Украинский центр политических и экономических исследований имени Александра Разумкова провел опрос, результаты которого гласят о том, что если бы прошли внеочередные парламентские выборы, то больше всего голосов набрали бы «Батькивщина», БПП и «Гражданская позиция».

 

Исследование показало, что больше всего голосов, около 11%, получила бы «Батькивщина». За БПП проголосовали бы почти 10% опрошенных, а за «Гражданскую позицию» решили бы голосовать 9,5% украинцев.

 

Опрос показал, что есть еще пять политических сил, которые имели бы шансы преодолеть пятипроцентный барьер на выборах: «За жизнь» — 8,5%, «Радикальная партия Олега Ляшко» — 8,5%, «Самопомич» — 7% и «Оппозиционный блок» — 6,5%. Есть шансы пройти в парламент также у объединения правых партий: — ВО «Свобода», «Правый сектор» и «Национальный корпус».

 

Социологи говорят, что за объединение правых готовы проголосовать чуть больше 4% граждан. Другие политические силы набирают менее 3% голосов каждая и соответственно в Раду не попадают. Но опрос Центра Разумкова этим не ограничился.

 

Закрепить исследование решили вопросом о доверии украинцев к власти. Президенту доверяют 22% опрошенных, а не доверяют почти 72%. Правительству доверяют примерно 13%, и 82% — нет. Парламенту доверяют лишь 9% и 86% не верят депутатам.

 

Результаты исследования Центра имени Разумкова проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Валентин Войтков.

 

Чому саме БПП, «Бітьківщині» та «Громадянській позиції» довіряють українці?

 

— Я б не сказав, що довіряють саме цим політичним силам. Ми можемо говорити лише про те, що на фоні загального високого рівня недовіри є певні політичні сили, які мають підтримку певної частини населення. Тобто якщо взяти за 100% все населення України, ми можемо говорити про те, що 30-35% громадян, які більш-менш визначилися зі своїми політичними уподобаннями, які голосують, будуть голосувати за ті чи інші політичні сили, і є відсотків 60-70%, які не визначилися і перебувають у такому стані. По-перше, вони не довіряють, по-друге, вони покладають великі сподівання на нові політичні сили. Тому якщо взяти і накласти ось ці результати соціологічного дослідження, ми побачимо, що серед усього населення України ці політичні сили, які ви назвали, користуються підтримкою декількох відсотків громадян. Тому я б не сказав, що саме ці політичні сили є фаворитами і лідерами. Тобто в нас є партії, умовно, першого ешелону, це п'ять-шість партій та партії другого ешелону, це ще три-чотири партії, які так чи інакше на наступних парламентських виборах будуть претендувати на те, щоб подолати виборчий бар'єр. Але, дійсно, у суспільстві є великий запит, і от ви говорили про те, що, можливо, об'єднання правих може набрати більше 4%. Я думаю, що можливо, навіть і більше. Тому, ви знаєте, це така конфігурація, яку соціологи дають, вона є досить умовною. Тобто це така середня температура по лікарні, вона лише може свідчити лише про певні тенденції. Коли одна якась політична сила виходить вперед за рахунок медійного ресурсу. Наприклад, можна говорити про партію Вадима Рабіновича. Тобто за рахунок доступу до кількох інформаційних каналів, вони накачали рейтинг. Але говорити про те, що в них є стійке ядро підтримки, я б про це не говорив. 

Драка в Верховной Раде
© facebook.com/bogdanbortakov
Рукоприкладство в Раде: как с ним бороться. Мнение депутатов

 

«Громадянська позиція», це партія Анатолія Гриценка. Звідки в неї такі цифри?

 

— Я не хочу тут про це говорити, тому що потрібно бачити цю анкету, вибірку. Тобто насправді від того, як буде сформоване питання, багато в чому залежить і відповідь. Але я не думаю, що в «Громадянської позиції», враховуючи останню активність Гриценка, може бути такий результат. Тобто, може, це пов'язано з тим, що Гриценко так чи інакше раніше був причетний чи є причетний до Центру Разумкова. Тобто, можливо, десь є якась лояльність з боку певної соціологічної структури, і це відобразилося на результатах. Хоча, дійсно, Гриценко є в усіх соціологічних опитуваннях, і за різними даними йому дають близько 4-6 %. Є різні інші соціологічні фірми. Але з чим пов'язаний такий високий результат і третє місце, тут потрібно перш за все адресувати питання соціологам і чітко дивитися на те, як проводилося це дослідження, виборка, анкета і таке інше.

