяви Путіна, в тому числі з приводу України, з приводу США, з приводу політики ЄС. Така передвиборча кампанія, в тому числі з внутрішніми меседжами, цікава, тому що вона диктує політику того, чи Путін буде таким класичним Путіним, чи буде Путіним, який реформує сам себе.

 

Москалюк: Для мене, як для юриста, мабуть, перше місце — це те, що все ж таки почав свою діяльність Верховний суд. Це надзвичайно важлива подія, тому що без незалежної судової гілки влади говорити про розвиток демократичної держави неможливо. Друга подія — теж це суд над Саакашвілі, тому що до цього була прикута увага ЗМІ і загалом не лише ЗМІ, а суспільний резонанс ця подія мала достатньо великий. Третє — це продовження протистояння між правоохоронними органами, НАБУ, ГПУ і те, як далі розвиватимуться події навколо цих органів. 

Михаил Саакашвили
Дело Саакашвили: судам надоел непрофессионализм правоохранителей — юрист

 

ПРО СУД НАД СААКАШВІЛІ

 

Суддя Печерського районного суду міста Києва відмовилась задовольнити клопотання адвокатів колишнього голови Одеської ОДА, лідера партії «Рух нових сил» Михаїла Саакашвілі про відвід прокурора. В тому числі ГПУ оскаржила відмову суду відправити Саакашвілі під домашній арешт.

 

Чи буде в другому турі цієї суперечки ГПУ і Саакашвілі прокуратура більш переконливішою, ніж в першому?

 

Одарченко: Я взагалі цю справу сприймаю суто політичну, тому що в цілому, я думаю, що юристи розкажуть детальніше про стратегію захисту, про стратегію ведення цієї справи. Але інформаційно ця справа, чи це Саакашвілі, чи це Корбан, чи це справа Тимошенко, йде по одному сценарію. І питання в цій справі не стільки захистити Саакашвілі, скільки зробити інформаційний привід, зробити її цікавою, зробити цей серіал для громадян захопливим. І в них це виходить, тому що в цілому всі ключові спікери, починаючи від пані Тимошенко, закінчуючи командою грузинською, знаходяться довкола кармічного Печерського суду і борються з несправедливістю.

 

Друге питання взагалі в мене вже велике до команди влади, бо це рішення не стільки політичне, скільки емоційне, тобто емоційно Саакашвілі докучав і йому почали інкримінувати справу. Чи правильно це з точки зору влади? З одного боку, ні, тому що створюється її антиобраз, що Порошенко діє так само, як Янукович, тиском і т.д.. Негативний образ це формує, безумовно, генпрокурору Луценку, що, до речі, до його річниці роботи не дуже коректно. Але, з іншого боку, це грає і в плюс Порошенку електорально. Чому? Тому що в нього є стійкий електорат. Зараз це порядку 10%. Цей електорат — це ті, хто його підтримують як деякого переможця на міжнародних аренах, тобто люди, які вірять в те, по-друге, це той електорат, який сприймає Порошенка через призму адміністративного ресурсу і т.д. Чи вигідне не обговорення якихось суттєвих питань, які наголошувались в ВР, припустимо, підсумків року президента, звісно, так. Тому що виборець, який не хоче хаосу, він, скоріше, підтримає Порошенка, аніж підтримає деяку таку вакханалію. Тому якщо було б повне протистояння влади, ніхто б не зміг фізично встановити наметове містечко біля ВР. Під час правління Януковича, я вам скажу, що навіть технічно встановити будь-яку техніку, мікрофони, намети і т.д. було дуже складно. Тому ситуація складна і вона як Янус має дві сторони.

