Народные депутаты рассмотрели 1251 поправку к Хозяйственному процессуальному кодексу, 1327 — к Гражданскому процессуальному кодексу, 1126 — к Кодексу административного производства, а также 87 поправок к другим законам. Всего к проекту подано 4383 поправки.

 

Всемирный банк и Международный валютный фонд обеспокоены поправками, которые были внесены в законопроект о пенсионной реформе.

 

В то же время премьер-министр Владимир Гройсман призвал Верховную Раду поддержать пенсионную реформу 3-6 октября. Депутаты отказались 21 сентября работать без перерыва между утренним и вечерним заседаниями и до полного рассмотрения законопроекта о пенсионной реформе во втором чтении.

 

А 22 сентября министр финансов Украины Александр Данилюк представил в парламенте проект бюджета Украины на 2018-ый год.

 

Медики возле Кабинета министров в Киеве провели предупредительную протестную акцию. Среди требований — выплата зарплат, назначение главы Минздрава, проведение медицинской реформы.

 

Президент Украины Петр Порошенко 20 сентября выступил на заседании Совбеза ООН и на дебатах Генассамблеи ООН. Он призвал принять решение о введении миротворческой миссии на Донбасс. Также в Нью-Йорке состоялась встреча Петра Порошенко и президента США Дональда Трампа.

 

Итоги недели в эфире радиостанции Голос Столицы подвели политтехнолог Екатерина Одарченко, политолог-международник, эксперт Украинского института анализа и менеджмента политики Владимир Воля, политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник, политолог, кандидат политических наук Алексей Якубин.

Суд
© facebook.com/gp.gov.ua
Мертвые, живые и нерожденные. Кто еще поможет Гройсману протянуть судебную реформу?

РОБОТА ВР: КІТ З ДОМУ, МИШІ В ТАНЕЦЬ

 

Чому так тягли з прийняттям судової реформи?

 

Бортник: Тут дійсно є і об'єктивна, і суб'єктивна сторона. З одного боку. Дійсно, 4000 поправок, якщо їх розглядати, якщо дійсно займатися законотворчістю, а не імітацією цього процесу, то їх неможливо розглянути швидко. Більше того, дуже бажано, щоби депутати розглядали їх послідовно і системно, одна за одною, адже вони не лише розглядають поправки, вони і якоюсь цим інформують суспільство стосовно того, що можна робити, що не можна, що раціонально, що допустимо, що ні. Тобто тому це як якийсь умовно кажучи елемент легалізації наступного тексту законодавчого акту. Тому їх неможливо було б розглянути, мабуть, швидше без порушення регламенту. З іншого боку, мені здається, були елементи певного такого депутатського саботажу, президент сьогодні знаходиться за кордоном, він у візиті в США, потім в Канаду, і мені здається, що знаєте, як кіт  з дому — миші в танець, президента в країні немає і тиск на парламент, і на конкуруючі групи навіть всередині влади знизився, і одразу ж виникає певна криза у прийнятті певних рішень. Але я б ще не виключав би ще одного варіанту. Ми бачили, що цей тиждень прем'єр-міністр дуже активно використовував для свого піару, він постійно виступав перед ВРУ…

 

Тобто Гройсман, який і закликав, і приїздив, і вмовляв, він впливу на народних обранців не має жодного?

 

Бортник: Його вплив, все ж таки, він обмежений. За великим рахунком, повністю контролює фракцію БПП і партнерів по коаліції, і некоаліційних груп, мабуть, тільки президент і його оточення. І ми бачимо, що в коаліції нема голосів, вона зараз пожинає плоди цього, коли немає стабільної, потужної коаліції, хоча б в 250-260-ти голосів. Щойно головне джерело об'єднання, а сьогодні цим є влада, а сьогодні ним є президент, як тільки воно виключається з процесу, одразу ж виникають серйозні проблеми з прийняттям рішень. Крім того, у Гройсмана є конфлікти навіть всередині БПП, не раз говорили про те, що у нього склалися складні стосунки з тією ж групою пана Кононенка.

 

А чому немає коаліції, якоїсь політичної єдності провладних фракцій?

