Радиостанция Голос Столицы

 

Первая пленарная неделя Верховной Рады в этом году стартует во вторник, 16 января. И уже в первый день депутаты планируют рассмотреть во втором чтении законопроект о реинтеграции Донбасса. Также, в планах нардепов, включить в повестку дня закон об Антикоррупционном суде. Об этом говорится в расписании заседаний парламента на 16-19 января, опубликованном на сайте Верховной Рады.

 

Стоит напомнить, что депутаты должны были рассмотреть законопроект о реинтеграции Донбасса на последней пленарной неделе прошлого года, однако планы изменились.

 

Как изменился законопроект о реинтеграции Донбасса, рассказал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник в эфире радиостанции Голос Столицы.

 

Чому депутати так і не розглянули законопроект про реінтеграцію Донбасу наприкінці минулого року?

 

— Тому що в результаті його доопрацювання він наповнений сьогодні конфліктними, контроверсійними нормами, які не влаштовують весь парламент, навіть ті фракції більшості і фракції коаліції, які його ініціювали. Нагадаю, що законопроект вносився на розгляд парламенту в пакеті із законопроектом про продовження дії Мінських угод. Те рішення прийнято, Мінські угоди на рік продовжені, а цей законопроект, який має багато радикальних положень, був частиною домовленостей між більш радикальною частиною депутатів і тими, хто бажав продовжити Мінські угоди. А сьогодні в цьому законопроекті є дуже багато жорстких положень. Наприклад, говорять про те, що в ньому буде положення про розірвання дипломатичних стосунків з Росією, введення додаткових обмежень на торгівлю, взаємодію з Росією, будуть жорсткіші положення, які дозволяють президенту використовувати Збройні сили України. Тобто цей законопроект в результаті перетворився в політичний кодекс по Донбасу, і не всі ці положення підтримуються навіть на Банковій і президентом. Адже те ж саме розірвання дипломатичних стосунків з Росією може докорінно погіршити становище України в нормандській четвірці, в мінській переговорній групі.

 

Ці скандальні положення, які не влаштовують всіх, так і залишилися. Що це означає?

 

— Навіть, якщо комітет їх залишив, то я переконаний, що депутати вимагатимуть голосування цих скандальних положень з голосу. І, розумієте, парламент потрапляє в такий політичний капкан, тому що, проголосувавши за них, потрапиш під критику західних партнерів, які ведуть свою гру і вимагають мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Не проголосувавши, потрапиш під критику патріотичної, націоналістичної частини суспільства, яка буде звинувачувати їх в роботі на Москву. І тому до цього часу цей законопроект не розглядався і відтерміновувався постійно. І нинішній можливий його розгляд я пов'язую з іншим питанням, про яке ви говорили, з антикорупційним судом. Тому що винесення на перше місце розгляду законопроекту про реінтеграцію, насправді про дезінтеграцію Донбасу може стати бар'єром для розгляду ще більш важливого питання про антикорупційний суд. 

© Фото: facebook.com/strumkovskij
Закон о реинтеграции Донбасса приведет к международным проблемам для Украины — Быков

 

Питання про антикорупційний суд також збираються розглядати наступного тижня?

 

— Так-так, цього тижня, при чому я нагадаю, що це останній парламентський тиждень в цій парламентській сесії, і наступного разу парламент працюватиме вже в лютому. І питання антикорупційного суду сьогодні вимагають розглянути наші західні партнери — ЄС, США, навіть МВФ. Дуже серйозна боротьба іде навколо того, яким має бути цей антикорупційний суд, президент вніс свій законопроект, є ще чотири альтернативних. Якщо корелюватися з президентським законопроектом, то антикорупційний суд вже фактично запрацює аж після виборів. Західні партнери і частина українського суспільства вимагають більш швидшого його запровадження, то йде дуже складна боротьба навколо інституції, яка може стати ключовою в боротьбі з корупцією в Україні, яка може вчиняти дуже серйозний вплив на українські політичні і економічні еліти.

 

Депутати затягуватимуть час чи максимально швидко намагатимуться ухвалити такі потрібні Україні закони?

 

— З мого, більш ніж десятилітнього парламентського досвіду, січневі засідання завжди не дуже численні, не всі депутати ще повертаються, і тому на січневих засіданнях дуже складно приймати рішення і дуже складно формувати продуктивні голосування. Думаю, все ж таки шанси на схвалення законопроекту про антикорупційний суд в першому читанні, для подальшого розгляду, вони є. Про реінтеграцію Донбасу — думаю, шанси досить малі, політикам буде складно між собою домовитись.


