Размер расходов на субсидии может достигнуть 75 миллиардов гривен, если не будут проведены мероприятия по энергоэффективности. Об этом предупредил вице-премьер Геннадий Зубко.

 

Для сравнения нынешние государственные расходы на субсидии составляют около 50 миллиардов гривен. Хотя изначально в бюджете на эти цели предусматривалось только 40 миллиардов гривен.

 

Кабинет министров в этом месяце внесет в парламент законопроект об изменениях в бюджет на 2017 год, которые предусматривают перераспределение 15 миллиардов гривен на погашение долгов по льготам и субсидиям перед теплокоммунэнерго за потребленные населением жилищно-коммунальные услуги.


Кому и сколько хватит денег в цифрах, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы юрист, экономический эксперт Андрей Вигиринский.

 

Що відберуть і вистачить цих грошей, щоб погасити існуючу заборгованість?

 

— Це процес бюджетування і, коли Гройсман намагається говорити простішою мовою, він заплутує нас всіх. Це насправді не передбачає збільшення фінансування субсидій, принаймі, з його слів це не випливає. Є таке поняття як субвенції державного бюджету місцевим бюджетам для компенсації різниці, для погашення заборгованості перед підприємствами, які генеруючи теплову енергію чи електроенергію, чи надають інші комунальні послуги. Компенсація різниці в тарифах, яка діяла, припустимо, до 2014 року. В минулому році був прийнятий відповідний закон про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості. Була дуже довга назва і тільки в квітні цього року Кабміном був затверджений порядок формування реєстрів цих підприємств разом із погодженими сумами, які їм винен бюджет, тому що цим підприємствам винні кошти як бюджет, так і комунальні підприємства, плюс є зобов'язання, які, скажімо так, бюджет ще повинен оплатити за населення за попередні періоди. Коли вносився цей законопроект, то мова йшла саме про суму в 15 мільярдів гривень. Тобто тоді описувалась ця сума заборгованості саме в такому обсязі. В бюджеті закладалась цифра, скажімо так, близько п'яти мільярдів, частина загального фонду та частина спеціального фонду. Сьогодні, я так розумію, що і в тому числі, і в силу того, що був прийнятий, проголосований законопроект про фонд енергоефективності, і в силу того, що НАК «Нафтогаз» інтенсивно працює з усіма боржниками підприємства, арештовуючи їхні рахунки і надаючи можливість впроваджувати якраз ці заходи енергоефективності, це доволі складно робити. Коли, по-перше, є заборгованість, по-друге, операційна діяльність обмежена за рахунок того, що арештовані рахунки підприємства. Тому скоріше за все, що мова йде про те, що буде перерозподіл певної статті видатків фонду державного бюджету, яка перевиконується. Припустимо, спецконфіскація, якщо про неї говорити, це теж є стаття доходів зі спеціального фонду і у нас перевиконання по спецконфіскації в поточному році. Цілком можливо, що частина грошей буде використана на ці потреби. В цілому акумулюється. Є декілька статей, які формують спеціальний фонд і, скоріш за все, в певній частині з них є або перевиконання, яке буде направлено на ці цілі, або в цілому якась стаття видатків була скорочена. Потрібно бачити законопроект і що саме пропонує Гройсман. І не зовсім вірно, скажімо так. Не випливають з тієї економіки і з тих заяв міністра Андрія Реви судження про те, збільшаться видатки на субсидії. Чому? Якщо пригадуєте, наприкінці минулого року мова йшла про те, що до кінця 2017 року, отримуючи субсидію вона зросте до дев'яти мільйонів громадян і тоді всі говорили про те, що закладається приблизно 40 мільярдів в державний бюджет витрат на субсидії. Це непропорційне зростання. Цифра повинна бути близько 70 мільярдів. В квітні з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати пан Рева сказав про те, що на кінець року кількість субсидіантів зменшиться до близько п'яти мільйонів і вже подальшого росту не передбачає. Тобто за великим рахунком у нас не збільшується кількість отримуючих субсидії і, відповідно, ми не можемо говорити про те, що тарифи настільки різко зростуть, щоб з усіх 15 мільярдів були витрачені на компенсації за поточні житлово-комунальні послуги, які отримують субсидіанти. Тому іншого варіанту, ніж погашення заборгованості, я не можу побачити. Потрібно вже дивитись в законопроекті, який буде представлений. 