 

Бортник: Депутати — істоти цинічні. І розуміють, що політика політикою, це вже четверта судова реформа за 3,5 роки в Україні, а от ресурсів на всіх не вистачає. І ми забуваємо, що паралельно з так званими цими реформами, судовою реформою, йде процес розподілення державного бюджету, підготовки державного бюджету, і там дуже багато конфліктів. Як між регіональними групами і центром, так і між мажоритарниками і урядом, між різними групами впливу, між галузевими групами тощо.

Александр Ткач
Кредиторы Украины обеспокоены, что перед выборами повысят пенсии - эксперт

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: СУТТЄВЕ ГУБИТЬСЯ В НЕСУТТЄВОМУ

 

Говоримо про анонсовану пенсійну реформу…

 

Одарченко: Потрібно констатувати, що дисципліна цього тижня була просто кабальна і відсутня. Звісно, це не питання просто дисципліни, а питання саботування, власне, самого процесу голосування, реального розгляду реальних поправок, тому що ми розуміємо, що є поправки по суті, в будь-якому процесі, але коли їх понад 3000, то звісно якісь суттєві поправки втрачаються у поправках несуттєвих. І це є така певна стратегія, звісно, стратегія неправильна, уникати демократичної дискусії. І ситуація, коли сьогодні в один період в залі було 35 народних депутатів… Це ж є процедура саботажу. Тобто одні політичні сили взяли позицію, вона була завчасно відома, тому що на фракціях ця позиція зазвичай обговорюється, що ми не будемо брати участь у голосуванні, тому що не згодні по суті. А частина, відповідно, більшості, яка завчасно відповідно погоджується з запропонованим планом, особливо процесуальних змін, бо це насправді є дуже важливі речі, процесуальні зміни, вони стосуються, в тому числі, судових процесів, і звісно судові процеси, як ми бачимо, на жаль, стосуються і політики.

 

От цього тижня ми бачили ще кілька затримань, в тому числі, затримання колишнього міністра юстиції пана Лавриновича, ми кожного місяця бачимо якісь затримання, тому процесуальні речі, вони якраз стосуються не лише кожного громадянина, який живе по праву, але і політиків, що вступають вже у президентську кампанію, яка фактично розпочата, вже рухи у цьому векторі є. Безумовно, це є недемократичні способи, безумовно це є уникнення дискусій по суті, безумовно це є такий прояв незрілості наших інституцій. Як на мене, це просто соромно, бо, на жаль, виборець не вимагає від народного депутата моніторингу його діяльності, тобто, якісь такі дуже поверхневі рівні розуміння якості роботи Верховної Ради…

 

І якість цих законопроектів треба ще враховувати, а не спамити.

 

Одарченко: Абсолютно. Якість поправок, якість законопроектів, це все не враховується, на жаль, виборцями. Дивилися фокус-групові дослідження, і для виборця немає такого критерію, як якість законодавчої ініціативи. Тобто якщо законодавча ініціатива просто популістично прописана під навіть якийсь там запит регіону, то вона сприймається як добра…

 

Він за народ, вона проти олігархів… Цього виборцю достатньо?

 

Одарченко: Абсолютно. Є невелика частина людей, які дійсно аналізують, але вони здебільшого аналізують ті нормативно-правові акти, які стосуються певної сфери життя. Припустимо, група активних представників малого і середнього бізнесу. Вони досить суттєво аналізують всі регуляторні акти, що стосуються цієї галузі. Припустимо, нещодавно під час відкриття цієї сесії ми спостерігали досить активний рух середнього бізнесу проти блокування рахунків ПДВ, що дійсно блокує відповідно конструктивну роботу. Але сьогоднішня ситуація, вона відображає, що все йде за сценарієм влади, і власне як влада задумала голосувати, маю на увазі більшість, воно відбулося відповідно за планом. Пенсійна реформа не голосувалася, тому що знову ж таки ще немає консенсусного узгодженого документу, ми не бачимо відповіді на суттєві питання, тому що якщо процесуальні речі, вони, здається громадянам, що далекі, особливо тим, хто, на щастя, не зустрічався зі складнощами якимись або судовими процесами, то питання пенсійної реформи, воно стосується більшості людей, воно вже досить довго обговорюється і обговорюється в негативній динаміці.

 

Прем'єр Володимир Гройсман вчергове закликав депутатів не тягти з пенсійною реформою. Вам не здається, що подібні заклики публічні — це елементарна спроба перекласти відповідальність за нардепів і попсувати їм імідж, тому що для того, щоб підняти пенсії, жодне рішення парламенту не потрібно, необхідне вольове рішення уряду?

