В конце мая представители рабочей группы, которая доработала Трудовой кодекс после первого чтения, призвали Верховную Раду в ближайшее время принять во втором чтении доработанный документ.

 

Они заявили, что он является максимально компромиссным и соответствует директивам Европейского Союза, а также предусматривает ряд полезных новаций для работников и работодателей.

 

Подробнее о внесенных изменениях в Трудовой кодекс в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины Алексей Мирошниченко.

 

Чи багато змін після доопрацювання Трудового кодексу?

 

— На сьогоднішній день діє Трудовий кодекс, який прийнятий у 1971 році, але до нього 125 разів вносились зміни. Одна зміна передбачала від одного до декількох десятків змін, тобто говорити, що він старий, мабуть, некоректно. Вносились зміни відповідно до ситуації. Перешитий, перелатаний, але не новий, але до нього всі звикли, і з ним якось ми живемо. У 2001 році почалась робота над цим Трудовим кодексом, про який ми говоримо. Це практично 16 років тому. Всі склади ВР спробували його прийняти. Останній раз в першому читанні він був прийнятий півтора роки тому, півтора роки його доопрацьовувала робоча група, 40 разів збиралась робоча група, вносились зауваження. Більше тисячі поправок було внесено до нього, і якщо все складеться по цій містиці, про яку ми з вами говоримо, то в кінці чи середині липня ВР спробує його прийняти. У мене є сумніви, що це відбудеться, тому що процес занадто політизований. Я був на всіх засіданнях комітету, який приймав, і в мене відчуття, що буде дуже складно його прийняти. Справа в тому, що в мене таке відчуття, що на цьому пленарному тижні буде голосуватися медична реформа, пенсійна реформа і Трудовий кодекс. Не думаю, що це відбудеться. Щось в мене таке відчуття, що це не відбудеться.

 

Компроміс між роботодавцями і працівниками передбачається?

 

— Ми декілька разів критикували навіть ідеологію створення цієї робочої групи. В цій робочій групі було десь біля 38 чоловік, із них тільки троє були роботодавці. Рішення приймалось більшістю голосів. Там були профспілки, науковці, тобто нам дуже багато позицій, на жаль, не вдалось відстояти і про це, до речі, говорили не тільки ми, про це говорив і висновок міжнародної організації праці, яка сказала, що цей Трудовий кодекс — між комунізмом і соціалізмом в тій редакції, яка зараз пропонується.

© Фото: Голос Столицы
Пикет у Рады против изменений в Трудовом кодексе — ФОТОРЕПОРТАЖ

Коли кажуть про європейські норми, що мають на увазі? Кодекс 1976 року з чого починався? Який фундамент закладав і чи будемо відмовлятись від цього фундаменту в сучасних реаліях?

 

— У будь-якому випадку кодекс повинен відповідати укладу економіки. Якщо в 1971 році економіка була, скажімо так, загальнодержавна власність, то і, відповідно, закладались і гарантії, які власник міг забезпечити. Якщо говорити по вашій аналогії, то кодекс починається з того, нинішній, сучасний кодекс, що там апріорі винен роботодавець. Про що говорить? Якщо нормативний акт, будь-який нормативний акт трактує все на користь найманого працівника, правий він, не правий, — все апріорі є вина роботодавця. Якщо говорити, що європейське там було, то я розумію, що всі на ура прийняли європейську норму, а вона виходить з Європейської соціальної хартії, що відпустка повинна бути 28 днів, не 24, як сьогодні, а 28. Ми, до речі, якщо слухачам буде цікаво, порахували взагалі кількість відпусток, що у нас є. Якщо порахувати, ми, по великому рахунку, 200 днів тільки будемо працювати із 365, це перше. Друге. У нас, крім основної відпустки, ще є 16 видів додаткових відпусток.

 

Із 365 днів працювати пропонується 200 днів, а інші дні на що?

 

— Інші дні — це свята, вихідні, відпустки, про які ми говорили, яких аж 17, і які є в проекті Трудового кодексу.

 

Це саме відпустки чи види?

