Президент Украины Петр Порошенко 11 октября выступил на сессии Парламентской ассамблеи Совета Европы.

 

Большую часть своей речи Порошенко посвятил языковому вопросу, а именно — закону «Об образовании», раскритикованному нашими соседями.

 

Президент подчеркнул, что закон об образовании не запрещает изучать языки нацменьшинств, а наоборот, усиление государственного языка на дошкольном уровне и на этапе начального образования позволит обеспечить равные возможности учеников на высшее образование и карьеру.

 

Также в своем выступлении Порошенко заявил, что за последние три года поведение России в отношении Украины не изменилось. Поэтому президент подчеркнул, что рассчитывает на поддержку Украины со стороны ПАСЕ для дальнейшего поиска ответа на российскую агрессию.

 

Пресс-служба НАБУ сообщила, что заместителю министра обороны и директору департамента государственных закупок и поставки материальных ресурсов Минобороны объявили о подозрении в причастности к растрате более 149 миллионов гривен госсредств при закупке топлива.

 

По данным следствия, весной 2016 года Минобороны и победитель конкурсных торгов подписали 14 договоров на поставку топлива для техники специального назначения на общую сумму более миллиарда гривен.

 

Однако летом заказчик и поставщик подписали ряд дополнительных соглашений о повышении цены в среднем на 16% от начальной. На основании этих договоров на счета поставщика перевели 149 миллионов 339 тысяч гривен.

 

Эти и другие ключевые события среды, 11 октября, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировали политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник, эксперт общественной организации «Слово и дело», кандидат юридических наук Александр Москалюк, эксперт Института политического образования Александр Солонтай.

 

ПРО ВИСТУП ПЕТРА ПОРОШЕНКА НА СЕСІЇ ПАРЄ

 

Як ви оцінюєте промову Порошенка, що з головного для себе визначили?

 

Бортник: Президент сьогодні намагався менше говорити про мовну проблематику, більше звернути увагу на те, що Україна знаходиться під серйозним російським тиском, під російською військовою, гуманітарною агресією, сформувати такий образ України, як країни, яку треба сьогодні підтримувати, тобто розіграти стандартну карту за останній час. Виступ був непоганий, президент наш — блискучий промовець. Але мені здається, що європейських депутатів цей виступ не здивував, і головну суть, а це пом'якшення резолюції ПАРЄ стосовно освітнього закону українського, мені здається, що цей виступ, на жаль, не досяг.

Николай Капитоненко
Выйти из языкового скандала Украине поможет только компромисс — эксперт

Чи змінить щось перебування Порошенка в ПАРЄ?

 

Бортник: Насправді, ситуація в ПАРЄ набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Ключовим питанням, яке сьогодні за кулісами ПАРЄ вирішується, це як повернути, на підставі чого і завдяки яким механізмам, повернути до складу ПАРЄ російську делегацію, яка залишила діяльність ПАРЄ після того як була позбавлена права голосу. Більше того, сьогодні Росія погрожує не платити в бюджет Ради Європи, а це 10% всього бюджету цієї організації, і не фінансувати діяльність ЄСПЛ. А от тема мови, тема заяви Мілоша Земана, це так само як і призначення нового керівника в ПАРЄ, це вже наслідки цієї підкилимної боротьби і є елементами тиску на Україну. Україна зробила дуже серйозну помилку з цим мовно-освітнім законом, і сьогодні проти нас її активно намагаються використовувати. Так, президент намагався дати відповідь на ці питання, але, на жаль, він не продемонстрував якогось конструктивного підходу, раціонального підходу, компромісного, врешті-решт, підходу, який потенційно міг би задовольнити і претензії угорців, румунів та всіх інших, і разом з тим дозволив би працювати далі ПАРЄ, дозволив би зберігати контакти і вплив на Росію.

 

Яким може бути висновок Венеціанської комісії, куди нині законопроект направлений?