 

Одарченко: Безумовно, є два аспекти цього питання. Перший аспект — це взагалі чи встигнуть проголосувати, давайте не будемо називати це реформи, зміни в законодавстві певні.

Василь Мокан, політолог
Гройсман не сделает «подарок» оппозиции своим уходом с должности — политолог

Всі кажуть, що це осучаснення.

 

Одарченко: Можна осучаснення, а тут регуляторна діяльність, бо таким чином ми постійно наше очікування змін переводимо в якісь або демонстрації або такі політичні заяви. Відтоді чому важливо ці регуляторні акти проголосувати до бюджетного процесу? Тому що в бюджет не можна закладати, як ви знаєте, прибутки і статті тих доходів, які ще не затверджені на законодавчому рівні. Тому логічно було б проголосувати зміни до пенсійного кодексу, потім певну модель медичного забезпечення, певну модель забезпечення інноваційної освіти більш якісної і потім відповідно до цих змін голосувати бюджет, бо зараз же риторика яка? Що ми вперше бачимо бюджет раніше, але він голосується з певних теоретичних цифр, які не засновані на тих змінах, які начебто мають бути проголосовані.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ І ПОЛІТИЧНІ ТОРГИ

 

Проект бюджету і те, що буде ухвалено, — це велика різниця?

 

Одарченко: Безумовно, з бюджетом завжди так, тому що відбуваються торги і відбуваються торги з мажоритарниками, зараз взагалі складна ситуація, бо багато нардепів шукають нові об'єднання, шукають собі нові політичні перспективи.

 

Шукають заробітку?

 

Одарченко: В тому числі, але є частина мажоритарників, які просто розуміють, що, маючи бюджет, припустимо, на будівництво магістралей, якісних доріг, вони створюють собі позитивний образ. Що таке Кабмін? В громадян здебільшого більш абстрактне розуміння, чим займається Кабмін і як суб'єкт законодавчої ініціативи, і, припустимо, чим займаються проекти технічної допомоги в Кабміні, тобто це є досить абстрактний виконавчий орган. Відповідно, тому уряд в обличчі Гройсмана і у взаємозв'язку Гройсмана і президента має мати позитивний образ, інакше ті порядку 10%, які має нині Порошенко, вони просто будуть танути. У нардепів зараз йде дискримінаційна кампанія в цілому проти парламенту. Як на мене, це є неправильно, тому що саме парламент є основою демократичних процесів і складніше узурпувати якимось чином владу, маючи все ж таки досить різних обранців, в тому числі, і за списками, і від мажоритарки.

 

Ми на ефірах обговорювали, мабуть, місяць питання недоторканності, але ми ж це обговорюємо в негативному контексті, тобто ми ж не обговорюємо недоторканність як питання регламенту, ні в кого ж не викликають жодних емоцій зміни до регламенту? Не викликають. Недоторканність викликає агресію, викликає негативну емоцію і так, як здебільшого виборці зараз реагують на емоційні певні речі, то депутати асоціюються з протестом, так само з деклараціями нардепів. Чому, припустимо, Олексій Вадатурський не може мати велику декларацію? Корпорація «Нібулон» є величезною аграрною корпорацією, їхня родина цим бізнесом займається, мабуть, він може бути досить заможною людиною. Але тут немає розділення, тобто всі накрали…

Ярынич Константин
© Фото: facebook.com/yarinichkv
Кто заплатит за медицину — пациент или государство? Комментарий депутата

ПРОТЕСТ МЕДИКІВ: КОНФЛІКТ І ПРЕЗИДЕНТСЬКІ АМБІЦІЇ

 

Протести медиків проти медреформи, які відбувались 19 вересня. Що це було?