 

Всього вісім партій подолали 5% бар'єр на позачергових виборах за даними цього соцопитування. Як ви вважаєте, чому саме ці політичні сили зазвичай мають таку стабільну підтримку в українців?

 

— В цих партій дійсно є ресурс медійний і фінансовий, певною мірою адміністративний. У парламентських партій завжди є більше шансів та можливостей мати стабільний рівень підтримки, тому що їх представники завжди бувають на телеканалах, в них є можливість проводити законодавчі ініціативи, і так чи інакше, але ці партійні проекти мають певну свою історію і адміністративну підтримку. І певною мірою навіть розгалужену партійну структуру. Якщо говорити, наприклад, про «Батьківщину» чи «Свободу», чи якісь інші партії. Але я думаю, що насправді сьогодні, враховуючи, ще раз повторюся, високий рівень недовіри і запит на нові політичні сили, можливо, на наступних парламентських виборах ми побачимо нові обличчя, але це багато в чому залежить від того, за якими правилами будуть проведені вибори. Якщо вибори будуть проводитися за чинними правилами, то насправді оновлення такого значного суттєвого ми не побачимо. Тому що діючі правила дають можливість перш за все партіям, які мають значні фінансові ресурси і кандидатам перемагати. А хто в нас має значні фінансові ресурси? Це ті, хто сьогодні перебувають на верхніх щаблях у владі, мають доступ до медіа, мають можливість залучати різних спонсорів. Якщо говорити про те, чи будуть ось ці партії на наступних парламентських виборах, подолають чи не подолають виборчий бар'єр, то я б все-таки так не забігав вперед. І все ж таки суттєві, але зміни будуть. От якщо говорити про переможця попередніх виборів за партійними списками, «Народний фронт». Чесно кажучи, не бачу поки що певних політичних дій, які б дозволили їм потрапити в наступний парламент. Тому зміни певні будуть. Але наскільки вони будуть суттєві, залежить від правил гри, часу проведення виборів, та інших чинників.

 

З чим ви пов'язуєте ріст популярності об'єднання правих партії?

 

— Говорить про запит на патріотичний порядок денний і на радикальні дії. А це все характерно партіям правого толку. От якщо говорити про український партійний вимір, «Свобода», «Азов», тобто це об'єднання, яке фактично, вже утворилося, це партії з таким національно-радикальним порядком денним. Тобто вони за те, щоб, якщо говорити про Донбас, за те, щоб побудувати стіну, за те, щоб військовими, можливо, методами довести справу до перемоги. Вони за те, щоб дуже жорстко карати чиновників, за українську мову, українізацію, ряд інших параметрів. А такий порядок денний має запит в умовах війни і такого стану, в якому перебуває Україна. Ми можемо побачити по виборах в ЄС. Праві з легким популізмом мають серйозну підтримку і в європейських країнах.

 

Президенту довіряють 22% українців і 72% не довіряють. Чому?

 

— Не виправдав сподівань. Для України це нормально. Для цивілізованого світу — не нормально. Франсуа Олланд, колишній французький президент, пішов лише тому, що рівень підтримки був 11-12%. Для України, навіть якщо у Петра Порошенка будуть такі ж показники, буде нормальним, якщо він буде балотуватися і претендувати на перемогу.

 

Ранее народный депутат Игорь Лапин в эфире «ГС» заявил, что нужно законодательно запретить быть депутатами и занимать должности лицам с двойным гражданством, а нардеп Борислав Розенблат считает, что Андрей Артеменко совершил преступление и должен за это ответить. 

Кто виноват в срыве е-декларирования. Мнение юриста
© Фото: УНИАН
Рада будет разбираться со сбоем в е-декларировании до конца мая — спецкор