 

Москалюк: Ви знаєте, слідкував я уважно за цією справою і вона є цікавою з юридичної точки зору в якому сенсі? Дуже рідко коли суд приймає рішення, не застосовує жоден запобіжний захід. Так, дійсно, просили такий запобіжний захід прокуратура, як домашній арешт. Але, крім домашнього арешту, тримання під вартою, є ще і інші запобіжні заходи, наприклад, особисте зобов'язання, взяття на поруки і т.д. Тут фактично суд жоден не застосував запобіжний захід і, я думаю, що це такий цікавий прецедент в цілому. Єдине, що в мене є певні питання. В якому сенсі? Якщо особа переховувалась від кримінального переслідування, то з точки зору кримінально-процесуального законодавства, в тому числі, суд повинен оцінювати ризики, пов'язані з тим, чи ця особа надалі буде переховуватись від кримінального переслідування. Це перший нюанс.

 

Але, з іншої сторони, якщо ми говоримо про саме безпосереднє затримання, яке здійснювалось Саакашвілі першого разу, яке виявилось невдалим, то, наскільки відомо, власне, не було санкцій суду, а з точки зору кримінально-процесуального законодавства без санкцій суду можливо затримання лише у виключних випадках — це або на місці вчинення злочину, або відразу після вчинення злочину. І в цілому я вам хочу сказати, на превеликий жаль, мені здається, ГПУ неналежним чином підготувалась, тому що та стаття, яка інкримінується Саакашвілі — це 256 стаття КК, є досить спірною, якщо виходити з тих матеріалів, які є на сьогодні. Можливо, в прокуратурі є ще якісь додаткові матеріали, побачимо. Але я хотів би відзначити, що мені сподобалось. Мабуть, вперше я похвалю пана Луценка. Відразу після того, як закінчилось судове засідання, не було коментаря стосовно взагалі цього судового рішення і переходу на персоналії, що суддя прийняв таке рішення. Тобто ми відходимо від традиції, коли прокуратура раніше, за радянських часів розглядала судову систему як філіал свій і, по суті, ми тривалий час можемо спостерігати, що навіть цим страждав і пан Луценко, постійно фактично критикуючи судові рішення в той спосіб, в який він не повинен критикувати. 

Юрий Луценко
© Фото: facebook.com/bogdanbortakov
Луценко показал слабость заявлением о давлении на него — Москалюк

 

Луценко стверджує, що на нього чиниться тиск у зв'язку зі справою екс-президента Грузії. Він сказав: «На мене останній тиждень чиниться колосальний тиск, щоб я закрив очі на те, що дозволяє собі апатрид Саакашвілі». В рамках іншої програми він додав, що тиск як зовнішній, так і внутрішній. Хто може тиснути на генпрокурора в Україні, а хто може ззовні?

 

Одарченко: Ззовні, по суті, будь-які дипломатичні відомства не мають права напряму втручатись в державну політику певної країни, але вони можуть досить ефективно тиснути через, припустимо, скорочення цільових програм, скорочення фінансування, кредитування, грантівського фінансування різноманітного. Тому будь-які особливі позиції, думки, заяви, які лунають від, як дипломатичних відомств, так конкретних місій, вони, безумовно, мають місце бути. Ті розмови про права громадянина, про права людини, які у нас в Україні, як виборцями, так і політиками, сприймаються як якісь непевні і такі, які не можуть переконати до кінця. То для ЄС, власне, де все побудовано як цінностях — це перший кит. І третій кит — це законність. Там права людини, права громадянина — це не просто якісь меседжі, які є віртуальними поняттями, нічим не підкріплені. Відтоді, дійсно, справи, про які ми говорили навіть минулої влади, вони аргументуються на цьому і виграють європейські суди саме на порушеннях і нехтуваннях процедурою, і так само, я певна, що в майбутньому, як використовувалось голосування за закони Партії Регіонів, так само можуть використовувати і порушення регламенту системи цієї влади для майбутньої комунікації. Ми зараз про це мало говоримо, але процедура для них є все і процедура — це важливо. Подивіться на алгоритм навіть комунікацій. Хочете комунікувати з європейцями, будь ласка, забронюйте зустріч за два місяці, аби це було ефективно. Якщо ми хочемо комунікувати з українським посадовцем, він каже: давайте зв'яжемося ближче до дати, навіть якщо це особисто міністр, бо зараз не можу планувати аж за місяць свій графік. Це поведінкові аспекти, але ці поведінкові аспекти впливають. І нашій ГПУ незрозуміло, чому вони давлять на ці аспекти, чому це для них це так важливо, чому процедура важлива і вони начебто втручаються у внутрішню політику. Але насправді якщо ми хочемо рухатись в бік і збільшуємо фінансування, як в бюджеті зазначено, на силові органи, то громадяни мають розуміти, кому вони підзвітні, і що вони стають реформованими і більш прозорими.

