В рамках программы монетизации получатели субсидий могут рассчитывать на денежные выплаты, правда, одноразовые. Об этом сообщили в Министерстве социальной политики Украины.

 

За экономию газа и электроэнергии получатели субсидий могут рассчитывать на выплаты от 135 гривен до 700 гривен.

 

По решению Кабмина монетизации по результатам предыдущего отопительного сезона подлежит экономия электроэнергии в эквиваленте стоимости 150 кВт и природного газа — 100 кубометров.

 

Ориентировочно под монетизацию подпадают около двух миллинов домохозяйств.

 

Как на практике будет работать эта программа, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.

 

Наскільки виправдана політика монетизації субсидій?

 

— Треба для початку назвати речі своїми іменами. Це не монетизація субсидій, а монетизація зекономленого від нарахованих субсидій, тобто не монетизується вся величина субсидій, а це якщо споживач зекономив, цю різницю йому монетизують. Звичайно, це добре з точки зору стимулювання економії електроенергії і газу, але суми нарахувань, ми розуміємо, що це дуже слабка компенсація і дуже слабкий стимул.

 

Чому посадовці називають це «монетизацією» субсидій?

 

— У нас люблять трохи прикрашати дійсність, наприклад, називають пенсійна реформа, а реформи немає, є тільки зміна умови виходу на пенсію і умови нарахування пенсій, переходу на трирівневу пенсійну систему немає, тобто реформи як такої немає, а називається нібито пенсійна реформа. Так само і тут — монетизація субсидій, а насправді монетизація різниці, тобто зекономленого, а не всієї субсидії. Якби була монетизація всієї субсидії, то, звичайно, що це було б найзручніше для споживача. Але цього немає, тому що таких коштів у держбюджеті зараз уряд не знайде, щоб монетизувати всі субсидії. Тому називають цю різницю, що це нібито монетизація всіх субсидій, тобто трошки, м'яко кажучи, прикрашають дійсність.

 

Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський також зазначає, що монетизація субсидій може стати першим кроком для повномасштабної соцреформи. Чому вона не робиться?

 

— Я не знаю, що вони мають на увазі під «соціальною реформою», тому що це дуже широке поняття «соціальна», це відноситься і до пенсій, і до всіх форм пільг, виплат, наприклад, при народженні дитини, то якщо соціальна реформа, то тоді логічно, що вона має стосуватись всіх видів соціальних виплат, які на сьогодні існують згідно чинного законодавства. Я собі слабо уявляю, яка повинна бути така реформа, хіба що ліквідувати деякі пільги, виплати або їх скоротити і подати це за гарним словом «соціальна» реформа, але вона може звестись до ліквідації чи зменшення певних соціальних виплат, які на сьогодні існують. Ми не один раз таке проходили, коли одні уряди призначають якісь соціальні виплати, інші уряди їх або зменшують, або ліквідовують. Все це, в принципі, можна називати соціальною реформою, але суть будь-якої реформи — це покращити ситуацію в тій сфері, в якій ця реформа здійснюється, а якщо там іде погіршення, то тут некоректно використовувати слово «реформа». Ми вже з вами бачимо, що називають речі, як хочуть.

Юрий Крикунов
За одну гривну долга за коммунальные услуги киевлян лишат субсидий — Крикунов

Що б дало на практиці, якби всю суму субсидії видавали живими грошима? Це б призвело до несплат?

 

— Я не думаю, що до страшенних несплат, але тоді був би більший стимул економити реально ресурси, тому що суму субсидій людина, наприклад, споживач би отримала, але використовувала б ресурсів набагато менше і таким чином сама управляє цим бюджетом невеличким із виплатою субсидій. Але повної монетизації субсидій, я впевнений, що не буде, тому що для цього просто немає ресурсу в держбюджеті.

 

Якщо говорити про міжнародний досвід монетизації субсидій, досвід якої країни найбільш прийнятний для України?

 

— Тут не можна монетизацію будь-якої економічної системи будь-якої країни притягувати штучно до України, тому що є різний фінансовий стан, різний рівень ВВП, різний рівень доходів населення і різні можливості державного і місцевих бюджетів. Як правило, подібні речі здійснюються з місцевих бюджетів, тому що в кожному регіоні є свої особливості — десь більші витрати енергоресурсів у промисловій сфері, десь більші у житлово-комунальному господарстві, і тут лекало одне ліпити до України, в принципі, методологічно неправильно. Але для того щоб місцеві органи влади могли управляти цими процесами, вони повинні мати власний місцевий бюджетний ресурс, а бюджетний ресурс — у нас все одно 80% податків іде в центральний бюджет країни, і лише 20% податків залишається у всі місцеві бюджети разом взяті. При такому підході, при такому співвідношенні, який зараз у нас, перекласти на місцеві бюджети ще ті всі речі з субсидіями, це взагалі призвело б до колапсу цієї всієї системи субсидій.

 

На вашу думку, українці зловживають субсидіями? Чи замало їх оформлюють?

 

— Я не думаю, що зловживають, тому що візьмемо пенсіонерів, переважна більшість пенсіонерів, а їх у нас 12,5 мільйонів, на той розмір пенсій вони, звичайно, що не можуть оплачувати ці енергоресурси за сьогоднішніми цінами, коли вони зросли в декілька разів, а пенсія росте на 50, на 100 гривень на рік, то, як мінімум, величезна армія пенсіонерів потребує цієї системи субсидій. Дуже багато сімей, де часткова тільки зайнятість, тобто хтось один працює, а багато сімей є таких, що обоє членів сім'ї не можуть працювати, не мають можливості. Звичайно, їм без субсидій ніяк не обійтись. Це виходить так, що однією рукою держава в декілька разів підвищила всі види енергоресурсів, а іншою рукою видає ці подачки у вигляді субсидій.

 

Ранее эксперт по вопросам энергетики Святослав Павлюк  в эфире «ГС» заявил, что необходимо создавать эффективную систему поддержки проектов по энергоэффективности, а не заниматься нормами начисления энергоресурсов и субсидиями.

В Украине ужесточат условия предоставления субсидий – Вигиринский
© segodnya.ua
В Украине ужесточат условия предоставления субсидий - Вигиринский