 

Одарченко: Почнімо з категоризації медиків як таких. Є медики, які, дійсно, роблять руками, працюють, рятують, скажімо так. Це люди, які викликають глибоку повагу і які живуть на зарплату, якісь невеликі подарунки. Їх не допускають до якихось великих коштів. Є медики-менеджери, адміністратори або головні лікарі. Я зараз не узагальнюю, що всі вони є певною мафіозною групою, але серед них дуже часто зустрічаються люди, які влаштовують систему внутрішнього заробітку в клініках або через благодійні фонди, або, відповідно, через якісь формати неформальних платежів, корупційної вертикалі. Що зараз відбувається? Зараз держава покриває і місцеві бюджети допомагають покрити видатки на приміщення, на світло, на опалення, тобто базові витрати, які необхідні, припустимо, в поліклініці. Якщо реформа відбувається, дійсно, не досить зрозуміло, яким чином клініка буде сама себе забезпечувати всім цим і наскільки коштів буде достатньо. Другий аспект, який обговорюється і в експертних колах, і у ВР, — це ідея про те, що, припустимо, є 200 гривень на пацієнта. Тобто є абстрактна вартість медичної послуги, причому ми розуміємо, що вартість медичної послуги в Києві і в невеликому селі Миколаївської області різна. Вона не може бути однаковою. Має бути певна категоризація. Знову ж таки, які медичні послуги належать до екстреної медицини, до первинної медицини, які до вторинної, третинної теж цієї категоризації не представлено, що турбує і самих медиків, і головних лікарів, і пацієнтів. Третє — звідки понад 200 гривень, відповідно, пацієнт буде компенсувати і з кого клініка буде отримувати кошти? Тобто варіант дістати кеш — це не варіант демократичної країни. Варіант приватних фондів, знову ж таки, не досить зрозумілий в нашому досвіді.

 

Дехто подейкує, що за протестами медпрацівників стоять міністерські амбіції Ольги Богомолець.

 

Одарченко: На моє переконання, Ольга Богомолець з її чинним президентським рейтингом невисоким, але вона входить в заміри, в неї є амбіції більші, аніж міністр.

 

Вона мітить у президенти?

 

Одарченко: Я переконана, що амбіція в неї є. Єдине, що громадське сприйняття і ця амбіція поки що не сходиться в одну картинку. Але тут ми забуваємо про інших суб'єктів. Безумовно, є конфлікт між Богомолець і Супрун. Він є зрозумілим, він є емоційним і конфліктом по суті, і тому позиція профільного комітету і позиція міністерства не сходиться. Але ми поки що не бачимо якихось ключових пропозицій, які були б представлено, припустимо, тією самою спільнотою свідомих лікарів, які готові переходити до зрозумілих медичних протоколів, а це відповідальність, в тому числі, за лікарську помилку, до зрозумілої вартості медичних послуг і до іншої раціональної дискусії. Зараз в країні менше 15% людей більш менш розуміють зміни, які запропоновані медичною реформою. Так реформи не проводяться. Тобто реформи — це, в першу чергу, також просвітницька робота, аби громадяни підтримували.

© Фото: president.gov.ua
Встреча Порошенко с Трампом — ФОТОРЕПОРТАЖ

НАЙЦІКАВІШЕ ІЗ ЗУСТРІЧІ ПОРОШЕНКА З ТРАМПОМ

 

Головна подія цього тижня, це звичайно Генасамблея ООН, засідання Радбезу ООН, все, що відбувалося на полях цієї події, зокрема, виступ Петра Порошенка і зустріч з його американським колегою. Що найважливіше для України сталося протягом цього тижня саме в Нью-Йорку?

 

Воля: По-перше, треба мати на увазі, що процеси проходили по всьому світу, дуже важливі. Але я погоджуюсь, що Генасамблея, вона виявилася таким епіцентром світової політики, де усі процеси, усі виступи, усі позиції поєдналися, і переплелися, і дискусія була загальнополітична. І без сумніву, для України в цьому важливими є те, що президент Петро Порошенко озвучив українську версію відносно миротворчої місії на Донбасі під час загальнополітичної дискусії. Друге, це зустрічі, які він провів з різними представниками політичної еліти США, я так розумію, ще до виступу на Радбезі.

 

Ще з Дональдом Туском він зустрічався, ще з низкою важливих європейських політиків.

 

Воля: Так, зустрічі з багатьма європейськими лідерами, які були там присутні, в тому числі і з лідерами ЄС, і окремих держав європейських. Звісно, я думаю, що певною кульмінацією всього цього була зустріч президента Петра Порошенко і президента США Дональда Трампа. Повноформатна зустріч, тривала годину, я так розумію, вона була дуже чітко підготовлена, у мене були такі думки, чи затримається зустріч, яка перед цим була, зустріч президента Трампа з президентом Афганістану, але все відбулося вчасно. І як ми вчора бачили, зустріч Трампа з нашим президентом теж по графіку завершилася. І тут питання про наслідки. Вірніше, я думаю, треба почати з трактувань того, що було на зустрічі президентів. Вчора ми  в прямому ефірі бачили короткий виступ президента Порошенко після зустрічі з президентом Трампом, можливо, це обумовлене тим, що в попередні зустрічі і попередні дні перед президентською зустріччю вже було і так багато сказано Порошенком про різні аспекти української позиції з різних питань.