 

Тиск на генпрокурора — хто може його спричиняти хоча б теоретично, і чому він з цим не бореться?

 

Москалюк: Насправді, тут пан Луценко діє, швидше, як політик, ніж я як посадова особа. Тому що якщо на нього вчиняється тиск, і тиск, саме формулювання, саме слово передбачає і те, в якій конотації воно використовувалось, що якийсь здійснюється тиск, який може мати місце, пов'язаний з порушенням закону. Якщо це порушується закон, то в такому випадку повинні порушуватись кримінальні справи. А тут така абстрактна заява про те, що на мене чиниться тиск, а далі що? Тобто якщо це генпрокурор, він повинен далі показувати якусь свою діяльність і не лише просто заявляти про тиск, а говорити, хто це робить, в тому числі може порушуватись кримінальна справа.

 

Якщо ми, наприклад, згадаємо США 1960-х років, коли родина Кеннеді перебувала при владі і міністром юстиції одночасно генпрокурором був Роберт Кеннеді і теж на нього чинився тиск спецслужбами, але він про це відкрито заявляв в ЗМІ і було це протистояння, воно було публічне. Тому такий формат є нормальний. А те, що пропонує на сьогоднішній день пан Луценко, крім всього іншого, показує його слабкість в усіх відношеннях. Як це так, генпрокурор — це особа, на яку в принципі, не може чинитись тиск. Якщо чиниться, значить, він повинен використовувати якісь засоби для того, щоб цього не було. 

Виктор Янукович
© фото из открытых источников
У Украины не получится блестящей победы в судах над Януковичем — Комарова

 

ПРО СУД НАД ЯНУКОВИЧЕМ

 

Цього тижня відбулась чергова серія суду над екс-президентом Віктором Януковичем. До справи повернувся його адвокат Віталій Сердюк. Чи все робить зараз захист Януковича для цієї справи?

 

Москалюк: Будь-яка людина, незалежно від того, чи ми говоримо про Януковича, чи про когось іншого, має право використовувати всі засоби для того, щоб захистити свої права. І в цій частині інколи можна теж зіткнутись з таким поняттям, як зловживання процесуальними правами. В якісь мірі зловживання процесуальними правами відбувається, але до цього треба ставитись все ж таки з розумінням, тому що зловживання процесуальними правами навіть є в США, коли, наприклад, можна навіть по документальним фільмам подивитись, запитують стосовно того, що особа дала свідчення, особа посилається на п'яту поправку до Конституції США, яка передбачає захист особи від відмови давати показання проти себе і постійно посилаються на п'яту поправку і фактично це може навіть блокувати розслідування чи судові засідання. Так само і тут. Тут треба виходити з того, що в держави є потужний механізм і вона завжди має більше можливостей, ніж особа, яка протистоїть, незалежно від того, чи це мільйонер, чи особа, яка має певний суспільний статус достатньо високий. Все рівно держава — це механізм і саме виходячи з цього, треба спокійно ставитись до того, яким чином виконують свої професійні обов'язки адвокати Януковича. Якщо ви хочете цього не допускати, то ви можете вносити зміни до кримінально-процесуального законодавства, можете інші речі робити для того, щоб мінімізувати небезпеки, пов'язані зі зловживанням правами, встановити, щоб ці засідання відбувались частіше, ніж вони на сьогодні відбуваються. Але тут же є така певна глобальна проблема, проблема з судовою системою, тому що в нас, коли критикують судову систему, завжди кажуть про низьку якість суддівського корпусу. Але ж питання не тільки в тому. Питання в тому, що велика кількість вакансій на сьогодні є в судах, а це зрозуміло, теж затягує розгляд справи.

