Не менее 50% государственного оборонного заказа реализуют частные предприятия. Об этом заявил заместитель министра экономического развития и торговли Юрий Бровченко.

 

Всего на государственный оборонный заказ, на закупку вооружения и военной техники, а также выполнение ремонтных работ в 2016 году было израсходовано около 10 миллиардов гривен.

 

В то же время в доработанном проекте государственного бюджета на 2017 год дополнительно на сферу обороны и безопасности выделен миллиард гривен. Всего на эту сферу в бюджете предусмотрено семь миллиардов гривен.

 

Хватит ли этих денег на укрепление оборонной силы страны, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал заместитель министра экономического развития и торговли Юрий Бровченко.

 

Що сталося такого у сфері законодавчій щодо оборонно-промислового комплексу в 2016 році, що неможливо не відзначити?

 

— Цей рік став найбільш переконливим і найбільш прогресивним в плані реформування ОПК. Ми знаємо, що на початку 2016 року і президентом, і Кабміном було поставлено завдання щодо розробки державної цільової програми реформування ОПК. На сьогоднішній день це ми вважаємо одним з наших досягнень, вона на сьогоднішній день у нас повністю відпрацьована з усіма центральними органами виконавчої влади, з усіма зацікавленими міністерствами і відомствами, розглянута на РНБО, подана до затвердження в Кабмін. До 2014 року розвиток ОПК базувався на старій радянській системі. Після 2014 року він функціонував більш інтенсивно. І ми вважаємо, що в 2016 році ОПК отримав вперше той поштовх, який дозволяє нам говорити, що дійсно є відповідні зміни. Ми говоримо про розробку програми розвитку ОПК, ми говоримо про програму розвитку боєприпасної галузі України. Вперше вдалося збалансувати роботу між державними замовниками та безпосередньо виконавцями ремонту озброєння та військової техніки. Ми затвердили порядок формування ціни на продукцію оборонного призначення. В 2016 році ми зробили перший крок, розробили державну цільову програму, окрім цього і підприємствами державного концерну «Укроборонпром» сьогодні проводяться роботи по виготовленню певної номенклатури боєприпасів. Окрім цього, до 2016 року, на мій погляд, ми використовували тільки те, що у нас залишилося від СРСР.

Иван Виннык
© Скриншот
Процедура оборонного госзаказа остается забюрократизированной — Винник (укр)

 

Що ще вдалося зробити?

 

— Це запровадження відповідних стандартів у військовій формі, запровадження і поступовий перехід на відповідні стандарти НАТО у виготовлені озброєння та військової техніки. Ми взяли собі за період до 2020 року повністю перейти на стандарти НАТО. І сьогодні наша промисловість — як приватна, так і державна — робить достатньо якісну, достатньо потужну і висококваліфіковану військову техніку, також зброю.

 

Ви згадували про затвердження порядку формування ціни на продукцію оборонного призначення. Що це означає?

 

— До 2016 року, до прийняття цієї постанови урядом, існували практично розрізнені нормативи щодо формування ціни між державним замовником і виконавцем. Кожен державний замовник формував свою ціну, і підприємство прилаштовувалося до цієї ціни. Або це договірні зобов'язання вони між собою узгоджували. І не було єдиної методики. На наш погляд, нам на сьогодні вдалося повністю збалансувати можливості фінансові, в першу чергу державних замовників, щодо придбання озброєння та військової техніки, і можливості державного підприємства в частині виконання замовлень Міноборони та інших силових структур, і формування їхньої ціни і прибутку. Розуміючи сьогодні ринкові відносини між підприємством і державним замовником, нам вдалося це збалансувати, і сьогодні є можливість підприємству отримувати прибуток орієнтовно до 30%. До прийняття цього рішення урядом у нас існувала система, коли розробки, науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи розроблялися за стандартами в тому числі СРСР, де все ще не було тих самих комп'ютерів, того самого програмного забезпечення, ніяких інновацій. Сьогодні ми говоримо про те, що у нас є можливість застосовувати передові технології, інновації, і цей процес робити набагато цікавішим.

 

Тільки в 2016 році вдалося відійти від радянських стандартів. Чому лише зараз?

 

— Ми повинні розуміти, що інерціонність механізму і виробництво, і запровадження, і науково-дослідні роботи потребують тривалого часу. Розробка і серійне виробництво в середньому одного зразка озброєння БТР, наприклад, повинна тривати відповідно до нормативно-правової бази три-чотири роки. Нам вдалося протягом 2014-2016 років вийти на цей етап, скоротити ці строки до 1,5-2 років.