 

Але я б ще звернув цікавий момент на те, що було якраз в протокольній частині, відкритій для преси, там вже розповсюдили роздруківку, і це розповсюдили США офіційну версію, потім її переклали, і там цікавий момент те, що наш президент відзначив лідерську роль президента Трампа. З точки зору політики, дипломатії, це було правильно, крім того, президент США відзначив, що Україна рухається, відбуваються позитивні зміни, реформи, хоча він якось так наголосив цікаво з приводу бізнесу: так ви ж там забезпечите права для бізнесу, можливості для бізнесу. І багато хто звертає увагу на те, що у своєму виступі президент Трамп чомусь багато говорив про той буревій, який там був. Я думаю, тут треба розуміти, що це не ознака того, що йому нецікаві проблеми України, я думаю, що питання України, це більше питання до Тіллерсона, Макмастера тощо, а для Трампа найбільш важливе — те, що стосується внутрішньополітичної ситуації. Тому, я думаю, що в принципі, зустріч пройшла позитивно. Але ще я звернув би увагу на такий цікавий момент: вже з'явився офіційний коментар від Білого Дому з приводу зустрічі президентів, він дуже стислий, всього один абзац в оригіналі, і більша половина цього абзацу стосується реформи, боротьба з корупцією, і остання третина абзацу, це йдеться про те, що відновлення територіальної цілісності України, і про те що, стосується ситуації на сході України.

 

Давайте почнемо повертати цю дискусію в бік України.

 

Воля: У мене така підозра є, що врегулювання — воно буде, миротворча місія, нехай мінімалістичний формат — буде, тому що Трамп, він економізує міжнародну політику США. І треба зняти оці санкції, щоб більше американська економіка не втрачала недоотримані прибутки.

 

Одарченко: Економізація як може  стосуватися? Чи буде Україна великим споживачем американської технології в даний момент економічного розвитку? Навряд чи. Тобто якісь такі великі контракти, які були б укладені з точки зору споживання американського продукту, я тут не бачу. Але з точки зору роботи американських компаній, пам'ятаєте Shell и Сhevron, великий скандал. Сировинним придатком — можливо. Але чи хочемо ми бути сировинним придатком Європи чи США?

Жданов: «Власти стремятся заморозить конфликт на Донбассе руками миротворцев»
© © Photo: Flickr.com/Defence Images/cc-by-nc
Позиция США по введению миротворцев сильно отличается от украинской — Шелест

МИРОТВОРЧА МІСІЯ НА ДОНБАСІ: ШАНСИ НА УСПІХ

 

Скільки коштуватиме перебування місії в Україні?

 

Якубін: Приблизна вартість, можлива вартість річної такої місії може бути від одного мільярда доларів. Але насправді ми до кінця не можемо сказати про таку вартість. Звідки взагалі взялась цифра один мільярд? Ми знаємо, що зараз АТО обходиться нам в три мільйони доларів в день. Відповідно, за місяць це 90 мільйонів доларів і за рік це виходить близько одного мільярда.

 

Тобто спирались у підрахунках не на те, скільки отримують миротворці, а на те, скільки витрачає Україна в рамках АТО?

 

Якубін: Так. І делегація теж на ці цифри спиралась. Чому так? Тому що поки що цих цифр немає, тому що ми поки що не розуміємо, який буде кількісний склад цієї місії, ми не до кінця розуміємо, що це питання перемовин, що буде робити місія, тобто це буде лише моніторинг з елементами контролю чи це буде контроль, в першу чергу, з тим, що ця місія буде повністю військова екіпірована і в такому разі, місія може складатись з десятків тисяч людей. А відтак ми маємо розуміти, що ця місія буде достатньо дорого коштувати, тому що зараз, наприклад, є миротворчий бюджет ООН. Цього року він становить близько семи мільярдів доларів. Ми знаємо, що США зараз ще навіть не доплатили 700 мільйонів, вони ще мають донести до кінця року.