 

Януковича також?

 

Москалюк: Я думаю, що так, тому що якщо ми подивимось по Києву, то є суди, в яких заповнені вакансії на 30-50%. Це ж автоматично означає збільшення кількості справ на одного суддю. Крім того, є ще інші нюанси. Коли був прийнятий новий КПК, було передбачено колегіальний розгляд справи трьома суддями, а це означає, що фактично ще збільшується навантаження на суддю, якщо відбувається колегіальний розгляд, тому що він повинен брати участь в такому розгляді і це теж організаційні чинники, які уповільнюють розгляд справи. Я вже мовчу про те, що є питання, пов'язані з тим, що саме інкримінується безпосередньо Януковичу.

 

ПРО МІЖНАРОДНІ ПОДІЇ

 

Назвіть топ-три події тижня.

 

Воля: Подій було багато. Саміт ЄС — там цілий комплекс подій. Це і оборонна програма ПЕСКО затверджена, і затверджений прогрес по першому етапу переговорів по Брексіту. Крім того, питання міграції дуже гостре, але поки що не вирішене. Друга подія — це конференція організацій ісламського співробітництва, на якій вперше зібралися за тривалий час представники різних мусульманських течій і країн, які один з одним перебувають в дуже напружених відносинах і навіть не мають дипломатичних стосунків. І третя подія, мабуть, таки це вчорашня прес-конференція російського президента. Хоча тут вона ділить друге місце з виступом Рекса Тіллерсона на атлантичній раді.

 

Одарченко: В цілому, якщо говорити про американський дискурс і про те, про що писала американська преса, то знову ж таки ті аспекти, які стосуються України, то це продовження досить агресивного розслідування довкола персон у Білому домі, щодо зв'язків з РФ. Цього тижня були озвучені нові факти, в тому числі нові факти з інсайдерських джерел отримали ключові світові ЗМІ. І другий важливий момент —  це є визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю. І я звернула б увагу на висновки Венеціанської комісії щодо ряду українських законопроектів. 

Кость Бондаренко
© facebook.com/bonkost
Украина и Польша копаются в прошлом и не видят общего будущего — политолог

 

ПРО ВІЗИТ ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЬЩІ ДО УКРАЇНИ

 

Напередодні польський президент Анджей Дуда відвідав Харків, де він зустрівся з Петром Порошенко. Речник Дуди в інтерв'ю для радіо «Варшава» заявив, що цей візит сприяв покращенню відносин між Україною та Польщею.

 

Чи дійсно він сприяв українсько-польським відносинам і чи можна про це говорити вже зараз?

 