 

Бортник: Зараз я дуже всіх розчарую. Тому що всі висновки міжнародної організації, Венеціанської комісії, і резолюція ПАРЄ, вони завжди двозначні. Вони завжди відзначають як негативи, так і позитиви. Я мав справу з більш ніж двадцятьма висновками Венеціанської комісії, навіть найбільш жорсткі з них, наприклад висновок щодо нашого люстраційного закону, вони все одно містять і позитивні елементи, і це створює можливість владі, використовуючи інформаційні приводи, подавати ці висновки в своєму, зручному їм розрізі. Тому я думаю, що, на жаль, ця гра з подачею нашого закону вже на висновки міжнародної організації, не спрацює в Європі, тому що Європа знає, що правильною практикою є подача спочатку законопроекту, обговорення законопроекту, стосовно його відповідності європейським стандартам, а потім його схвалення у парламенті. Наші ж зробили навпаки, а сьогодні намагаються замортизувати цю ситуацію, і в це в Європі не дуже вірять, а я не вірю в будь-які серйозні зміни до цього мовно-освітнього закону, тому що країна знаходиться на порозі виборів, а під час виборів можливості для компромісу, для політиків, в тому числі для президента, вкрай обмежені.

 

ПРО КОРУПЦІЮ В МІНОБОРОНИ

 

НАБУ і САП викрили корупційну схему за розтрату державних коштів у сумі понад 149 мільйонів гривень при закупівлі пального для Міноборони України. Які у вас емоції викликає ця новина?

 

Москалюк: Тут є кілька моментів. Перший момент, що насправді, за великим рахунком, проблема з державними закупівлями в усіх державних установах існує досить тривалий час. Тому сам по собі цей факт не викликає подиву, хоча ми поки що не можемо говорити про винуватість цих осіб, але саме по собі можна уявити, що таке мало місце. Особливо це стосується Міноборони, тому що у нас і Міноборони, і СБУ, й інші силові структури завжди були замкнуті, вони завжди були ізольовані від можливості контролю як зі сторони громадськості, так і зі сторони, по суті, правоохоронних органів, а там, де відсутній контроль, там завжди наявні зловживання. Другий аспект цієї історії пов'язаний з тим, якби така історія десь, наприклад, трапилась в Німеччині, то, я думаю, міністр оборони вже пішов би у відставку.

 

Чи понесуть відповідальність чиновники, яким вручили підозри? Завтра будуть обирати запобіжний захід. Будуть просити арешт?

 

Москалюк: Обвинувачення відбувається, не обвинувачення, підозра поки що, це стосується частини п'ятої статті 191 — це розтрата в особливо великих розмірах, і це особливо тяжкий злочин, тобто злочин, за який передбачено покарання від 10 до 15 років. Але є нюанс, пов'язаний з тим, що цей злочин не пов'язаний із заподіянням смерті чи заподіянням шкоди здоров'ю іншим особам, і згідно з тією практикою, яка склалась і згідно з нормами КПК тут мають обиратись альтернативні запобіжні заходи, які не пов'язані з безпосередньо обмеженням волі в сенсі того, що не може бути особа взята під варту. І лише у випадку, якщо, наприклад, буде обрана застава, і особа не внесе заставу, то тоді може застосований бути запобіжний захід у вигляді взяття особи від варту. Тобто для мене, наприклад, питання в одному лише полягає — це розмір самої застави, яка, якщо суд прийме рішення про те, що необхідно застосовувати запобіжний захід, який повинен бути розмір застави, тому що насправді суд може і відмовити, наприклад, якщо не була дотримана процедура, власне, затримання, були здійснені порушення.

Хабарництво в системі ДФС носить системний характер - Вакаров
© Фото: facebook.com/vasylvd
Расследование коррупции в Минобороны: главные подозреваемые уже сбежали — Вакаров

Антикорупційний суд потрібен? І чи зможе він вирішити питання корупції?

 

Москалюк: Я все-таки в цьому відношенні є, мабуть, консерватором, тому що, незважаючи на висновки Венеціанської комісії, інших установ, наприклад, в Румунії, про яку всі дуже люблять говорити, жодних антикорупційних судів не було створено. Я не хотів би, щоб у нас було таке ноу-хау винайдене, коли антикорупційні суди елементарно всі документи, які надає їм, наприклад, НАБУ, і всіх їх механічно затверджувати, тому що навіть в Румунії там достатньо велика була кількість справ, відносно яких відмовлялось чи у відкритті кримінальної справи, чи відносно яких здійснювались виправдальні вироки. Тут ще один момент. От як назвати — антикорупційна палата чи антикорупційний суд? Наприклад на Стародавньому Сході міністерство називалось «диван». Давайте назвемо «антикорупційний диван», або ще якось назвемо.