 

Одарченко: Я взагалі дуже скептично ставлюсь до місії. Чому? По-перше, вона не вирішує наших ключових проблем. Принаймні, той тип місії, який запропонований, це, дійсно, так і попри той піар, який розповсюджується від влади, що ця місія буде певним мірилом справедливості і завершить конфлікт, ні. Взагалі подібні місії не показали і в світі свою ефективність. Операції — так, місії — не завжди.

 

Звідки виникли цифри?

 

Воля: Річ у тому, що в нас на Донбасі, за різними оцінками, з одного боку десь 40-60 тисяч різних людей зі зброєю і українських урядових сил приблизно стільки ж. Якщо враховувати, припустимо, те, що сказав, здається, Тука, що 60 тисяч становить миротворчий контингент ООН, то, я думаю, звідси і йдуть цифри, що на утримання потрібно.

 

Є підрахунки 140-160 тисяч…

 

Воля: Це така окупаційна армія, в Боснію стільки військ не направляли. 98 тисяч, і то там війна така була, різанина, складний гірський ландшафт, не те, що в нас. Що стосується взагалі бюджетів, то я пропоную для порівняння те, що я писав з цієї теми матеріал: бюджет місії ОБСЄ спостережної. Бюджет на минулий рік і бюджет з березня 2015-го по березень 2016-го року був десь 100 мільйонів доларів на 700 осіб. З цих 700 осіб 600 з гаком перебувають в зоні конфлікту. Остання інформація, що 616 представників ОБСЄ в зоні конфлікту знаходяться. Тобто якщо говорити про реальність місії миротворчої, то вона буде на додаток до цих миротворців, на неї, можливо, більше витрачатиметься коштів в розрахунку на одну людину, тому що військова, ще якась броньована техніка буде і, я думаю, що якщо в мінімалістичному варіанті, якщо відштовхуватись, що це кордон, вірніше, лінія розмежування плюс територія по обидва боки, де зберігається відведена зброя, плюс там Донецьк, Луганськ і навіть якщо територія кордону, то я песиміст відносно кількості. І думаю, що реально це десь тисяча, півтори тисячі миротворців на додаток до ОБСЄ, які пообіцяли з 616 на Донбасі збільшити до 800, можливо, і до тисячі збільшать. Тому бюджет, якщо це буде півтори тисячі миротворців, то це мільйонів 200, 300, може, і це підйомна цифра.

 

У вас не виникає сумнівів, що ця місія вирішить українські проблеми?

 

Одарченко: Не можна вважати перемогою щось вирване з контексту. Але ми ж не говоримо про взагалі неприємний аспект, що самими Мінськими домовленостями ми суб'єктивізували бойовиків, тобто підписавши цей документ, ми абсолютно свідомо і не можна сказати, що представники влади цього не знали, це очевидна річ, визнали Росію як таку сторону миротворчого саме процесу, сторону спостереження, а бойовиків визнали стороною і якщо дивитись міжнародну пресу, не яка продукується українцями, а в цілому, вони кажуть, що в Україні є громадський конфлікт, одну сторону з якого підтримує РФ. Формулювання таке і це формулювання, безумовно, ставить нас в ситуацію, що, проводячи навіть якщо миротворці заходять, нам потрібно виконувати іншу неприємну річ — це проводити вибори і, на жаль, представники цих бойовиків будуть брати в цих виборах участь і, можливо, навіть здобудуть в деяких аспектах перемогу.

 

Це те, що є каменем спотикання від самого дня підписання Мінських домовленостей?

 

Одарченко: Безумовно. І миротворча місія, а не операція, ця форма вона нам не відповідає на ці питання ключові. Тут не потрібно брехати, що ми примусимо Росію платити репарацію. Це трошки таке крутійство, бо у нас немає війни і ми визнали в міжнародних документах.

 

К слову, политолог-международник Антон Кучухидзе подчеркнул, что Украина только критикует российскую инициативу по введению миротворцев на Донбасс, но свой план в публичном доступе так и не представила.

 

А политический эксперт Валерий Гончарук считает, что присутствие миротворческой миссии на Востоке Украины может стать серьезной политической ловушкой, потому что тогда на повестке дня появится и вопрос выборов на Донбассе, и вопрос отмены санкции против России.

ИТОГИ НЕДЕЛИ: поправки к судебной реформе, провал пенсионной реформы и протесты медиков