Детективы Национального антикоррупционного бюро вечером 20 апреля задержали Николая Мартыненко, соратника Арсения Яценюка, экс-нардепа из фракции «Народный фронт».

 

НАБУ сообщило бывшему нардепу о подозрении по статьям «создание преступной организации» и «присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением».

 

В партии «Народный фронт» дело Николая Мартыненко назвали политическим и считают, что в его аресте нет необходимости. Сам Мартыненко говорит, что обвинения против него сфальсифицированы по указанию директора НАБУ.

 

В рамках реформирования парламента предложено сократить до 20 количество парламентских комитетов. Сейчас их 27, а вместе со Специальной контрольной комиссией по вопросам приватизации — 28.

 

Также в рамках реформирования Рады может появиться новая модель депутатской деятельности — дебаты. По словам спикера Андрея Парубия, они могут быть двух форм: дебаты по актуальным вопросам политического порядка страны, а также дебаты с правительством для усиления контрольной функции Рады.

 

Международный суд ООН 19 апреля огласил свое решение по делу «Украина против России». Согласно мнению судей, доказательства Украины о финансировании Россией терроризма — недостаточны. А именно — Украина не указала наличие мотива в действиях России по финансированию террористов на востоке Украины.

 

Зато Международный суд постановил, что Россия должна снять ограничения по правам крымских татар. Суд обязал Россию возобновить Меджлис крымско-татарского народа и прекратить дискриминацию меньшинств.

 

Эти и другие ключевые события недели в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировали директор консалтингового агентства Concept Group, политический консультант Юлия Комарова и директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков.

 

Які, на вашу думку, були три найважливіші події тижня?

 

Разумков: Наверное, последняя новость и ключевая, — это задержание Мартыненко и не только его, но и представителей его окружения. Второй аспект — это промежуточное решение Международного суда ООН. И третий, он не касается политики, но в определенной степени влияет на все процессы в Украине, — это снег и похолодание по всей территории Украины в абсолютно неподходящее время.

 

Комарова: Дійсно, зовнішньополітичну погоду цього тижня у нас визначало рішення суду ООН по Україні. І також трошечки градусів теплоти додав візит Петра Порошенка до Лондона, де ми отримали багатообіцяючі сигнали, що англосаксонський світ відкриє нам свої дружні двері ще більш широко. Наступне, звичайно, досить таки цікаво в контексті консолідації парламентської більшості, є такий захід тиску на пана Мартиненка, як кажуть, удар під дих «Народному фронту», акція упокорення, але тут хочеться визначити і важливою темою тижня ініціативи стосовно налагодження роботи парламенту, парламентської дисципліни, розподілу комітетів, і безумовно сніг: так, це топ-тема в тому контексті, що ми знову виявилися з точки зору інфраструктури і роботи комунальних сервісів повністю неготові, хоча прогнози були досить такі достатньо завчасні, за три дні, і можна було підготуватися.

 

Два роки минуло від тих подій, у яких звинувачують Мартиненка. Чому зараз?

 

Разумков: Если мы посмотрим вообще как разворачивались события по этому процессу, то возникали определенные моменты накала, но потом тема сходила на нет. И скажем так, на сегодняшний момент НАБУ надо показать реальные результаты своей деятельности. Дело Насирова, многие мои коллеги говорят, что оно развалено и больше с ним ничего не произойдет, я здесь позволю не согласиться, вялотекуще, но оно проходит. В дополнение к этому решили дальше раскручивать дело Мартыненка. НАБУ нужно показать результаты, в первую очередь, как украинскому обществу, так и нашим международным партнерам, от которых в той или иной степени эта структура зависит. Но списывать это только на пиар я бы не стал, потому что если мы посмотрим на личности, которые в рамках двух последних уголовных дел задержаны, то это не мелкие сошки, потому что и глава ГФС Насиров — достаточно серьезная личность, и Мартыненко, по большому счету, это одна из ключевых фигур, по крайней мере была, в «Народном фронте». И говорить о том, что НАБУ отдали кого-то на растерзание — я слышал и такие заявления — я бы не стал. Другой вопрос, что повлияет ли это на так называемую консолидацию «Народного фронта» и БПП — большой вопрос.

 

Ви висловилися, що це такий собі натяк «Народному фронту» і Авакову. Вам не здається, що це не натяк, а ляпас?