Одарченко: Знаєте, цей візит є очікуваним, тому що поляки вимагають відповідей на ряд делікатних питань національної пам'яті, делікатних історичних питань. А Харків — це така територія, по суті, нейтральна для поляків. Тому що якби ця зустріч проходила на території західної України, не виключено, що могли б бути провокації. Тому Харків є нейтральною точкою зустрічі і локація обрана досить правильно. Якщо говорити про конкретні сигнали, чи буде покращення відносин з Польщею, Дуду ж не підтримує велика частина Польщі. Якщо ви пригадаєте голосування, то там Польща розділена і розділена територіально. Тобто на тих, хто за Дуду боровся, готовий був підтримувати його програми, і тих хто ні. Тому у нього є потужна опозиція, що говорить і про перспективи переобрання, і про перспективи подальшого розвитку партії. Тому відповісти перед своїм внутрішнім виборцем на ключове питання, а у Польщі є чітка національна ідея, у Польщі є здоровий шовінізм, в Польщі є такий запит на лідерство в ЄС, що, в тому числі економічними певними показниками, дає фундамент для розмов з цього приводу. Цю зустріч називають зустріччю на тлі могил, зустріччю щодо розмови про минуле і майбутнє, вона була важливою, але після чого українці мають подати певний дипломатичний сигнал. Припустимо, що ми пом'якшили деякі законопроекти, або все ж таки, що ми не будемо настільки агресивно формувати політику щодо Волинської різні, героїзації людей, які є полемічними для Польщі, і так далі. Тому це є початок діалогу, дуже складного, але точно не кінець, коли можна сказати: окей, у нас з Польщею все добре, ніяких проблем.

 

Які ви для себе меседжі виділили, чи можна поставити крапку в цьому конфлікті?

 

Воля: не можна поставити крапку. Я думаю, це якась така проміжна пауза вийшла. Що буде далі, в якому напрямку і як саме розвиватиметься ситуація, це ще поки що питання неоднозначне. Чому проміжна пауза? По-перше, дійсно, зустріч відбулася з одного боку на нейтральній території для польської влади. Так, Дуда говорив про історичні моменти, Порошенко їх уникав, але врешті хтось з кореспондентів поставив таки питання: «що для вас Бандера?». Наш президент дипломатично зманеврував, уникнув відповіді прямої, або такої, яка могла б спричинити якийсь скандал. Я думаю, показово, що президент не відповів однозначно на це питання. Рішення про створення урядової комісії, я так розумію, це була поступка. Тобто підвищення діалогу з приводу історичного минулого до рівня віце-прем'єрів. Можливо, це і краще, а можливо, ні, але бачимо такий цікавий момент, чи будуть там залучені історики? З одного боку це було би правильно, а з іншого, зважаючи на те, що через істориків якраз і виникають якісь нестримані заяви з обох боків, то може і слава богу, що якісь чиновники, вони будуть більш прагматичні.

 

ПРО САМІТ ЄС

 

В п'ятницю, 15 грудня вже завершився дводенний саміт ЄС в Брюсселі. Як повідомляє Європейська Рада, головними темами стали теми міграції, міжнародних відносин, оборони, Brexit, тема ПЕСКО, і вже є кілька рішень. Наприклад, ЄС продовжив економічні обмежувальні заходи проти Росії..

 

Давайте спробуємо якось підбити риску під цими рішеннями і взагалі під цим самітом.

 

Воля: Давайте. Що стосується України, то тут звісно питання продовження санкцій. На цьому саміті не було формально продовжено санкції, але була отримана згода політична усіх держав-членів ЄС на високому рівні з приводу того, що санкції будуть продовжені ще на півроку, це було одноголосне голосування, тобто позиція єдина. Разом з тим, є кілька таких суперечливих моментів у повідомленнях. Туск говорить про одностайність, а з іншого боку ЗМІ повідомляють про те, що Меркель різко відреагувала, зайняла різку таку, жорстку позицію відносно санкцій. І в чому саме ця різкість, в тому що хтось, якісь представники якихось держав говорили, що не можуть бути санкції вічно. І Меркель відреагувала, що поки що немає підстав ці санкції не продовжувати.

 

Другий момент, це програма спільної оборони. Там більш формальний такий момент, я так розумію, був. Її затвердили, тому що вона була затверджена ще напередодні саміту. По Brexit, я розумію, теж затвердили позитивний підсумок першого етапу, другий етап, швидше за все розпочнеться в березні 2018 року. 