 

Питання в тому, наскільки сутнісно ця структура буде відрізнятись, і тут є філософське питання до суспільства. Добре, якщо ми говоримо про те, що у нас є один антикорупційний суд, то це означає, що всі інші суди у нас корупційні, чи як? Тут є дуже велика кількість нюансів, тому що цим питанням відверто спекулюють, починають говорити, що, наприклад, суди погані, вони не застосовують запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Як суди можуть його застосовувати, якщо це не передбачено КПК, якщо, наприклад, з точки зору європейської практики в аналогічних ситуаціях теж не застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосовується саме застава. У нас є прагнення знайти універсальну відповідь, от ми створимо антикорупційний суд, і на цьому все. Але якби реалізовувалось хоча б те, що існує в чинному законодавстві, а я по пунктах можу розкласти, то у нас, може, і не було б проблеми, і навіть так питання не стояло б з антикорупційними судами.

 

ПРО ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ

 

Як ви ставитесь до накопичувальної пенсійної системи?

 

Солонтай: До самої системи — позитивно. Те, що сьогодні відбулося на засіданні Кабміну, це логічне продовження того, що робить уряд і президент з приводу розгляду пенсійної реформи, пенсійної системи протягом останнього тижня, в якому передбачено — в тому законодавстві, яке вже ухвалюється, і в тому законодавстві, яке планується, прийняття такої системи з відстрочкою. І з приводу цієї відстрочки, то тут такий політичний момент, що наші урядовці так себе ведуть і так подають всі дати і всі числа, буцімто в 2019-2020 році, і всіх цих наступних роках, вони будуть при владі. А вони ж не будуть при владі. У нас є здатність в Україні змінюватися — і у президентів, і у прем'єр-міністрів. Власне, тому цей такий момент повторюється в Україні, мінімум, на моїй пам'яті, п'ятий раз.

 

Тобто якщо подивитися, що робили попередні Кабміни, вони робили так само — певні речі, пов'язані з необхідністю підвищувати пенсійний вік, наприклад, згадайте історію з Тігіпко, або певні речі, наприклад, пов'язані з оподаткуванням працюючих пенсіонерів. Це другий уряд Яценюка. Так завжди робили уряди, вони вирішували поточні проблеми зараз, а стратегічну частину реформи відкладали на потім. На підставі цього називали зміни «реформою», насправді ми бачили ремонт фасаду, або ремонт певних елементів, в той час стратегічна річ, пов'язувана з другим-третім рівнем, залишалася на майбутнє. Потім мінявся Кабмін, мінявся президент, і все починалося заново.

 

От на даний момент ми маємо таку саму ситуацію з Гройсманом. Тобто всі документи будуть позитивні, концепція затверджена в уряді, звичайно, позитивно, сьогоднішнім днем, стратегічні відкладені рішення, затверджені минулого тижня ВРУ і підписані президентом, прекрасні, з точки зору необхідності це робити, але ми всі розуміємо, що немає відповіді на купу технічних питань. І є другий момент: є розуміння у більшості політиків про те, що це тільки «поговорити про це», але це не буде серйозно, і це ніхто зараз не збирається, з понеділка закатали рукава, і тоді до 2019 року встигли.  Нічого подібного не буде відбуватися.

 

Як це буде відбуватися з політичної точки зору?

 

Солонтай: Ми заходимо в період виборчий. До виборів президента залишилося менше півтора року, до виборів наступної ВРУ залишилося менше двох років. І в таких умовах, в такому цейтноті, все, що може собі дозволити робити уряд, це лише те, що пов'язано зі здобуттям, або збереженням тої підтримки, яка вже зараз є, і тому ніякої глибинної реформи взагалі бути не може. Тут не буде виникати потреби якихось глибоких домовленостей, по тій причині, що уряд сам з власної ініціативи не буде наважуватися разом із парламентом робити реформу глибокою, бо вона не буде популярна. А без глибокої реформи вони не будуть мати можливості її завершити.

Ошибки бюджетной политики за 25 лет независимости. Мнение Людмилы Супрун
© © Photo: RIA Novosti/Григорий Василенко
Супрун назвала причину роста дефицита Пенсионного фонда

А за скільки депутати, президент і т.д. готуються до виборів?