Кажуть, що до другого читання законопроекту про Донбас підготували понад 700 правок, це так?

 

— Так, дійсно. Невеликий на початку законопроект перетворився на кодекс, і перетворився за великим рахунком в політичну декларацію дуже багатьох політичних сил. І ці політичні сили співають не хором, а співають в різнобій часом, і всі ті правки потрібно буде розглянути, і кожна політична сила чи кожен депутат, який їх вносив, намагатиметься на цьому безумовно отримати якийсь політичний піар. І тому нас чекатиме тривала і неприємна, конфліктна процедура розгляду законопроекту у парламенті.


До вашої аналогії хору, повинен хороший диригент. Хто в даному випадку повинен ним стати, президент?

 

— Да, тільки президент. Питання суто політичне, знаходиться повністю в його компетенції, на мою думку, президент має зібрати лідерів фракції, хоча б реальної більшості, і спробувати між ними узгодити цей законопроект, який за великим рахунком непотрібний, якщо чесно говорити, цей законопроект особливо непотрібен. Чогось особливо нового, докорінного він в українське суспільство і право не вносить.

 

Це просто політична декларація, але саме з політичної точки зору важливий документ?

 

— Це політична декларація, одностороння заява, яка знімає відповідальність з частини депутатського корпусу за продовження дії Мінських угод на один рік. 

Политолог Петр Олещук
© facebook.com/ Петро Олещук
Закон о реинтеграции Донбасса сейчас не примут, чтобы не сорвать обмен — политолог


Документ важливий нам з політичної точки зору для самовизначення і для західних наших партнерів — як ми це декларуємо?

 

— Законопроект важливий, він в значній мірі визначатиме україно-російські стосунки напередодні виборів. Цей законопроект в значній мірі визначатиме оті політичні ставлення України до конфлікту на Донбасі і те, як Україна оцінюватиме цей конфлікт передусім всередині суспільства.

 

В одній з правок пропонується відмовитись від поняття ЛНР і ДНР, замість них ввести «тимчасова окупаційна адміністрація Росії». Що скажете з цього приводу, хто ініціатор цієї правки, що вона принципово змінює?

 

— ЛНР і ДНР не існує сьогодні в документах ніяких. Нагадаю, що в офіційних документах існують «окремі райони Донецької, Луганської області», так вони названі і в Мінських угодах. Але ця правка суттєва і різниця суттєва, вона полягає в тому, що якщо з представниками окремих районів Донецької, Луганської області передбачено прямий діалог стосовно політичних питань, вибори та все інше, це закріплено в Мінських угодах, то з окупаційною адміністрацією немає сенсу вести діалог. Це намагання виключити оцих представників окремих регіонів Донецької і Луганської області з переговорного процесу. На мою думку, такий підхід суттєво відрізняється від того, що закріплено в Мінських угодах.

 

Було ухвалено і інший законопроект про продовження ще на рік дії закону про спецстатус Донбасу. Принципова різниця між цими документами?

 

— Так, продовжено на рік дію закону, прийнятого ще в 2014 році після перших Мінських угод. Нагадаю, цей закон фактично імплементовував Мінські угоди, запроваджував автономію регіону, встановлював процедуру виборів, формування органів місцевого самоврядування, формування силових структур після його реінтеграції в склад України. Але разом з тим цей закон пізніше, навесні 2015 року, його вступ у дію був відтермінований до моменту проведення виборів. Оскільки вибори не проведені, то і закон фактично не діяв, але існував в українському правовому полі. Сьогодні його продовжили на ще один рік, відповідно таким чином продовжили ключові положення Мінських угод. Але я вкрай сумніваюсь, що за цей рік вдасться наблизитись до процедури проведення виборів, яка б дозволила в повній мірі запустити цей закон. 

 

Ранее политолог Алексей Якубин заявил, что закон о реинтеграции Донбасса остановит минский процесс.

 

А директор Института анализа и прогнозирования Юрий Лесничий подчеркнул, что закон о реинграции Донбасса примут, когда придет время для пиара

Политолог Павел Рудяков
Голоса в Раде за закон о реинтеграции Донбасса собраны уже давно — Рудяков