 

Комарова:  Натяки можуть бути різного формату. І там де йде макрорівень політичної системи, то не нам з вами, маленьким українцям, давати оцінку масштабу дій таких великих політичних важковаговиків. Але це все-таки натяк, і за підсумками якого я очікую певних кроків з переформатування складу Кабміну і ще більшої лоялізації, тому що «Народний фронт» займає вельми лояльну позицію до БПП і особисто до Петра Порошенка, але, мабуть, щоб вже зовсім не було жодної політичної гри, навіть на якихось публічних майданчиках, на майданчиках ток-шоу, а була повна відповідність стратегічному курсу держави… Тому я наполягаю на такому терміні: «упокорення». Тобто вони лояльні, а тут мають бути ще й покірні.

 

Разумков: Это уже очередь в «Мавзолей» получается. Потому что в «Народном фронте» существует несколько групп влияния, в том числе группа Авакова, группа Турчинова и, скажем так, группа Яценюка. Понятно, что Яценюк имеет достаточно серьезное влияние на все эти перечисленные группы, но есть такая группа, которая ближе всего к нему находится. Вот Мартыненко, наверное, находился в ней. Почему мне кажется, что все-таки это не акт устрашения, а это больше передел рынка: потому что это очень серьезный удар по «Народному фронту», в том числе по их имиджу. Рейтинга у них и так немного, объективности ради, на выборы досрочные они идти не хотят. Но точно также этого не хочет и БПП. При таком ударе по Мартыненко, особенно если мы посмотрим историческую ретроспективу, то в свое время и Мартыненко, и Порошенко, это были близкими соратниками в команде у Виктора Ющенко и входили в группу так называемых «любых друзив». Так вот, такие сильные удары по достаточно значимым фигурам в парламенте и околопарламентским группам, они могут сыграть в обратную сторону: не консолидировать партии коалиции, а оттолкнуть не только «Народный фронт», но и членов фракции БПП. Потому что тут происходит процедура следующая: бей своих, чтобы чужие боялись. Поэтому глядя, что наносятся удары по серьезным политическим фигурам, это может обратить весь парламент против президента: и оппозиционные фракции, и фракции, которые так или иначе ему на сегодняшний момент лояльны, могут развернуть штыки в обратную сторону.

Гайдай Сергей
© facebook.com/sergeygaiday
Справедлив ли суд в деле Мартыненко станет понятно после приговора — Гайдай

До чого це призведе скорочення кількості парламентських комітетів? Це зробить роботу Ради ефективнішою?

 

Комарова: Нехай би скоротили насправді. Це полегшить наше з вами завдання щодо експертного нагляду і контролю за роботою парламенту і відповідних міністерств. Зараз велика кількість парламентських комітетів, велика кількість міністерств, всі натхненно працюють, наполегливо, але незрозуміло, де той позитивний вихлоп, де результат, і за якими напрямками реформ є більші просування стосовно того плану дій.

 

Яким чином, якщо їх буде менше, нам буде простіше спостерігати?

 

Комарова: А от це спрощення, синхронізація відповідне міністерство — відповідний парламентський комітет дуже чітко нам дасть картинку, наскільки ефективною і продуктивною є парламентсько-політична співпраця за кожним із напрямків. Це дозволить чиновникам із міністерства, не тільки міністрам, а й посадовим особам більш координувати свою роботу із парламентським комітетом, тобто ми будемо бачити урядові ініціативи, як вони дискутуються в парламенті, як вони проходять відбір комітету, що схвалено, що відхилено, ми побачимо аргументацію, нам буде простіше відслідкувати, насправді вони займаються демагогією та імітацією роботи, чи, дійсно, вони досягають результатів.

 

А парламентські дебати нам потрібні? Що вони принесуть?  

 

Комарова: Все залежить від того, що шукати — зерно в смітті чи сміття в зерні. При дебатах ми позбудемось цієї принизливої на всю країну процедури демонстрації неспроможності коаліції проголосувати за включення до порядку денного того чи іншого питання, цієї неспроможності спікера, який благає постійно: депутати, будь ласка, зберіться, натисніть на кнопку, кнопка виглядає ось так, відрізніть зелену від червоної. Це страшенно нівелює парламентський процес і нівелює повагу до нього суспільства. Якщо прибереться ця демонстрація неспроможності і будуть відразу переходити до цієї, яку дуже люблять наші політики полум'яної харизматичної битви заяв, може, це на краще. Це сподобається і політикам, і міністрам, які однаково прихильні до формування особистого іміджу.

 

Разумков: Сначала, наверное, нашим нардепам нужно разъяснить, что такое дебаты, а то они опять перепутают со спаррингом. Во-вторых, у нас до этого был детский сад, а теперь у нас будет реально базар, потому что будут только дебатировать, но к результативной части как не доходило, так доходить и не будет.

 

Може, в законі є якісь запобіжники?