 

Про інтеграцію. Обговорювали, принаймні, я так розумію, ідеї Макрона і Шульца, і не лише їх, і Юнкера, і я так розумію, що більш тісне обговорення, більш таке детальне, буде в березні, коли Франція і Німеччина представлять свої проекти. Я так розумію, вже через те що представлять дві країни, це будуть два проекти, конкуруючі, і наскільки там буде позиція Шульца в німецькому проекті, ще невідомо. До речі, розпочалися переговори про коаліцію в Німеччині між СДПН та ХДСХСС, невідомо, завершаться позитивно вони чи ні, але розпочалися.

 

І що стосується якраз теми міграції, то є такі цікаві моменти, напрацювання, що країни четвірки можуть фінансово компенсувати свою відмову не приймати квоти. Але виявилося так, що Меркель і інші деякі політики доволі різко відреагували, сказали, що не може бути вибіркової солідарності між членами-державами ЄС. Тому, я розумію, що це питання дуже гостре, і воно ще буде обговорюватися як мінімум півроку після 2018 року. Розбіжності залишилися. Туск вимагає скасувати систему квот, його підтримали східноєвропейські члени ЄС, але вирішена ця проблема не була. Тобто вона залишається головним болем і надалі. І те, наскільки ця проблема і надалі розділятиме ЄС, багато в чому, я думаю, цим визначатиметься і наскільки відносини між членами ЄС східними і західними будуть далі ускладнюватися, або навпаки, полегшуватися. 

Председатель правления Украинского института международной политики Ростислав Томенчук
Саммит ЕС не поставит точку в вопросах Brexit — Томенчук

 

ПРО ВИЗНАННЯ ЄРУСАЛИМУ СТОЛИЦЕЮ ІЗРІАЇЛЮ

 

Організація ісламського співробітництва, до якої входить 50 держав, погодилася визнати Східний Єрусалим столицею Палестини на позачерговому саміті в Стамбулі. Зазначається, що рішення, прийняте 13 грудня, є відповіддю на нещодавнє визнання президентом США Дональдом Трампом Єрусалиму як неподільної столиці Ізраїлю. Між тим, депутати Кнесету звернулися до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна із закликом визнати Єрусалим столицею Ізраїлю і перенести туди посольство.

 

Як краще Україні тут вчинити?

 

Воля: Краще, як я вже казав, було б мовчати і взагалі цю ситуацію не торкати. Так само як про КНДР сьогодні. Вона нам потрібна, КНДР? Там і там міжнародні важковаговики зібралися, хай вони там собі розбираються з тією КНДР. Що стосується звернення депутатів Кнесету, то це природній момент, тому що треба розуміти, що депутати парламенту будь-якої країни намагаються зробити якнайкраще для своєї країни. Я думаю, що можливо це було не якесь офіційне звернення, а просто приватна розмова, або, можливо, лист від окремих депутатів, які таку пропозицію українському МЗС озвучили. Проте, це виглядає більше не як офіційне звернення держави Ізраїль, а саме як приватна ініціатива. Тому, як реагувати? Було б офіційне звернення якесь від держави, то тоді б потрібно було надавати якусь офіційну відповідь. А так, це просто спілкування.

 

Ізраїльський історик в інтерв'ю одному із ЗМІ розповів про те, що, наприклад, ізраїльський МЗС вже кілька років поспіль каже, що ніколи не визнає анексії Криму, Крим для Ізраїлю був і є українським, і закликає українців також так вчинити. Це буде добре для іміджу нашої країни?

 

Одарченко: Дивіться, у нас же були дипломатичні проблеми з Ізраїлем, цього року навіть. У нас досить потужна група депутатів мають дружбу з Кнесетом, це є досить активні люди, поважні, але говорити про те, що знову ж таки тут наша дипломатична позиція буде ключовою, і про те, чому Ізраїль не визнає анексію Криму, Ізраїль і РФ не є партнерами, у них є абсолютно різні погляди на близькосхідний конфлікт, тому у них є абсолютно протилежні партнери на Близькому Сході. Тому говорити про те, що якщо ми не визнаємо Єрусалим столицею Ізраїлю, то у нас припиняться або якісно зміняться відносини, то ні.