Землянский Валентин
Землянский: прибыль Нафтогаза — «дутая», поскольку формируется из субсидий

 

Якщо парламент не проголосує за законопроект за погашення боргів? Що буде по Україні? Гарячої води не дочекаються?

 

— Парламент проголосує в будь-якому разі, тому що це буде пакетний законопроект. Зазвичай в першому півріччі подається законопроект про внесення змін до закону про бюджет на поточний рік, тобто вже в поточному році двічі вони голосувались. Я думаю, ще декілька разів вони будуть голосувати і одна з пропозицій буде пов'язана саме з субсидіями та погашенням заборгованості від того, як проголосують, дасть бог, до канікул. В цілому з'явиться можливість погашати, але ця можливість з'явиться до кінця року. Це не буде ситуативний виплеск ресурсу і кошти на рахунках підприємств-постачальників. Тому навряд доведеться говорити. Варто врахувати, що обіг в парламенті підприємств, які виробляють теплову енергію та інші види послуг, які ми відносимо до житлово-комунальних, доволі потужний. Тому якщо Кабмін внесе, коаліція підтримає. А з приводу гарячої води, ви ж чули цю ініціативу, що, можливо, на літо взагалі припинити тепловодопостачання, переводити на електробойлери, тим самим стимулюючи генерацію електроенергії.

 

Зараз витрати держбюджету на субсидії складають близько 50 мільярдів гривень, а уряд планує виділити 15 мільярдів на пільги й субсидії ЖКГ. Щонайменше бракує 10 мільярдів гривень державних субвенцій на субсидії за умови негативного сценарію.

 

— Мені здається, Геннадій Зубко не формує видаткову частину, не проводить розрахунок видаткової частини соціальних виплат. Це все таки Мінсоцполітики. Саме протягом двох-троьх років у нас максимально просуває необхідність прийняття законопроекту про фонд енергоефективності і таке враження, що це була заготовка зроблена до прийняття. І він не очікував, що все ж таки вчора його приймуть і називає таку цифру. Я не можу до кінця зрозуміти яким чином він прораховує ці видатки. Чи містять вони за собою інфляційні фактори, чи містять вони за собою девальваційний фактор, тому що фактично у нас всі тарифи прив'язані до вартості іноземної валюти та цін на міжнародних ринках. Можливо, він так глибоко проаналізував і спрогнозував зовнішні ринки енергоресурсів, плюс має прогнози і вірить в прогноз курсу гривні до американського долару чи до євро. Можливо, з цим пов'язані ці розрахунки. Він трішки не від соціальної сфери говорить про проведення енергоефективності. І чим страшніші цифри він буде називати, тим більше начебто буде впроваджуватись заходів. Але будь-які заходи, пов'язані з енергоефективністю. Вони впроваджуються в міжопалювальний період, тобто протягом літа. Зимою чи осінню, коли розпочався опалювальний період, вже важко говорити про те, що ці заходи можуть бути впроваджені. Тому скоріше за все, якраз іде сподівання на те, що протягом липня-вересня вдасться погасити заборгованість і впровадити певні економні методи споживання електроенергії та інших енергетичних ресурсів.

 

Наскільки це врятує ситуацію з кількістю тих, хто отримує субсидію?

 

— Жодним чином. Це виключно покращить наш платіжний баланс.

 

Ранее гендиректор Центра исследований энергетики Александр Харченко в эфире «ГС» отметил, что в Украине стоимость электричества для частных потребителей остается на самом низком уровне в Европе, чего не скажешь о тарифах для промышленности. 

Медреформа завершится в 2020 году - Розенко
Розенко: компенсацию за сэкономленные субсидии получат около 1,4 млн семей