Премьер-министр Владимир Гройсман хочет на следующей неделе отчитаться в парламенте за год работы своего правительства. Найти время, чтобы послушать его и рассмотреть вопрос доверия или недоверия к правительству он предложил депутатам в эфире одного из телеканалов.

 

Прошел год работы правительства под руководством Гройсмана еще 14 апреля. В тот день премьер выступал в Верховной Раде в рамках «часа вопросов к правительству». Выступление не было процедурным выступлением.

 

Тему грядущего отчета правительства прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы политический эксперт Агентства моделирования ситуаций Валерий Гончарук.

 

Чим зараз викликана ініціатива прем'єра стосовно того, що він готовий виступити і вже закликає ВР проголосувати за цю недовіру чи довіру до уряду?

 

— Для того, щоб проголосувати, повинна бути зареєстрована відповідна постанова і третина депутатів її має право подати. Тому є тут певні процедурні моменти, яких треба також дотримуватися. Тут треба прорахувати всі ризики, на які йде безпосередньо Гройсман. Можуть бути два сценарії. Перший сценарій полягає в тому, що зараз склалася сприятлива ситуація в економічному плані. В якому сенсі? Отримані певні кошти від конфіскації коштів Віктора Януковича, отриманий мільярд також отриманий безвізовий режим. І тому, по суті, є певні якісь соціальні речі, які були зроблені. Знову ж таки, треба згадувати про підняття мінімальної заробітної плати. І виходить так, що, по суті, Гройсман об'єктивно хоче подивитися, наскільки парламент є до нього лояльними, в тому числі для того, щоб вносити можливі інші зміни до державного бюджету. А вони мають вноситися, оскільки надійшли додаткові витрати. Потім треба сказати що втрачає за великим рахунком Гройсман? На сьогоднішній день дуже дискусійне питання чи є у парламенті більшість? Але ж фактично і та меншість, яка на сьогоднішній день є, вона дуже строката, і вона не має 226 голосів. Тому що всього в нас 422 депутати. Значна частина з тих депутатських фракцій, які критично відносяться до уряду, до Гройсмана, не всі вони будуть голосувати проти. Ми пам'ятаємо, який сценарій розігрував свого часу Арсеній Яценюк. Там так само, по суті, були питання і про недовіру до уряду, і нічим не закінчилося, тому що в найважливіший момент «Опозиційний блок» залишив залу для голосування. Але якщо ми кажемо про другий сценарій, навіть самий радикальний, що назбиралося 226 голосів, проголосували за недовіру, це йде питання про відставку уряду. Тоді 30 днів на формування нового уряду, для нової коаліції, 60 днів — на формування нового уряду, якщо ні, президент має право розпустити парламент. Я ще раз кажу, що питання дострокових виборів восени, тут дуже складно сказати, для кого воно буде вигідно. Тому, власне кажучи, Гройсман сьогодні є на певному піднесенні, я тобто навіть не виключаю такий варіант, що вони можуть піти і по другому сценарію. 

Галина Третьякова
Пенсионная реформа Гройсмана: одним добавляют, у других забирают - эксперт

 

З огляду на те, що ви сказали, мабуть, варто розуміти, що у Гройсмана є певна впевненість у власній позиції.

 

— Є ще певні домовленості з окремими депутатськими групами, фракціями, тому що ми пам'ятаємо, що бюджет приймався 274 голосами. Я думаю, що там питання по «Відродженню», «Волі народу», вони, швидше за все, не дадуть голосів. І внаслідок того, що є ці домовленості, Гройсман дуже впевнено себе почуває.

 

А щодо питань до регламенту? Що уряд мав відзвітувати 14 числа.

 

— Процедурні питання порушені. Тобто він відзвітував. Звіт не несе необхідності прийняття ухвалення якогось рішення про довіру чи недовіру. Це прем'єр, ВР вони можуть ставити такі питання. Знову ж таки, відсутність звіту так само не несе якихось юридичних наслідків. Тобто це не означає автоматично відставки. Тому в нас в ВР достатньо часто порушуються такі процедурні питання. І ми розуміємо, що очевидно, коли ВР йшла на місяць у відпустки, то десь вона морально була готова до того, що цей звіт вже буде відбуватися в травні, а не у відповідності до року по програмі уряду.

 

Взагалі підтримка парламентом уряду наскільки велика?

 

— Тут проблема не лише в тому, що уряд не має 226 голосів. Ми кажемо про те, що в парламенті немає стійкої більшості. Це не означає, що немає ситуативної більшості. Тому що ми за великим рахунком бачимо, що рішення приймаються, рішення ухвалюються внаслідок долучення тих чи інших третіх фракцій. Чи можливі кадрові зміни? В принципі вони можливі, тому що є питання по міністру охорони здоров'я, тому що немає цього міністра, є виконуючий обов'язки, Уляна Супрун. І такі зміни можуть бути, але знову ж таки, немає достатньо великої кількості там бажаючих долучатися до цього уряду. І я от зараз не бачу перспектив такого масштабного переділу уряду. Тому що це може бути ризик для самої урядової стабільності.

 

Скажіть нам про наслідки заклику Гройсмана виказати певну довіру чи недовіру до уряду.

 

— Постанову, по суті, можуть зареєструвати окремі народні депутати. З рештою, прем'єр може підняти це питання. Але якщо буде висловлена недовіра 226 голосами, це означає — відставка уряду. І фактично урядовці переходять в ранг виконуючих обов'язки і йде формування відповідно нової коаліції, або та сама коаліція формує новий склад уряду. На це ще дається плюс 30 днів. Знову ж таки, це вже крайній радикальний сценарій і тоді, якщо такий сценарій буде запущений з недовірою, тому є дійсно висока ймовірність того, що восени будуть парламентські вибори.

 

Ранее политолог Александра Решмедилова в эфире радиостанции Голос Столицы заявила, что Кабмин вместо повышения пенсионного возраста повышает трудовой стаж, что в свою очередь приведет к тому, что после выхода на пенсию украинцы будут ограничены в выплатах

Павловский: «монетизация» субсидий от Кабмина - мошенничество и подмена понятий
Павловский: «монетизация» субсидий от Кабмина - мошенничество и подмена понятий