Радиостанция Голос Столицы

 

В столице и других городах Украины уже завершаются памятные мероприятия по случаю Дня Победы во Второй мировой войне. Несмотря на задержания, провокации и спекулятивные высказывания политиков, в целом день прошел спокойно — полиции удалось предотвратить провокации и урегулировать конфликты. Правоохранители отчитались, что большинство инцидентов касались запрещенной символики. При этом радикально настроенные силы в этом году были значительно пассивнее, чем год назад.

 

Как изменилось отношение украинцев к празднику 9 мая, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.

 

Наскільки стабільнішою була сьогодні загальна обстановка по всій території України?

 

— Загалом, дійсно, можна відзначити, що все ж таки масштабних провокацій чи масштабного протистояння вдалось уникнути, і це — надзвичайно добре. Мені здається, що цього року було знайдено якийсь певний баланс між тими людьми, які йшли до пам'ятників відзначати День Перемоги, і їхніми противниками в роботі органів державної влади, тобто добре, що так обійшлось. Я думаю, що наступного року може ситуація бути набагато більш складніша, оскільки виборчий рік буде в значній мірі посилювати пристрасті політичні.

9 Мая в Киеве
9 мая остается для киевлян Днем Победы — ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Чим можна пояснити, що націоналістичні та радикальні організації не змогли підвищити градус напруги?

 

— Я думаю, що головна причина — масовість цих заходів, і націоналістичні угруповання також розуміють, що громадська думка сьогодні в цьому питанні буде не на їх боці. Соціологія показувала, що День Перемоги святом вважали 70 і більше відсотків українців, і тому, за великим рахунком, структурно, організаційно, жодне угруповання не намагалось протистояти протестувальникам. Так, були ексцеси, але вони мали більш, на мою думку, персональний, індивідуальний характер, окремі люди намагались якось перешкодити. Електорально сьогодні невигідно навіть націоналістам боротись з святкуванням Дня Перемоги. Крім того, владі було б невигідно допустити який-небудь скандал, яке-небудь протистояння, будь-яке зіткнення масштабне воно б, мабуть, виставило образ України і української влади не в найкращому світі, тому цього також намагались максимально уникнути.

 

Наскільки неоднорідним залишається суспільство у питаннях національної ідентифікації України та її ролі в Другій світовій?

 

— Цього року влада, на мою думку, все ж таки змінила трішки підхід. Якщо минулі роки вона намагалась просто заперечувати День Перемоги, намагалась будувати новий, скажімо так, гуманітарний каркас, новий якийсь гуманітарний міфі України, то цього року вона намагалась змінити існуючі вже традиції в суспільстві. Так, звичайно, про якусь повну однорідність ми не можемо говорити, але у нас немає жодного свята, яке б було б повне, викликало повну однорідність громадської думки. Але для більшості українців, соціологія це показує 70%, 80%, навіть 90% українців вважають День Перемоги святом. Вони по-різному ставляться до політиків, вони по-різному ставляться до тих лозунгів, які часто використовуються під час цього свята, до атрибутики, але загалом вони прихильно ставляться до свята. На мою думку, День незалежності України, День Перемоги, Великдень і, мабуть, 8 березня — це ті чотири свята, стосовно яких існує сьогодні певний суспільний консенсус, який святкують більшість, дві третини українців, і навколо яких, на мою думку, має будуватись гуманітарний і політичний міф сучасної української держави.

Вторая мировая война в истории Украины. Интервью с Владимиром Симперовичем

 

Як Ви можете оцінити дії політиків? Чи продовжують вони спекулювати на темі 8 і 9 травня?

 

— Якщо казати про риторику, то влада використовує це свято для отримання певних інформаційних балів, використовували опозиційні політики, мається на увазі, передусім, ліві політики, Опозиційний блок, інші політичні сили, які знаходяться в цьому політичному секторі. Це свято, як певний теж інформаційний привід, використовували праві політики. Цього року, я б сказав, що такі йдуть глобальні спекуляції на цьому святі, намагання цими спекуляціями викликати конфлікт. Вдалось уникнути. Так, були політичні заяви, але ці заяви цього року були нижчого градусу, ніж минулого. Мені здається, що минулого року ця масовість заходу, яка стала в якійсь мірі сюрпризом для влади, з цього зробили висновок і вирішили все ж таки уникати конфлікту в цій царині.

Акция "Бессмертный полк" в Киеве
Чествование 9 мая в Киеве: первая кровь пролилась — спецкор

 

Цього року невеличкі провокації були, але їх відразу припиняли. Що показала така ситуація?

 

— Що не було системного замовлення на організацію провокацій. Жодна організація, починаючи від лівих радикалів, лівих анархістів, закінчуючи С14, системно не готували провокацій. Так, представники радикальних організацій, окремі індивіди, намагались зірвати або спровокувати конфлікт, але це були індивідуальні дії. Організаційно ці структури, мені здається, цього року відмовились від цього. Це правильно, це дає певні надії, можливо, на одужання суспільства, одужання політикуму і знаходження нового політичного балансу.

 

Щодо акції "Безсмертний полк", яка пройшла досить тихо. Чого домагались ці люди?

 

— Не лише акція "Безсмертний полк", а загалом сьогодні люди часто приходили до пам'ятників. Для багатьох людей це було прихованою формою протесту проти унітарної політики влади, коли влада героїзує правих, коли влада влаштовує перейменування, але при цьому не запитує в людей. Якби влада запитувала в людей через референдуми, опитування, не було б такої реакції. Тому сьогодні всередині влади та деякими політичними діячами День Перемоги сприймається як прихована форма протесту проти гуманітарної політики влади. На мою думку, це просто перебільшення певного моменту. Ми знаходимось на початку цього процесу, і з часом буде знайдено баланс. День Перемоги — це, безумовно, українська звитяга і українська перемога, і велике звершення українського народу. Відмовлятись від цього свята не варто і не варто його віддавати іншим країнам, іншим нашим сусідам. Все з часом стабілізується. Єдине, що я хотів звернути увагу, на мою думку, масовість цих акцій зростає навіть порівняно з часами Віктора Януковича чи Леоніда Кучми, адже тоді, треба пригадати, що йшли партійні колони: Партія регіонів чи Комуністична партія, йшли колективи, які долучалися добровільно-примусово, чи лікарі відправлялись на святкування. Сьогодні люди йдуть абсолютно добровільно і така значна кількість людей, і навіть за міліцейськими звітами, на вулицях українських міст, які добровільно пішли відзначити цей день, це дуже і дуже цікавий знак суспільства. Владі, безумовно, потрібно це враховувати.

 

Как сообщалось ранее, политический консультант Андрей Вальчишин в эфире "ГС" заявил, что на теме 9 Мая спекулируют только политики. Он уверен, что в обществе уже такого раскола по поводу празднования Дня победы, который был еще 5-7 лет назад, но эту тему актуализируют искусственно, чтобы заработать электоральные баллы.

Праздничные мероприятия в честь Дня Победы в Донецке
© Sputnik, Сергей Аверин
9 мая в Донецке: СМИ отчитались о 70 тысячах участников парада — спецкор