 

— Це види, наприклад, відпустки, які пов'язані з умовами праці, відпустки, які пов'язані з особливим характером роботи, відпустки, які пов'язані з соціальними умовами — догляд за дітьми, таке інше, відпустки, які пов'язані з навчанням. Якщо всі перерахувати, то практично це буде всі ці 17 відпусток, про які ми говорили. Ми не заперечуємо проти того, що повинні бути відпустки. Але ці відпустки повинні, по меншій мірі, основна їх частина, регулюватись на рівні підприємств, а не Трудовим кодексом, так як є конкретний працівник, є конкретний роботодавець, і через механізм колективного договору вони можуть регулювати кількість цих відпусток, види цих відпусток, таке інше.

 

А можуть роботодавці казати, що відпустки не буде?

 

— Ні, я думаю, такого не буде. Роботодавці теж люди. Не треба їх закошмарювати. По-друге, повірте мені, роботодавці дуже цінують фахового працівника професійного, і зараз іде реальна боротьба за професіоналів, за людей, які щось вміють, не ті, що багато знають, а ті, що реально вміють, особливо робити руками. Тому, я думаю, що в любому випадку роботодавець буде завжди за всіх людей.

 

Збільшити строк офіційної щорічної відпустки до 28 днів хочуть відповідно до європейського законодавства?

 

— Є така так звана Європейська соціальна хартія, яку Україна частину параграфів ратифікувала, і одна із цих статей говорить про те, що відпустка повинна бути 28 днів. Я розумію, що всі на ура це сприйняли.

Миселюк: черная касса ПР и «Батькивщины» - начало большого «слива» документов
© Фото: facebook / Андрей Миселюк
Трудовой кодекс будет реформирован, но не так, как хочет ЕС — Миселюк (укр)

Якась мотивація є?

 

— У деяких країнах зараз ідуть дискусії про зменшення робочого часу на протязі робочого тижня і збільшення кількості відпусток. Але коли працює нормально економіка, і коли є проблема робочих місць, ці норми можуть прийматись тільки тоді, коли ми хочемо на одне і те ж робоче місце дати більше кількості працівників. Наприклад, у нас дуже велика проблема молодіжного безробіття. 23% — це офіційна статистика безробіття серед молоді. В країнах Європи ці цифри значно більші, в деяких країнах під 50% і це, дійсно, серйозна проблема. Тобто йде проблема першого робочого місця.

 

У нас була досить цікава дискусія недавно, і на парламентських слуханнях відносно пенсійної реформи ми декілька разів пропонували, і в цьому Трудовому кодексі дати право роботодавцю розривати трудовий договір з працівником, який досяг пенсійного віку. Зараз закон це забороняє. І коли ми говоримо: окей, закон забороняє, але як дати доступ молоді до першого робочого місця, якщо по досягненню пенсійного віку ми не можемо змінити умови і звільнити людину, яка досягла пенсійного віку, і звільнити цивілізовано, відповідно до договору, відповідно до компенсацій, як має бути. Ще раз наголошую, що цінного працівника роботодавець ніколи не звільнить, коли йому буде 60 і 65, і 70. Але що робити з молоддю, як дати їй доступ до робочого місця? Самий кращий шлях вирішення першого робочого місця — це збільшення кількості робочих місць або збільшення, зростання ВВП або економіки, запуск економіки. Тільки тоді відбудеться реальне зростання і робочих місць, і цієї проблеми. Це косметичні заходи.

 

Трудовий кодекс потрібно складати відповідно до економічних реалій, а не підганяти потім під них?

 

— Так, абсолютно. Що кажуть нам міжнародні організації праці? Вони сказали, що український кодекс повинен, з однієї сторони, бути гнучкий, з іншої сторони, він повинен захищати працівника. З іншої сторони, про те, що ми наголошуємо не раз і не два, що він повинен сприяти інвестуванню в Україну. Подивіться очима японського інвестора на Трудовий кодекс відносно відпусток, якщо в Японії людина отримує за рік десять днів відпустки, а у нас 28, і ці всі 17, то, я думаю, що японський інвестор п'ять разів подумає, чи інвестувати в Україну з таким трудовим законодавством, чи не інвестувати? Тобто бізнес дивиться широко на любе законодавство. Він дивиться податкову, від дивиться кредитно-фінансову і трудову політику, яку трудову політику проводить країна, і чи варто туди інвестувати.

 

Михайло Волинець зазначив, що є багато недоробок в проекті нового Трудового кодексу, який, можливо, ВР розгляне і проголосує в другому читанні. Ви теж так вважаєте?