 

Разумков: Да. Есть. Только проблема в чем? У нас до этого был классный предохранитель — регламент ВР. Проблема в том, чтобы он что-то предохранял, им нужно пользоваться. А у нас этим регламентом никто не пользовался, в том числе, и глава ВР. Например, такого понятия, как «переголосование» в регламенте ВР просто нет, это нарушение. Если вы не проголосовали, это уходит на следующую сессию. А у нас что происходит?— Соберитесь, на кнопочку нажмите. Депутаты не понимают ни того регламента, по которому они живут, ни Конституции. Тут нужно вносить изменения не в регламент, то, что предлагает глава ВР, а нужно вносить изменения в Конституцию, что если депутат не выполняет своих функций, как в Трудовом кодексе, его надо увольнять.

 

Але ці зміни пишуться для депутатів наступного скликання, самі вони їх виконувати не хочуть.

 

Комарова: Дійсно, їм важко перелаштувати себе.

 

Разумков: Да не тяжело. Просто желания нет.

 

Комарова: Змобілізувати зусилля, дійсно, тяжко. Але давайте шукати раціональні зерна. Спробуємо в тих же дебатах. Як у нас раніше проходила і нині проходить година уряду? Урядовці її сприймають приблизно так: кілька хвилин ганьби, і ми знову в урядових кабінетах. А тут, принаймні, при форматі дебатів це буде не п'ять хвилин, а цілий день ганьби і, можливо, це спонукатиме їх більш ретельно готуватись до діалогу з парламентарями.

 

Як боротися з депутатами-прогульниками?

 

Разумков: Никак. Кроме угрозы потери мандата, на наших депутатов не будет действовать ничего. Заработная плата? Не живет большинство на заработную плату. Публичное порицание? Давайте будем честными — большинству из них, в принципе, на это плевать. Они далеки от народа. Поэтому, кроме реальной угрозы, не прописанной, что может быть, каким-то образом, вы лишитесь этого мандата, кроме реальной угрозы потери мандата как невыполнение своих должностных обязанностей, на наших народных избранников ничего не повлияет.

Макитра: политический кризис достиг своего пика
© Фото: скриншот видео
Сокращение количества комитетов Рады закончится балаганом — Макитра (укр)

Суд ООН прийняв проміжне рішення у справі України проти Росії. Багато хто з експертів хитнувся в один чи інший бік: або це суцільна зрада, або це перемога. Що насправді сталося, якщо взагалі сталося?

 

Комарова: Я б сказала в такому ключі, з хештегом #перемога, оминаючи це слово. Розуміючи те, що тут ми створили певний історичний прецедент, світовий прецедент, і таким чином увійшли у світову історію з тим, що саме Україна буде згадана як ініціатор подібних кейсів у міжнародній правозахисній практиці. І, безумовно, ляпасом для РФ стало те, що взагалі суд прийняв до своєї юрисдикції цю справу, отже це вже однією ногою, можна сказати, на боці України. Безумовно, абсолютно очікуваним є рішення на захист кримських татар від етноциду. Але оця ложка дьогтю з приводу того, що Україна не надала достатньої доказової бази стосовно того, що Росія, фінансуючи тероризм, мала на це наміри. Тобто виглядає так, що судді засумнівалися, вони думають, що, може, Росія мала добрі наміри, може, Росія не врахувала наслідків, до яких призведе фінансування тероризму, то тут українцям слід зробити для себе чіткий висновок стосовно того, що треба мати чітку правову позицію, треба більш ретельно готуватися, треба верифікувати свою доказову базу, і тут великим плюсом є те, що була окрема думка кожного судді до рішення суду. Так що, українці, ми можемо провести деяку роботу над помилками, викристалізувати свою правову позицію і перемога буде за нами.

 

Тобто ви вважаєте, що саме за цих обставин юридичних не підтримав суд прохання цих тимчасових заходів проти Росії за фінансування тероризму?

 

Комарова: Тут є певний момент все-таки політики і приросту надії. Політичний момент в тому, що власне судова інстанція має бути рівновіддаленою від сторін, і не можна прийняти рішення на користь однієї зі сторін прямо вже при попередньому розгляді. Тобто так чи інакше, певна збалансованість, певна частковість у задоволенні позовних вимог має бути дотримана. А по-друге, все-таки світова спільнота не втрачає надії попри всю неадекватність поведінки керівництва РФ, міжнародна спільнота чекає, що все-таки росіяни можуть отямитися і шукати способи мирного врегулювання і якогось виходу з цього конфлікту. І їм дається ще цей час на те, щоб переграти ситуацію і зробити собі більш привабливе обличчя.

