Обсуждение украинской реформы образования в Евросоюзе продолжат после выводов Венецианской комиссии. Об этом накануне заявила глава дипломатии и политики безопасности ЕС Федерика Могерини.

 

В Совете ЕС по украинскому закону об образовании состоялись слушания по инициативе Венгрии. Также эта страна инициирует пересмотр Договора об Ассоциации между Украиной и Евросоюзом и собирается поднять этот вопрос на Саммите Украина-ЕС в декабре.

 

Обеспокоенность принятым в сентябре украинским законом выразили в Польше, Румынии, Венгрии, Греции и Болгарии. Наиболее конфликтно восприняла его именно Венгрия. Министр образования Украины Лилия Гриневич уже встречалась по этому поводу с румынским коллегой Марьяном Попом и генсеком Совета Европы Турбьерном Ягландом. Также на днях посол Польши в Украине Ян Пекло анонсировал встречу на уровне министров образования Украины и Польши.

 

Законом предусмотрено, что в детских садах и начальной школе дети-представители нацменьшинств будут учиться на родном языке и параллельно начнут изучать государственный. С пятого класса обучение всех предметов будет вестись исключительно на украинском языке с дополнительным, но не основным изучением родного. С девятого класса украинский будет единственным языком образования.

 

Чем закончится весь этот уже фактически дипломатический скандал вокруг языкового закона, спрогнозировал в эфире радиостанции Голос Столицы дипломат, эксперт фонда «Майдан иностранных дел» Александр Хара.

 

Які важелі на сьогодні має та ж сама Угорщина для того, щоб і далі підпсувати життя українським дипломатам? Перегляд угоди про асоціацію, який обіцяють в Будапешті, можливий чи ні?

 

— Давайте ми почнемо все ж таки з мотивів, чому Угорщина зайняла таку позицію. Якщо ми подивимося в історію, то принаймні в Австро-Угорській імперії три були хвилі позбавлення українців права, можливості розмовляти своєю мовою та консолідації власної нації. І те, що зараз робить Україна, це звичайно логічний процес консолідації українського суспільства, нації та державності. В угорців це відбулося раніше. І це по-перше. І по-друге, ви знаєте, хоча ЄС був заснований на тому, що зовнішні кордони знімають напругу між націями, оскільки ми розуміємо, що в Європі кожна нація жила десь і колись. І якщо ми будемо визначати ці історичні кордони, війна буде постійна. Перша Світова війна фактично це показувала. Є три країни, які мають певні погляди на Україну сформовані — це Угорщина, Румунія та Польща. Вони відрізняються жорсткістю. Угорці загрози не бачать собі. Вони марять відхопити певну територію, незважаючи на те, що ЄС або НАТО їм навряд дасть можливість. І тому вони намагаються використати ці мовні та культурні речі. Зараз кажуть про певні автономії. Відразу хочу сказати, що в України є лише три народи, які мають право на самовизначення, це кримські татари, караїми та кримчаки. Вони всі проживають на території Криму. І тому угорська меншина не може створити автономну республіку чи щось таке, чи навіть приєднатися до Угорщини з точки зору міжнародного, тим паче українського законодавства. Тобто ця нервова реакція просто була закладена в агресивну політику зовнішню Угорщини, це по-перше. По-друге, те, що є політичні сили, які використовують все для того, щоб триматися при владі. 

Украина даст слабину, изменив закон об образовании в угоду Европе – Разумков
Украина даст слабину, изменив закон об образовании в угоду Европе — Разумков

 

Невже не розуміли українські політики, коли приймали відповідне рішення, що реакція Будапешту буде знову ж таки гострою? Невже не можна було заздалегідь направити цей документ до Венеціанської комісії?

 

— Ви абсолютно праві. Це просто показує, наскільки формування державної нашої політики є непослідовним в самій суті. Якщо, скажемо так, ВР приймала абсолютно правильний закон, він абсолютно нікого, жодної етнічної меншини не ставить в незручне становище. Це я можу сказати, як представник грецької етнічної меншини, яка між іншим, найбільш русифікована серед інших етнічних меншин в Україні. І це, звичайно, наслідок репресій радянських часів. І тому звичайно, що це велика провина не лише української дипломатії на чолі з президентом, як таким, і ВР як такою. Тобто вони приймають правильні рішення, не розуміючи, що їх треба відпрацювати наперед, потім отримати підтримку українського суспільства та етнічних меншин. Між іншим, з етнічними меншинами проводили консультації. Про це, на жаль, наші депутати та урядовці не кажуть. І жодних таких принципових зауважень несприйняття цього закону не було. Тобто ми з нашими громадянами все погодили та це нормально абсолютно є, що українська мова має зайняти належне місце, а відпрацювати це з тими, хто міг би і хто чинить зараз опір, не було. Тобто це фактично показує розладнаність або ваду певного розуміння в високих державних мужів щодо того, що таке політика.

 

Чи має Угорщина можливості аби домогтися перегляду Угоди про асоціацію або все ж таки заблокувати необхідне для України формулювання на саміті?

 

— Навряд на саміті нам дадуть перспективу членства. Цього уникають, оскільки є певна втома в цілому. Можливо, ЄС ще дивиться на Балкани. Але Україну з її проблемами… Навряд можна боятися того, що це формулювання не потрапить. Воно і так туди не потрапить. Звичайно, вони можуть створювати певні маленькі проблеми нам, і, безумовно, до цього слід готуватися, але за великим рахунком, ці угоди навряд будуть переглядати. Оскільки вона вже підписана, вона діє. І перегляд її буде передбачати залучення України в тому числі. Це були спільні документи про політичну асоціацію та всебічну зону вільної торгівлі. Так що звичайно, що вони будуть робити нам певну шкоду. Але такої принципової шкоди вони не можуть зробити, оскільки зараз фактично всі ці угоди формують в нас порядок денний на найближчу перспективу, і щось такого більш кардинального не передбачалося в принципі. Так що звичайно, наша дипломатія має готуватися, але такої шкоди великої найближчим часом угорці чи навряд можуть нам задіяти.

 

Напомним, ранее первый замглавы комитета по вопросам науки и образования Александр Спиваковский подчеркнул, что закон об образовании четко формирует взгляд, что Украина — государство, хотя некоторые псевдодрузья Украины рассматривают ее не как государство, а как территорию. 

© Sputnik, Сергей Аверин
Болгары поддержали закон Украины об образовании