 

Тут питання в чому? Питання, як на мене, цікаве, що ЄС і Могерині виступили з протилежною позицією щодо Трампа, абсолютно протилежною. Тобто вони заявили, що переносити посольство однозначно не будуть. І в цілому так м'яко, але несхвально виступали щодо позиції Трампа, про що теж, до речі, йшла мова і на саміті ЄС. Тому заява мусульманських держав про те, що Східний Єрусалим має бути столицею Палестини і про те, що це окупована територія, це теж є природна реакція і природна ескалація конфлікту. Тут ще виникає ефект доміно, чи відобразиться цей конфлікт на сирійському питанні і так далі. Ці заяви виглядають логічно, тому що ізраїльське лобі і єврейське лобі в цілому в США, є дуже потужним. Тому це логічно, що перша зустріч Трампа була з ізраїльськими посадовцями  і що таке рішення зараз приймається. Але воно є складним і я зараз не можу сказати, до яких глобальних рішень з точки зору безпеки світової зараз і в перспективі трьох років призведуть подібні заяви.

 

Чи не створює це окремий привід для війни на Близькому сході?

 

Одарченко: Це є безумовно привід до діалогу, це є безумовно привід до можливості ісламських радикальних організацій, от подивіться навіть на мітинги, які відбуваються в Ізраїлі — вони є досить агресивними. І не дивлячись на те, що поліція і армія там є надзвичайно підготовленими, як ідеологічно мотивованими, тим паче все рівно такі силові протистояння, вони навіть в центрі міста відбуваються. Тому це ще один привід налаштовувати людей, як радикальних так і не радикальних ісламських організацій, власне, боротися за свої права. Але деякі роблять це в спосіб мирного мітингу, громадської дипломатії, роботи через громади, через общини різноманітні, а деякі, на жаль, будуть діяти інакше. Тому точно не конференція є причиною такого протистояння по змісту.

 

ПРО ПЕРЕМОГУ НАД ІДІЛ

 

РФ вирішила вивести війська з Сирії. В Іраку святкують перемогу над ІДІЛом. ІДІЛ заявив, що так просто не здасться. Чи варто очікувати теракти в різних точках світу?

 

Воля: Насправді, перемогу над ІДІЛ відсвяткували, але в контексті Близького Сходу треба розуміти, що ІДІЛ географічно був розташований в декількох регіонах світу, на декількох континентах, розгромили ту територію, яку підрозділи ІДІЛ контролювали на Філіппінах. Розгромили в Іраку та Сирії. Але значні території контролюються як ІДІЛ, так і Талібаном в Афганістані, крім того в північно-західній Африці значні території контролюються рухом Бокохарам, який теж свого часу приніс присягу на вірність халіфу і оголосив себе провінцією Халіфату. Таким чином, територія, яка формально контролюється ІДІЛ, ще велика, але я думаю, що слід очікувати того, що зараз зима, вони відпочинуть. Потім буде якась рекогносцировка, якесь переформатування всього радикального ісламістського руху, і не виключено, що ближче до весни або весною ми можемо отримати нові сюрпризи. Тим більше, ситуація в Сирії начебто врегульована, тобто війна майже завершилася, принаймні там ІДІЛ не контролює території. Проте врегулювання саме сирійське знову зайшло в глухий кут.

 

Ранее заслуженный Юрист Украины Марина Ставнийчук заявляла, что в деле Саакашвили очевидна только политическая составляющая.

 

В свою очередь политтехнолог Дмитрий Раимов отметил, что Саакашвили станет торпедой, которая разорвется в лоне оппозиции

ИТОГИ НЕДЕЛИ: дело Саакашвили, суд над Януковичем и решение Венецианской комиссии