 

Разумков: Я, на самом деле, наверное где-то придерживался бы нейтралитета в плане «победа-проигрыш». Тут нет какой-то одной стороны. С одной стороны, мы все-таки имеем определенную победу: это прецедент в международном праве, и суд мог отказать вообще и сказать, что это не наша юрисдикция, извините, до свидания, Россия прикладывала максимум усилий, чтобы это произошло именно так. Второй аспект, важное достижение, что по Крыму суд принял это промежуточное решение. Это фактически восстановление Меджлиса и обучение меньшинств, которые проживают на территории Крыма, на том языке, на котором они говорят, в том числе и на украинском. С третьей стороны, это то, почему мы не получили позитивное решение суда. Это запрет РФ в дальнейшем помогать террористам. Но давайте будем честными: даже если бы суд принял это решение, на позицию РФ это не повлияло бы никоим образом. И последнее: у нас очень много времени уйдет на этот суд. Те, кто надеются, что месяц-два, и мы получим какое-то решение — не тешьте себя иллюзиями, на это уйдут годы. Я думаю, это лет пять-семь.

 

Відбулися переговори лідерів «нормандської четвірки», щоправда, телефонні. Але все ж таки, чи це проста формальність, чи вони щось означали?

 

Комарова: Це знак до того, що формат живий і легітимний, але на превеликий жаль, за продуктивністю, за результатом, ми можемо сказати, що поступу ніякого не відбувається. Це декларація попередніх позицій, те, до чого домовилися: підтримувати режими припинення вогню, які не дотримуються; продовжувати зусилля в напрямку звільнення заручників, які продовжуються, але результатів у плані великих масових звільнень не приносять; продовжувати діалог з мирного врегулювання… тобто це ніби як оголошувалося до Великодня. Так само це можна було оголосити до Різдва, так само це можна було оголосити до Нового року, до Дня Святого Миколая, і далі до осені. Тобто ми бачимо, що з жовтня цей формат якось завмер, а лідери «нормандської четвірки» просто зідзвонюються, і відбувається така звірка глобальних годинників, що формат працює. І в цей час дуже правильно, що Україна не сидить на місці, а шукає точки зростання, точки розширення цього формату. Зокрема, президент поїхав до Великобританії, він намагається перетворити не дуже вигідний і який не дав великого результату для нас «нормандський формат» на більш бажаний для нас «женевський», який включає представників країн англосаксонської групи, більш дружньої для нас, це Великобританія, це США. Чим  більше наших друзів вдасться зібрати президенту і нашому МЗС за час того, що «нормандський формат» перебуває на паузі, тим більше вірогідність швидшого виходу зі збройного конфлікту і досягнення мирного врегулювання, глобального повного.

 

Разумков: Действительно, пациент скорее жив, чем мертв, и это не может не радовать. Потому что альтернативы «минску», допустим, я не вижу. Форматы могут быть разные, это может быть «нормандский», «женевский», какой-либо другой, но «минск» должен оставаться. Потому что вопрос не в том, как мы будем называть это, вопрос в том, насколько будет реальное желание выполнять те пункты, которые были подписаны. Будь-то в этом меморандуме, или в каком-либо другом. Одним из ключевых аспектов этих переговоров было прощание с Олландом, потому что, скорее всего, это был последний раз, когда он принимал участие в этом формате в качестве президента Франции. И я думаю, этот разговор носил больше протокольный характер, дабы выразить благодарность человеку, который много сделал.

Международный суд ООН в Гааге
Вердикт суда ООН: мнение экспертов о временных мерах по делу «Украина против РФ»

Після референдуму в Туреччині, Євросоюз для турків став недосяжний?

 

Разумков: Они получили режим, очень близкий к режиму Путина на юго-востоке ЕС. Давайте не забывать, что есть еще один аспект — это очень сильная и многочисленная турецкая армия, которая могла бы быть лучше в коалиции с ЕС, нежели она займет другую позицию.

 

Чи не вийде так, що євроналаштовані турки складуть ще одну хвилю міграції?

