Около 550 миллионов гривен в 2017 году и миллиард — в 2018-м. Именно столько денег пообещал Владимир Гройсман отечественным аграриям в качестве компенсации для покупки сельхозтехники украинского производства.

 

Также правительство утвердило порядок ежемесячного дотирования аграрного сектора в 2017 году. Это должно компенсировать убытки сельхозпроизводителей от отмены спецрежима налогообложения НДС.

 

Перспективы дальнейшего развития аграрного рынка в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал эксперт по вопросам экономики и агропромышленного комплекса Владимир Коновальчук.

 

Сума 550 мільйонів гривень — наскільки вагома допомога аграріям?

 

— Тут навіть не про суму потрібно говорити, а саме про механізм. Це якраз в стилі бюрократів зроблено, в стилі чиновників. Якщо держава хоче допомогти аграріям, то не треба зменшувати пільги податкові, не треба брати гроші у вигляді податків. Аграрії набагато краще, ніж будь-хто, самі знайдуть, куди ці гроші витратити. А ось різного роду програми по закупівлі техніки чи ще чогось — це все корупційно ємні проекти. Тобто я проти програм субсидування, я за те, щоб на початковому етапі брати менше податків. Це набагато більш ефективно працює. Але ж державні бюрократи будуть захищати саме такі податки, тому що в їх руки попадають фінансові ресурси, і це їм дає владу, дає більше можливості, влади.

Бюджет-2017: Кабмин задушит аграриев налогами — Людмила Супрун
Бюджет-2017: Кабмин задушит аграриев налогами — Людмила Супрун

 

Якщо говорити про виділення коштів на компенсації на купівлі сільгосптехніки українського виробництва, то про який відсоток від вартості йдеться?

 

— Я не знаю, про який відсоток. 550 мільйонів — це досить немаленькі гроші, але це не допоможе аграріям. Це будуть просто якісь схеми, як це завжди відбуваються з такими програмами. Це неправильний механізм. Ці механізми вигадуються чиновниками для того, щоб надавати привілеїв своїм наближеним компаніям за певні послуги, як завжди це в нас було. Якщо держава справді хоче допомагати аграріям або бізнесу взагалі, то нам треба зменшувати податки, зменшувати регулювання потоків капіталу, різного типу заборони, особливо податків. Тобто набагато було б ефективніше, якби ці гроші залишились би у аграріїв, не брались би у виглядів податків, тому що це гроші не просто з карману. Це наші з вами гроші, це гроші платників податків, які просто попадають в бюджет, а потім беруться. Лівою рукою беруться, правою видаються. Це взагалі ніяк не допоможе аграріям — хоч мільярд буде, хоч два мільярди, хоч п'ять мільярдів. Чим більше буде, тим гірше.

 

Як ви прокоментуєте затвердження пропорційного розподілу чотирьох мільярдів гривен дотацій?

 

— Навіщо тоді було скасовувати спеціальний режим оподаткування? Де логіка? Не треба взагалі було її скасовувати, якщо держава хоче допомагати аграріям. Дуже прикро, що саме в такому руслі рухається Україна.

 

Ви знаєте ще якісь програми підтримки аграріїв?

 

— Різного роду програми субсидування є неефективними, на жаль, не тільки в Україні, а й в усьому світі. Тому в країнах, де таких програм поменше, а податки найнижчі, саме там розвивається аграрний бізнес зокрема. В нас за останні 15-20 років було дуже багато різного роду програм по відшкодуванню виробництва: і на добрива, і на хімію, і на паливо, на техніку, на інші речі. Але навряд чи ви знайдете таких фермерів, які скажуть: дійсно, відчули на собі позитивний ефект від таких програм.

 

Які є головні проблеми в сільгоспвиробників?

 

— Це подорожчання багатьох засобів виробництва, тому що в нас постійно піднімаються ціни на горюче, на паливно-мастильні матеріали, що призводить до збільшення цін на добриво, на хімікати. Це є постійною проблемою з року в рік. Плюс якщо 2006-2008 роки були високі досить ціни на продовольчі товари, що було пов'язано з високими цінами на нафту, зернові, наприклад, то зараз ми маємо низькі ціни на нафту, і від цього досить сильно впали ціни на зернові, на іншу аграрну продукцію, яку Україна експортує. Тобто ми маємо в доларах досить низькі ціни. Однак девальвація гривні досить допомогла, можливо, в чомусь, тому що деякі затрати були в гривнях.

 

Одразу 55 депутатів направили подання до Конституційного суду із проханням визнати неконституційним продаж землі сільськогосподарського призначення. Коли можуть запустити ринок землі?

 

— Це питання складне, тому що кожний раз говорять, що ось запустять, через рік, але він постійно продовжується. Передбачити це дуже складно або неможливо, тому що є дуже багато факторів. По-перше, це невигідно дуже крупним компаніям. Це збільшить їх витрати на землю, тому що зараз вони орендують землю дешево. Але в довгостроковій перспективі це допоможе українським аграріям, тому що в них з'явиться можливість робити довгострокові проекти. Я порівнюю з квартирами: ви орендуєте, ви там не будете дорогий ремонт робити, як правило. А коли ви купуєте квартиру, у вас зявляється ініціатива вкладати гроші в ремонт. Так само із землею. Середні фермери і комерційні компанії не дуже великі виграють, а дуже великі — для них це на перших порах буде головний біль, хоча в довгостроковій перспективі навіть вони б виграли. Це буде стимулювати кредитування, тому що землі можна буде використовувати як заставу. Але це непопулярне рішення, тому що існує дуже багато міфів щодо землі. На жаль, це не сприймається більшістю людей як додаткова можливість або додаткова свобода, а сприймається, що хтось прийде і забере. І це політично вважається непопулярним рішенням. Хоча в довгостроковій перспективі це б стимулювало розвиток української економіки.

 

Ранее советник министра аграрной политики и продовольствия по вопросам Евроинтеграции Владислава Рутицкая в эфире «ГС» пояснила, почему квоты ЕС на беспошлинный экспорт сельхозпродукции исчерпываются так быстро, а также, на какие группы товаров квоты не выбраны.

 

Напомним, директор аграрных консультационных программ Лина Доценко в эфире Голоса Столицы пояснила, с какими проблемами сталкивается отечественный производитель при выходе на рынок ЕС и почему продажа органической продукции в Европу – вопрос не сегодняшнего дня.

Трофимцева Ольга
© minagro.gov.ua
Трофимцева о расширении квот на экспорт агропродукции в ЕС и ЗСТ с Турцией (укр)