 

— Любі запитання вимагають відповіді. Із Михайлом ми вже давно ведемо дискусію. Наприклад, коментар відносно актів роботодавців. Профспілки наполягають, що це повинно бути тільки за погодженням профспілки. Ми кажемо, приводимо елементарний приклад — наказ про зарахування на роботу чи допуск до робочого місця. Це абсолютно технічний документ, відповідно якого людина отримує доступ до робочого місця, а бухгалтерія — наказ платити заробітну плату, робити відрахування і таке інше. Чи потрібно цей наказ погоджувати? Це просто елементарний приклад, і про це ми говоримо, що не треба заважати роботодавцю виконувати те, що він повинен виконувати. Другий приклад — оренда робочої сили, таке інше. В Кодексі чітко написано, що все робиться за згодою трудового колективу. Якщо в даного конкретного роботодавця немає роботи чи немає завантаження, він може за погодженням з цією бригадою або з цим колективом на певний робочий час перемістити цих людей до іншого роботодавця, де є схожа робота, тобто дати людині заробити.

 

Більш того, це, по-перше, добровільно, і збереження всіх умов, і оплати плати, таке інше, техніки безпеки. Це другий коментар на те, що сказав Михайло. І третій. Там була дискусія відносно постанови по спискам один, по списку два — це пільгові умови праці і таке інше. Про що ми наголошуємо? Що постанова Кабміну, по-перше, не повинна це регулювати, тому що вона регулює назву професій. Інколи професії відірвані від конкретного робочого місця. Ми говоримо про те, що, дійсно, такі пільги повинні бути, але вони повинні базуватись на атестації робочого місця, а не назви професій. Є шкідливе робоче місце? Окей, значить, роботодавець повинен доплачувати умови, засоби охорони праці, таке інше, але не по професії. Є професії, які взагалі не мають до цього відношення, а вони в цьому переліку Кабміну є.

Протесты под ВР в поддержку антидискриминационной поправки ― ФОТОРЕПОРТАЖ
© © Фото: Голос Столицы /Евгений Котенко/
Порошенко против изъятия антидискриминационных норм из Трудового кодекса

Тобто відійти від назви професій, перейти до конкретного робочого місця?

 

— До атестації робочого місця на шкідливість впливу на людину цього виробництва.

 

Якщо Трудовий кодекс буде вимагати регулювання інших відносин іншими законами, чи внутрішніми документами, чи буде він тим самим кодексом, який буде системно регулювати всю сферу?

 

— Законодавство повинно бути кодифіковане, воно повинно бути логічним. Але якщо все, що ми хочемо вмістити в Трудовий кодекс, то він буде… на сьогодні він складається з дев'яти книг і 385 статей. Якщо сюди ще добавити специфічні умови праці, закон про зайнятість, професійний розвиток працівника на виробництві, то це буде півтора метра тільки стос документів.

 

Чи не переоцінюємо ми роль профспілок, об'єднань, колективних договорів? Є сенс подумати, щоб відносини працівника з роботодавцем були більш персоніфіковані?

 

— Це питання дискусійне. Якщо говорити по статистиці, то профспілковим рухом у світі охоплено десь від 13 до 15% найманих працівників всього, і наш аналіз показує — чим менша зарплата, чим бідніша країна, тим там більш активна роль профспілок. У європейських країнах, можливо, тільки у Франції, Німеччині і ще деяких країнах профспілки біль-менш активні, але це вже культура соціального діалогу, ведення, інше. Чи потрібні, чи не потрібні профспілки? Я думаю, що потрібні, але ті профспілки, які, дійсно, захищають найманого працівника, які розуміють, навіщо вони це роблять, які, до речі, пропагандують серед профспілок здоровий спосіб життя, підвищення кваліфікації, нормальне відношення до приватної власності, це абсолютно нормально. Ми ж розуміємо, що і серед роботодавців є недобросовісні люди, є спроби експлуатації, є так зване ганебне явище — заборгованість по зарплаті, багато проблем є.

 

Напомним, политолог Василий Мокан в эфире «ГС» заявил, что Кабмин Гройсмана не достиг большего прогресса в реформах и улучшении экономики из-за неэффективности работы ВР и плохой коммуникации между разными министерствами.