 

Разумков: Мы наблюдали определенные репрессивные методы со стороны турецкого государства, в том числе и лидера турецкого государства по отношению к инакомыслящим, достаточно жесткие, поэтому, с учетом того, он и раньше это делал, но сегодня он получил легитимный мандат на это все, это может произойти. Но страшно даже не то, что турецкие еврооптимисты будут вынуждены переехать в ЕС, а не в места, не столь отдаленные, так как это происходило с другими оппонентами Эрдогана, но и Турция может, действительно, перестать быть буферной территорией для других эмигрантов, которые массовым потоком идут в страны ЕС. Поэтому наладить быстро отношение у Европы с Турцией не получится, в том числе, и благодаря подходу ряду европейских государств к этому референдуму. Турция открыто называла их фашистскими режимами. Такие вещи легко не забываются. Поэтому, мягко говоря, определенный холодок между ЕС и Турцией пробежал, и наладить этот климат в ближайшем будущем не получится. Насколько дальше будут ухудшаться отношения Турции и ЕС, это мы посмотрим. Опять же, масла в огонь будет подливать РФ, которой это на руку, потому что мы видим и так определенное сближение РФ и Турции, и очень резкое потепление отношений сразу после провалившегося путча. Поэтому, я думаю, что Россия будет в Турции искать дополнительного союзника и пока у нее, к сожалению, это получается.

 

Комарова: Дійсно, між Ердоганом і Путіним потепління сталось після перевороту, але вже відтоді градус потепління понизився і, відповідно, так, як з ЄС є похолодання, так і похолодання в плані того, що не справдились надії РФ на те, що вони отримають ще один дуже дружній сатилітський і лояльний до них авторитарний режим, власне, ні. Тобто турки потеплішали до певної межі, до тієї межі, яку дозволяє їхній торгівельний інтерес. А от насправді Туреччина — це країна, яка хоче бути регіональним лідером. Крім того, ми не забуваємо, що це країна — ключовий транзитер. У цьому розумінні вона є конкурентом РФ, тому що вона може запропонувати шляхи транзиту енергоносіїв для тих самих країн, для яких зараз пропонує і РФ, і тут повної такої «дружба, мир і спільна каша» не буде. Але це охолодження з ЄС, певне охолодження після потепління з РФ для України це шанс певним чином все-таки захистити свій інтерес, зблизитись з Туреччиною.

 

Чи варто нам відкрито демонструвати свою прихильність Анкари після цього референдуму?

 

Комарова: У нас є спільна мета — збільшити права і захист кримськотатарського населення, і через цю кримськотатарську дипломатію ми могли б отримати в особі Туреччини і військового союзника, і економічного партнера, значно більш інтенсифікувати наші економічні стосунки. Тим більше, скільки того Чорного моря. Треба активніше взаємодіяти.

 

Яка доля спіткає львівське сміття. Скільки Садовому ще лишилось бути мером? Чи не два роки?

 

Разумков: Что ж вы карьеру мэра так закончили? Вдруг он снова сможет избраться? Явно это будет дополнительным козырем. Если серьезно, то это, действительно, большая проблема не только для Львовской области, не только для Львова, а, в принципе, и для всей Украины. Мне, например, была абсолютно непонятна позиция Львовского городского совета, когда мусор тайком, по-воровски, развозился по другим регионам Украины, и шла позиция я — не я, селедка не моя, хотя на ней лейбочка львовских магазинов, и позиция, что мэра, что окружения, была следующая: мы отдали перевозчику, а вот куда он его выгрузит, нас абсолютно не беспокоит. Очень странная позиция, и она далека от государственной, в том числе, и от мэрской. Проекта постройки мусороперерабатывающего завода как не было, так и нет. Прорыва в этом направлении нет.

 

Виділили ж ділянку вже під цей завод?

 

Разумков: Надо ж еще ресурс, чтобы его построить, он с воздуха не появляется, а вот в этом плане тема как-то заглохла, ушла на второй план, потому что проще развозить этот мусор, выгружать.

 

Влада Львова виділяє на 2017 рік 70 мільйонів гривень на ці полігони.

 

Разумков: Правильно, это на полигоны. Вот смотрите. Вы какой-то населенный пункт во Львовской области. Рядом с вами есть мусорка, и вы туда выгружали свой мусор. Теперь к вам еще приедет львовский мусор, но вам же надо обслуживать этот полигон, и вам из львовского бюджета выделили деньги, и как они будут расходоваться — это второй вопрос, этим пусть занимаются местные администрации. Я, будь главой сельсовета или мэром, я бы не разрешил вывозить мусор на свою территорию.

 

Ранее политолог Сергей Белашко в эфире «ГС» заявил, что проблема Верховной Рады — не в отсутствии плана работы, а в кнопкодавстве и нежелании депутатов посещать пленарные заседания.

 

А политтехнолог Ярослав Макитра в эфире «ГС» заявил, что сокращение количества комитетов ВР не сделает ее работу более качественной, а наоборот, создаст дополнительные проблемы.

Итоги недели 21.04.2017
ИТОГИ НЕДЕЛИ: снежный коллапс, арест Мартыненко и теракт в Париже