Участники блокады Донбасса не пропускают поезд, в котором находится пять тысяч тонн угля. Такую информацию обнародовали в ОБСЕ.

 

Подробности событий, связанных с блокадой на Донбассе, рассказала начальник отдела коммуникации Главного управления Нацполиции в Донецкой области Наталья Шиман: «Утром распространилась информация в СМИ, что идет подготовка штурма. Эта информация не соответствует действительности, сегодня на место выезжали сотрудники полиции, следственно-оперативная группа по такому факту: в Бахмутский отдел полиции обратились представители Донецкой железной дороги и сообщили о том, что блокировщики отказываются вернуть захваченный ранее ими тепловоз. Туда утром поехал машинист тепловоза в сопровождении участкового офицера. Он пытался убедить блокировщиков вернуть этот тепловоз, но ему отказали. В это время блокировщики подожгли перед тепловозом шины, из-за чего на место вызвали сотрудников ГСЧС, вызвали полицию, приехала следственно-оперативная группа, чтобы задокументировать этот факт, и сейчас проводится проверка. В целом, с начала этой блокады, полицией открыто четыре уголовных производства, связанных именно с этими событиями».

 

Сколько еще будет длиться блокада Донбасса, и кто за ней стоит, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог, директор института социально-политического проектирования «Диалог» Андрей Миселюк.

 

На засіданні РНБО Нацполіції, НГУ і СБУ доручили забезпечити безпеку і виключити в установлений законом спосіб спроби порушення громадського порядку на об'єктах критичної інфраструктури. Що означає це рішення РНБО? Яких дій варто чекати?

 

— Це рішення РНБО є абсолютно правильним, але, на жаль, запізнілим, якби воно було прийнято від самого початку цієї акції, то питання давно було б вирішено, і це було б зробити простіше. Після того як 6 лютого зіштовхнулися блокувальники і поліція, після того депутат Парасюк сказав, що, можливо, застосування зброї блокувальниками і заклики до третього Майдану з його боку відбулися, то тепер ситуація досить гостра, хоча залишається шлях до переговорів, тобто пошуку компромісу. Оскільки насправді це один шлях, а другим шляхом все ж таки є силове припинення цієї акції, тому що тут є питання забезпечення національних інтересів країни, зокрема стабільної роботи енергосистеми. Тут питання в тому, що багато говориться про зовнішні такі гасла ініціаторів цієї акції, тобто обмін полоненими, однак зовсім не йдеться про те, які у них справжні мотиви. І якби влада діяла в цьому напрямку, оскільки там напевно є якісь і бізнес-складові їхніх дій, зацікавлені особи в їхній акції, тоді, звичайно, було би швидше і простіше це питання вирішити.

 

Тобто ви вважаєте, що бізнес — це справжній підтекст цих дій?

 

— Щонайменше, це одна із складових їх акції. Там немає такого чисто альтруїстичного, скажемо так, захоплення ідеєю провести обмін полоненими. І бачите, це ідея взагалі щодо обміну полоненими вже порядком була дискредитована депутатом Надією Савченко, яка начебто займалася обміном полоненими багато місяців, проте, фактично без ніякого результату. Тільки там останнім часом двох людей віддали, щоб підкреслити її важливість або виправдати якесь її залучення у переговори з бойовиками. І, в принципі, те, що має вирішуватися за столом переговорів, зокрема, в Мінську цим займаються, від України — Ірина Геращенко, а не вирішується способом блокади, в якій простежується бізнесова складова.

Разгон блокады Донбасса: ситуация грозит стать неконтролируемой — Москалюк
© Фото: facebook.com/shtab.blokady
Разгон блокады Донбасса: ситуация грозит стать неконтролируемой — Москалюк

Тобто силовий варіант розблокування найбільш вірогідний у цій ситуації?

 

— Ні. Модливі якраз два варіанти. Силовий, після подій 6 лютого, коли зіштовхнулися же блокувальники з Нацполіцією, так і був певний резонанс негативний від цих дій. Вдруге до такого ж лобового удару влада може знову звернутися, проте це буде, скажемо так, вже не головний, не основний варіант і не самий бажаний розвитку подій. А найбільш вірогідним все ж таки буде пошук компромісу з урахуванням бізнес-інтересів осіб, які стоять за цією акцією.

 

Ви вірите в те, що блокувальники можуть добровільно припинити перекривати колії?

 

—  Тут справа не в тому — вірити чи не вірити. Треба дивитися на логіку їх дій. І зараз поки що виглядає так, що вони намагаються досягти певної своєї мети, яка, знову ж таки, перебуває поза лаштунками і лежить, на моє переконання, у сфері бізнес-інтересів, а не просто так вони почали, місяць майже провели цю акцію, і потім просто візьмуть її і згорнуть. Тобто в них є конкретна мета, і вони до неї йдуть.

 

На Майдані блокувальники збираються в неділю на віче. Скільки людей, на вашу думку, прийде? І чи можна від мітингувальників очікувати агресивних дій?

 

—  На віче ці питання не вирішуються. Це служить такою ширмою, з одного боку, а з другого — майданчиком, щоб чинити тиск, впливати на позицію тих, хто є партнером для переговорів з цими блокувальниками. Звичайно, ця акція не буде дуже числельною. Проте, декілька тисяч своїх прихильників вони можуть зібрати. Це залежить від того, яка в них буде активність в соцмережах, а там такі люди, як Семен Семенченко, він досить впевнено себе почуває в закликах через використання соціальних мереж задля досягнення своїх таких політичних цілей. Там деякі ще люди є, які дуже досить впливові в соцмережах, і на заклик яких люди прийдуть. Проте, казати, що буде якесь таке дуже масове дійство, не доводиться. Оскільки від самого початку підоснова цього конфлікту перебуває далеко від повсякденних інтересів багатьох українців. І, на відміну від Майдану 2013 року, коли Євромайдан почався, вона їх безпосередньо не торкається, не бентежить.

 

Напомним, политический эксперт Михаил Павлив в эфире «ГС» высказал сомнение, что блокада Донбасса скажется на эффективности борьбы с контрабандой товаров из неподконтрольных Украине районов Донбасса.

 

А народный депутат Виталий Куприй в эфире «ГС» заявил, что введение Петром Порошенко летом 2014 года военного положения из-за событий на Донбассе помогло бы избежать многих проблем.