Депутаты 20 октября не смогли включить в повестку сессии законопроекты о спецконфискации и о реформе ВР.

 

Принятие закона о спецконфискации — ключевое требование представителей «Батькивщины». Без выполнения данного требования народные депутаты этой фракции могут отказаться голосовать за бюджет на 2017 год.

 

Подробнее о происходящем в стенах парламента с места событий сообщил специальный корреспондент Голоса Столицы Александр Ивасивка.

 

«З боку здається, що одне з завдань керівництва фракції та трибуни, за якою сидить керівництво ВР — зрозуміти, чи є достатньо депутатів у залі, чи можна організувати роботу законотворчу, аби приступити вже безпосередньо до слухання законопроектів, які так чи інакше стосуються проекту держбюджету на 2017 рік.

 

Для початку Андрій Парубій поставив на обговорення та на голосування проект закону, який до проекту бюджету на 2017 рік відношення не має жодного — про статус працівників депутатський груп і фракцій. Коротке пояснення, яке було перед голосуванням цього проекту закону, зводилося до того, що ВР вносить зміни до закону про державну службу — зміни ці суто технічні. Після того, власне кажучи, пішла перевірка залу. Голосування було позитивним для цього проекту закону — 241 народних депутатів України натиснули кнопки «за». Очевидно, для керівництва ВР, для спікера це означало, що можна уже приступати до слухання законопроектів важливіших, які стосуються вже проекту держбюджету на 2017 рік.

 

Відразу після цього голосування Парубій поставив на обговорення проект закону №5273. Це стосується заходів, спрямованих на врегулювання фінансового становища підприємств в Україні за спожиті енергоносії. Ситуація стосується більше енергогенеруючих підприємств, а також теплопостачальних підприємств по всій Україні. Зараз статистику про фінансовий стан, про стан заборгованості у цій галузі з трибуни ВР дає віце-прем'єр і міністр Геннадій Зубко.

 

Вдалося парламенту прийняти, за моїми підрахунками, дві постанови. Одна з них — це постанова про відзначення 70-річчя ліквідації вірмено-католицької церкви на західній Україні. Проект цієї постанови віце-спікер Ірина Геращенко ставила на голосування тричі. Причина була в тому, що не набиралася кількість голосів у залі, і з боку відчувалося, що депутатський корпус сумнівається — віддавати голоси за проект цієї постанови чи ні. Пояснення, чому депутати були у сумнівах, напевне, озвучив Олег Ляшко. Він двічі «топив» проект цієї постанови і пояснював, що ВР голосувати за відзначення ліквідації вірмено-католицької церкви на Західній Україні просто не можна, тому що теперішнє керівництво Вірменії зайняло антиукраїнську позицію, пояснював Олег Ляшко, і не визнало Україну у її кордонах.

 

Після цього Ірина Геращенко надала слово Рефату Чубарову. Рефат Чубаров закликав народних депутатів України за постанову голосувати. Але також погодився з Олегом Ляшком і назвав загалом позицію теперішнього керівництва Вірменії антиукраїнською.

 

Далі розглядали проект про списання штрафних санкцій з державного підприємства «Антонов». Представляв цей законопроект народний депутат Кривенко від БПП, і після цього відразу ж почалися не те що нестикування, але запитання до цього законопроекту. Зі слів Кривенка, іде мова не про списання боргів, а про розстрочування штрафних санкцій терміном на 10 років. По-друге, всі присутні в залі взнали, що проект цього закону підтримується Мінфіном, і мова йде про суму більше ніж півмільярда гривень. Представляючи проект цього закону, представник фракції БПП говорив, що йдеться по порятунок флагману українського літакобудування.

 

Кілька фракцій, які виступали вслід за представлянням проекту цього закону, зголосилися і заявили про те, що будуть голосувати за його прийняття. Безпосередньо так робили представники від БПП. Також закликав голосувати за проект цього закону лідер фракції НФ Максим Бурбак. Але інтрига почалася відтоді, коли слово взяла фракція «Самопоміч». Спершу представник цієї фракції Сергій Кіраль заявив про те, що держава, по суті, втрачає півмільярда гривень з бюджету, і голосувати за проект такого закону не можна. Після того голова профільного комітету, через який проходив цей проект закону, Віктор Галасюк звернувся персонально до фракції «Самопоміч», закликав її голосувати за цей законопроект. І тоді у відповідь слово взяв Олег Березюк. Він заявив про те, що держава таки втрачає півмільярда.

 

Крапку у цій інтризі поставив народний депутат Єгор Соболєв. Він вийшов на трибуну і сказав, що не треба плутати питання державної підтримки авіаційної галузі і дерибану. Коли керівництво державного підприємства «Антонов» сидітиме у в'язниці за те, що воно і створило цей борг у розмірі півмільярда гривень, тоді «Самопоміч», можливо, і буде розглядати питання допомоги та реструктуризації цих штрафних санкцій щодо державного підприємства. Далі все-таки пішло голосування і сам проект цього закону був прийнятий», — повідомив Олександр Івасівка.

 

Напомним, политический эксперт Янина Соколовская в эфире «ГС» заявила, что народные депутаты будут придумывать разные поводы, чтобы не проголосовать за законопроект о спецконфискации незаконно выведенных активов.

 

А народный депутат от фракции «Блок Петра Порошенко» Борислав Розенблат в эфире «ГС» объяснил, почему закон о спецконфискации до сих пор не принят и при каких условиях голосование возможно.