 

Солонтай: У нас ситуація така, що базовим у нас являється хоч і парламент, але в парламенті базовими являються політичні сили імені конкретних осіб, які, як правило, є кандидатами в президенти. А вони вже стартонули з президентською кампанією, тому вони не можуть собі дозволити голосувати за непопулярні рішення, взагалі, така глибока річ, таке непопулярне рішення, як пенсійна реформа, можуть прийняти лише політики після виборів, на піку своєї популярності, розуміючи, що певний відсоток популярності вони втрачають, але заради реалізації глибинних змін. А потім ці зміни можуть дати результат через 2-4 роки, і на момент завершення вже тоді каденції, на момент завершення парламентського чи президентського строку, політики можуть вийти і сказати: бачили, нас критикували, але завдяки цьому ми добилися суттєвого зростання пенсій, а не так як зараз, фактично індексації, ми суттєво скоротили дірку, ми зняли питання перед міжнародними кредиторами, перед МВФ, і т.д. Оці от фактори можуть бути успішні лише через впровадження 3-4 роки. Тому ніхто на піку завершення своєї каденції не буде робити таких речей, а лише на піку популярності, розуміючи, що пізніше, через кілька років, буде результат, і тоді лише можна буде використати для утримання влади.

 

ПРО ПОДІЇ В ІСПАНІЇ

 

Яка ваша оцінка того, що відбувається в Каталонії?

 

Солонтай: Я думаю, що уряд іспанський затягнув проблему, вийшов на переговори тільки зараз і тільки після того, як каталонці виступили з наполяганням про те, що переговори мусять бути. Я думаю, що фактично внутрішня політика в Іспанії показала те, що дуже сильно залежить від дій лідера, і лідер — прем'єр іспанський, який взяв цей курс, він, в першу чергу, винен в тому, що це настільки загострилось. Так мені здається збоку, хоча іспанцям видніше, і не нам судити їх, але, тим не менше, ми всі були свідками того, що момент, коли можна було пустити в діалог, була радикалізація у вигляді дій поліцейських, що, звичайно, призвело до тих наслідків, які призвело.

 

Була відповідна оцінка Конституційного суду — якщо будете проводити референдум, то він буде незаконний. Навіщо тоді це робити, людям виходити на незрозумілу подію?

 

Солонтай: Але зрозуміло, що каталонці, які мають право на самовизначення, а це право нації — це одне з небагатьох в сфері прав людини колективних прав, які взагалі існують, для них рішення Конституційного суду не Каталонії, а Іспанії не викликає взагалі довіри. Виглядає так, що країна одна забороняє іншій країні бути незалежною. Якщо провести паралель, то це було б приблизно те саме, що Конституційний суд СРСР, якби він тоді існував перед тим, як українці голосували за свою незалежність, власне, прийняв би рішення, що Україна не може бути незалежною. Тому, дивлячись з наших паралелей те, що спільне ми бачимо із каталонсько-іспанською ситуацією, бо є спільне, а є відмінне, то цей момент якраз є спільним. Тут для нас немає подиву, що іспанський уряд, Мадрид, Конституційний суд, всі, хто повинен оберігати іспанську державу, звичайно, ухвалюють на всіх рівнях рішення про незаконність, неконституційність, неправильність, збереження цілісності Іспанії, про абсурдність виходу Каталонії і т.д. і т.п. Але все це мав був діалог, загальнонаціональний діалог.

 

Напомним, если НАБУ грамотно соберет доказательства в деле о коррупции в Минобороны, у них будет шанс раскрутить дело против окружения президента, которое фактически питается с «Укроборонпрома», считает основатель организации «Вернись живым» Виталий Дейнега.

 

В свою очередь, эксперт Николай Капитоненко заявил, что аргументы Порошенко в Страсбурге за закон об образовании выглядели убедительными для украинской аудитории, а тех, кому закон не нравится, он вряд ли убедил.

Итоги дня с Александром Солонтаем: выступление Порошенко на заседании ПАСЕ и пенсионная реформа
Итоги дня с Александром Солонтаем: выступление Порошенко в ПАСЕ и пенсионная реформа