Во вторник, 21 ноября, ровно четыре года после старта Революции достоинства. Именно 21 ноября 2013 года люди начали протестовать против решения Кабинета министров Украины о приостановлении процесса подготовки к подписанию Соглашения об ассоциации между Украиной и Евросоюзом.

 

24 ноября волна массовых протестов прокатилась по всей стране. Однако большинство людей присоединились к протестам после силового разгона студентов в ночь на 30 ноября 2013 года. Так, уже на следующий день к акции присоединилось примерно полмиллиона протестующих.

 

Влияние Евромайдана спустя 4 года на политическую жизнь в Украине в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала политический консультант Юлия Комарова.

 

«Ми нарешті визначилися зі стратегічним вектором нашої зовнішньополітичної інтеграції, це — ЄС. Можна сказати, що те, за що вийшли з самого початку обурені люди на Майдан, власне, вони протестували проти розвороту на Схід, відповідно цьому вдалося перешкодити, вдалося забезпечити безумовний євроінтеграційний поступ. Зараз вже наша мета європейської світової євроатлантичної інтеграції не ставиться під сумнів. Крім того, хочеться сказати, що внаслідок революції, оскільки люди були полишені сам на сам зі своєю ініціативою і самоорганізацією, у нас з'явився потужний волонтерський рух, все-таки непоганий початок для формування дієвого соціального партнерства в масштабах всієї країни, для формування стійкого громадянського суспільства, розгалуженої мережі громадських організацій, які зможуть ефективно відстоювати свої права.

 

Хочеться сказати і кілька добрих слів на адресу громадських активістів, вони у нас були активні завжди, але згадуємо те, що після Революції гідності їхній голос набув більшої ваги, тобто принаймні ті недолугі рішення, або як кажуть бездарні і корисливі рішення українських політиків, які час від часу приймаються, можуть бути таргетовані і таргетуються громадськими активістами ефективно, і скасовуються ще на стадії обговорення, на стадії до прийняття. От до Революції гідності цього не було, пул громадських активістів та експертів був потужний, але його не чули, і все одно влада приймала рішення, які бажала, він не заважав волюнтаризму. Зараз він певним чином обмежує волюнтаризм влади.

 

Стосовно того, кому негативна оцінка, то це безумовно нашому політичному класу. На превеликий жаль, не можна визначити політика, який дійсно зріс за підсумками Революції Гідності, пройшов якусь якісну трансформацію і став більш повноцінно реагувати на запити суспільства і розуміти сутність народного представництва. Абсолютно всі, хто брав участь у подіях на Майдані, і під сценою, і на сцені, і на броньовиках, і на тракторах, і так далі дуже швидко продемонстрували коротку політичну пам'ять і залізний закон стосовно олігархізації. Ця ложка дьогтю суттєва і безумовно вона є чи не головною причиною того, що власне річниця Революції гідності нами не святкується зараз, а просто відзначається», — считает политический консультант.

Порошенко почтил память Героев Небесной Сотни
© Фото: president.gov.ua
Порошенко едет в Брюссель, чтобы определить новые цели на пути в ЕС

 

Также евроинтеграцию и сотрудничество Украины с ЕС проанализировала политтехнолог Екатерина Одарченко.

 

«Давайте розглянемо з приводу вектору євроінтеграційного. Згідно тих соцопитувань, які майже щотижня доводиться переглядати, закриті, відкриті, зараз є сприйняття європейських цінностей, але в цілому сприйняття європейських цінностей, таких як солідарність, субсидіарність, гуманоцентризм, воно існувало в Україні завжди. В Україні не було такого потягу до сильної руки як, припустимо, в РФ, ототожнення себе з сильним лідером, як в РФ, тому ці цінності існували ще з моменту незалежності України. Євроінтеграційний напрямок зараз якраз може трактуватися по різному. От подивіться на експортно-імпортну різницю. Ми підписали ЗВТ, але на жаль не експортуємо в потрібній кількості продукцію. А скоріше відкриваємо свої ринки. Така ситуація з ЄС, така ситуація з Канадою. Чи можна на цьому маніпулювати? Безумовно, можна. Якщо буде політична сила, яка озвучуватиме меседжі про те, що ми є транзитна держава, нам потрібно зберігати баланс між РФ і Білорусією, між відносинами з Молдовою або країнами східного партнерства, і поступово рухатися в ЄС, тут питання: наскільки поступово. Тому що нам ставлять перспективу в 20-30 років щодо членства в ЄС.

 

Ми працювали з аграрним напрямком в ЄС, з позитивним лобіюванням українських агровиробників. Ситуація яка: там є досить потужні лобісти… це більше 12 мільйонів членів агрокооперативів, великих агрокооперацій. Цікава їм дешева, якісна українська продукція, а не сировина? Ні, звісно не цікава. Тому що там є польська продукція, литовська продукція, є високотехнологічна з точки зору селекції продукція Голландії і т.д. Тобто вони абсолютно відверто кажуть, що ви нам як конкуренти на цьому ринку непотрібні. Якщо говорити про експорт сировини, а не готової продукції? Це ж дуже мала маржинальність для економіки України. А для того, щоб перероблювати, потрібно залучати інвестиції, а інвестиції ми теж можемо залучати з ЄС. А для цього, у свою чергу, потрібно дійсно змінити якісні процеси. І тут ми переходимо до того, що будь-яка революція — це є зміна якісних процесів. І саме деяка доля політичного нігілізму дозволяє нам розуміти, що будь-які протестні рухи, будь-яка боротьба за окремі аспекти є якісною зміною. Якісні зміни неможливі, допоки нема нових політичних еліт, які здатні створити ці зміни, а вони мають народжуватися зі зрозумілих інституцій. Припустимо, нових якісних політичних партій» — считает политтехнолог.

 

К слову, политический аналитик Ярослав Макитра полагает, что после Майдана власть занималась не реформами, а собственным обогащением.

 

Ранее политолог Руслан Бортник рассказал, кому выгодны протесты в Киеве, и насколько вероятно повторение Майдана.

 

Полное интервью с экспертами смотрите здесь:

Политтехнолог Екатерина Одарченко ВИДЕО
Украина может стать членом ЕС в перспективе через 20-30 лет — эксперт