В Украине не будет бесплатных общедомовых счетчиков энергоресурсов, украинцам придется оплачивать их установку из своих карманов. Произойдет это в том случае, если парламентарии поддержат законопроект «О коммерческом учете коммунальных услуг», в котором и прописано такое положение. Документ уже подготовлен ко второму чтению, а профильный комитет парламента рекомендовал его принятие.

 

В Государственном агентстве по энергоэффективности и энергоснабжению уверены, что нововведение позволит снизить на 3/4 объем неучтенных расходов воды во внутридомовых системах и сократить потребление тепловой энергии в среднем на 15-20%.

 

Как скажется нововведение на потребителях и энергоэффективности, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт по вопросам ЖКХ Олег Голубенко.

 

Чи підтримають депутати проект закону про комерційний облік комунальних послуг?

 

— Я думаю, що депутати підтримають, тому що про це мова йде вже в принципі давно, і депутати в першу чергу розглядають такий варіант встановлення приладів обліку з можливістю зменшити споживання. Я думаю, що все ж таки депутати приймуть цей закон, тому що, по-перше, це є європейська практика, коли повністю весь облік здійснюється обов'язково через прилади, які це фіксують, а, по-друге, розглядається ситуація, коли буде тотальний облік всіх комунальних послуг, то це призведе до економії і до зменшення фактично витрат на такі послуги. Я думаю, що все ж таки підтримка в залі щодо цього законопроекту буде.

Эксперт: создание ОСМД позволит сэкономить на коммунальных платежах
Эксперт: создание ОСМД позволит сэкономить на коммунальных платежах

Ідеться про те, що небезкоштовними вони будуть, а що раніше були безкоштовними?

 

— По-перше, з'являється новий термін в цьому законі — оператор мереж. І встановлювати, відповідно до цього закону, такі прилади обліку має оператор мереж, і, звичайно, потім виставивши відповідні рахунки споживачам, тобто фактично це буде відбуватися за наш з вами рахунок. Що стосується того, як це було раніше, то вже фактично з 1995-го року було зобов'язання на встановлення приладів обліку загальнобудинкових, то в таких будинках, як правило, діяла програма, і вони встановлювались за рахунок місцевого бюджету. Зокрема, по Києву була ціла програма зі встановлення загальнобудинкових приладів обліку тепла, зокрема, і водопостачання, і десь на 90% такі прилади по місту Києву встановлені. Так от в Києві це здійснювалось не за кошти споживачів, а за кошти місцевого бюджету, і, як правило, ці роботи проводив безпосередньо постачальник тепла, зокрема, «Київенерго». Тому в принципі сповивачі цього не відчули, хоча фактично місцеві бюджети формуються саме споживачами.


Можете навести статистичні дані, в скількох багатоповерхівках вже є такі лічильники тепла, води, газу?

 

— По місту Києву відсоток встановлених лічильників з водопостачання наближається до 100% щодо загальнобудинкових лічильників. Що стосується поквартирних лічильників, то тут ситуація змінюється, і сказати певно, як воно відбувається, досить таки важко. Що стосується приладів обліку тепла загальнобудинкових — їх встановлено по місту Києву біля 90%, по Україні ці цифри різняться — є міста, де 60-70, є міста, де 100% встановлені лічильники, є міста, де встановлено тільки 20-30%, 40%. Тобто ці цифри абсолютно різні. Але, що стосується індивідуальних будинкових лічильників, то важко сказати, такої цифри загальної немає, тому що будинки різні, по-різному укладені договори — є прямі договори з постачальником, є договори, які в середині будинку укладені безпосередньо з балансоутримувачем, тобто управляючою компанією, або об'єднанням багатоквартирного будинку, або ж управляюча компанія, яка має загальний договір з постачальником комунальної послуги, а решта споживачів мають безпосередньо договір з такою компанією. Але в цілому ми все ж таки прийдемо, і в цьому законопроекті встановлені певні строки, до яких мають бути встановлені такі прилади обліку. І там йдеться буквально про кілька років, і розглядається можливість встановлення таких лічильників у всіх будинків.

 

Кілька років — це наразі приблизно?

 

— Там є просто розподіл між нежитловими будівлями і житловими будівлями, тому тут в проекті закону пропонується в нежитлових будівлях до 1 жовтня 2017-го року встановити, а в житлових будівлях — до 1 жовтня 2018-го року. Але ми ж розуміємо прекрасно, що поки закон буде прийнятий в першому читанні, в другому читанні, в цілому, то в принципі ці цифри можуть бути зсунуті, тому що закон готувався в принципі давно. І варто зазначити, що це не єдиний закон, він має в принципі розглядатися  в пакеті з цілою низкою інших законопроектів, які регулюють взагалі діяльність, сферу наших житлово-комунальних послуг.

 

Скільки конкретному споживачеві коштуватиме, якщо встановлюватимуть загальнобудинковий лічильник на тепло і воду?

 

— Це все залежить від будинку. Орієнтовно буде встановлена вартість такого лічильника буде, умовно кажучи, 10-20 тисяч гривень в залежності від того, скільки квартир в будинку. Звичайно, що воно має розподілятись між усіма споживачами, відповідно, звідси можемо рахувати. 

 

Ранее экономический эксперт Андрей Вигиринский в эфире «ГС» заявил, что в отношении жилищно-коммунальных услуг Украина идет в Европу только в отношении цены, а вопрос качества не подтягивает.

 

Эксперт энергетической группы РПР Святослав Павлюк прокомментировал, почему не происходит модернизация системы ЖКХ, и где искать выход из этого тупика.

Сколько за коммуналку платят в Украине и мире ИНФОГРАФИКА
Сколько за коммуналку платят в Украине и мире — ИНФОГРАФИКА