В декларации парламентарии двух стран призывают народы Европы вспомнить о причинах и следствиях Второй мировой войны, а также приложить максимум усилий для защиты безопасности и свободы сегодняшней Европы. Аналогичную декларацию планирует принять и сейм Польши. Об этом сообщил автор проекта, спикер Верховной Рады Андрей Парубий.

 

Изначально планировалось, что декларация памяти и солидарности с сеймом Польши будет принята в Сеймасе Литвы, но он пока не соберется на заседания, поскольку выбирают новый состав.

 

Что означает и какие последствия будет иметь принятая ВР декларация, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал политический аналитик Петр Охотин.

 

Яка роль декларації пам'яті солідарності із Сеймом Польщі?

 

— По-перше, декларація фактично визначає спільне бачення трьох держав того, які загрози були під час Другої Світової війни, і своє бачення на протиставлення з РФ. Я думаю, що прийняття цієї декларації продиктоване поточним моментом і найбільшого потребує саме Україна, адже в країнах, таких як Польща та Литва, ми зараз бачимо союзників, які теж зазнали свого часу з боку Росії, а Росія є правонаступником СРСР, і в даному випадку це велика допомога нам. Водночас без пакету економічних планів, без культурної взаємодії, я думаю, що ця декларація може бути лише таким жестом доброї волі. Хоч важливим, однак замалим.

 

Чому занадто малим?

 

— До прикладу наведу те, що мене трошки лякає культурна позиція Польщі, і я чекаю на голосування польського Сейму, буквально на цих вихідних я був в Гданську і дивився фільм «Волинь». І мене непокоїть те, як теперішня культурна політика Речі Посполитої показує Україну. І в даному випадку декларація могла би бути гарним кроком для перегляду, в тому числі, на такі суперечливі питання як трагедія 43-го року. Однак поки я не чув, щоб ці кроки були. І побачимо, знову таки, як польський Сейм, зокрема та його частина, яку представляє «Право і справедливість», поставиться до цієї декларації. Це буде дуже важливий такий, реалістичний маркер того, як сприймають Україну зараз.

Парубий призвал власти Польши воздержаться от оценок фильма «Волынь»

На вашу думку, приймуть в польському Сеймі цю декларацію? Чи можуть відкласти це питання?

 

— Мені здається, що польську декларацію можуть відкласти, для того, щоби уникнути критики депутатів «Права і справедливості», які зараз фактично диктують свою політику. І для Польщі зараз це може бути таким компромісом, надуманої, інспірованої, як на мене, проблеми щодо історичної пам'яті. В той же час, Україні теж потрібно переглянути своє бачення того, наскільки і від кого виводити зараз свою державність, з яким міфом історичним гратися.

 

Коли буде сформований новий Сеймас, декларацію в Литві приймуть?

 

— З Литвою буде простіше, Литва більш лояльна до цієї декларації, і швидше її прийме. Принаймні з тої інформації, яку я знаю зі ЗМІ, там українське питання не викликає аж таких великих дискусій. Зокрема, серед тієї частини політиків, які представляють литовську національність.

 

Чого очікувати після прийняття декларації від Росії?

 

— Чесно кажучи, я не думаю, що Росію дуже сильно турбуватиме ця декларація, в кращому випадку я бачу якусь заяву Лаврова або твіт Медведєва. РФ зараз включає більш жорсткі механізми, ніж просто культурна дипломатія, а ця декларація саме є зразком культурної дипломатії, як на мене. Просто зараз РФ продовжуватиме свій вплив на європейські країни, на арабському напрямку в Сирії, і власне в Україні. Боюсь, що штаб РФ армійський, її спецслужби ця декларація дуже мало цікавить.

 

Які практичні наслідки цієї декларації для українців?

 

— Передусім ця декларація допоможе зараз активізувати українське питання в Польщі та Литві, та відкриє нові можливості для того, щоб показати наше бачення подій, що відбуваються зараз в Україні, і, власне, скоригувати імідж українців під час Другої Світової війни. Це така більш культурна декларація на мою думку. Водночас, вона має перспективи перерости, можливо, в якісь оборонні об'єднання, зараз мова не йде про якийсь балто-чорноморський союз, чи ще щось. Швидше це буде більш інтенсивна співпраця, в кращому випадку, формування спільних батальйонів, проведення спільних навчань тощо. Ні Литва, ні Польща, на мою думку, зараз не будуть сильно виходити з канви політики ЄС і НАТО, і в кращому випадку, це просто буде співпраця по передачі досвіду польських і литовських армійців, вишколених за стандартами НАТО, українській армії.

 

Ранее председатель наблюдательного совета Института мировой политики Виктор Шлинчак в эфире «ГС» пояснил, чем обусловлено введение посольством Польши в Киеве упрощенной процедуры выдачи шенгенской визы.