 

Як зараз відбувається контроль якості і надійності продукції військового призначення?

 

— Діє система військових представництв в системі оборони, які надають послуги і всім силовим структурам, і приймають військову техніку, озброєння, яке виробляється підприємствами оборонного комплексу на замовлення тих чи інших замовників. Це система тих чи інших представництв, яка працює практично на всіх. Ця система досить розгалужена, є військове представництво на всіх великих підприємствах, і у відповідності до замовлень вони створюються і працюють на тих підприємствах, які виконують ті чи інші замовлення в інтересах Міноборони та інших силових відомств, які утворені відповідно до законодавства.

 

Які виробництва в нас існують, скільки з них приватних, скільки державних?

 

— Ми говоримо про те, що якщо ми беремо в розрізі державних підприємств, то ми маємо досить потужне виробництво бронетанкової техніки. Наш танк «Оплот», як би його не критикували, на сьогодні один з найкращих в світі. Бронетанкова техніка — це і Київський бронетанковий завод, Житомирський бронетанковий завод, Львівський бронетанковий завод, Миколаївський бронетанковий завод. Щодо бронетанкової, я вважаю, ми здатні сьогодні як забезпечити збройні сили, так і запропонувати на міжнародні ринки досить якісну і функціональну техніку. Це танки, БТР, легкі броньовані машини, в тому числі, наприклад, якщо ми беремо приватний сектор, то це НВО «Практика», в них досить широка лінійка. Вони запропонували для силових структур більше 10 зразків легкої броньованої техніки, яка досить успішно користується як в Адміністрації державної прикордонної служби, так і в Нацгвардії. Міноборони також використовують цю техніку, яка прийнята на озброєння і проходить відповідні випробування.

«Укроборонпром» выполняет только 30% оборонного госзаказа – депутат ВР
«Укроборонпром» выполняет только 30% оборонного госзаказа — депутат ВР

 

Є якісь виробництва в оборонній промисловості, які потрібно підштовхувати до розвитку?

 

— Ми всі спостерігали протягом 2016 року за випробовуванням нового ракетного комплексу, який відомий був в ЗМІ як проект «Вільха». Це досить потужний комплекс, який прийде на заміну радянському.

 

Скільки на це держава має виділяти коштів?

 

— На розробку цього комплексу вже були виділені певні кошти в 2015-2016 році. До кінця 2017 року завершені всі серійні випробовування і комплекс буде поставлений в серію. Це десь орієнтовно біля 200 мільйонів.

 

Скільки в нас держава виділила на розвиток?

 

— Державним бюджетом передбачено близько 140 мільярдів гривен на потреби оборони. Це весь спектр — це і грошове забезпечення, і речове, і медичне, і реабілітація, і в тому числі закупівля озброєння військової техніки, і ремонт озброєння військової техніки, і науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, які мають бути. Ми орієнтуємось, що по державному оборонному замовленню десь близько 10-11 мільярдів гривен буде виділено на заходи із закупівлі, ремонту і науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи, розуміючи, що сьогодні це недостатній фінансовий ресурс. Мінекономрозвитку спільно і з Мінфіном, і з Міноборони розглянули можливість залучення кредитів під державні гарантії, які почали функціонувати з 2016 року, і вже в цьому році також. І тут уже ми говоримо про додатковий ресурс протягом 2017 року, який передбачений бюджетом, це десь близько семи мільярдів гривен, який може бути спрямований знову на закупівлю озброєння і військової техніки.

 

Уряд у 2016 році залучив 3,5 мільярдів гривень саме кредитів для фінансування оборонного сектору. Звідки ці кредити, хто надав нам гроші?

 

— Це наші державні банки, які прорахували свою ліквідність і змогли зі свого ресурсу виділити близько чотирьох мільярдів гривень для кредитування підприємств ОПК, для закупівлі озброєння та військової техніки для потреб ЗСУ та інших військових формувань. Підприємства залучаються до 19% річних. Рішенням уряду на 2017 рік залучені кредити під державні гарантії 2016 року, погашення відсотків відбуватиметься за рахунок державного бюджету. Трирічний кредит, під 19%, відсотки погашені держбюджетом, Мінфіном.

Александр Мусиенко
Польше выгодно сотрудничество с Украиной в обороне — Мусиенко (укр)

 

І ці кошти вже в держбюджет на цей рік закладені?

 

— Так, відсотки закладені для погашення держгарантій. І держгарантії, які планується в поточному році виділити — також банки дали згоду на виділення фінансового ресурсу під них. І ми очікуємо десь протягом першого кварталу, що буде залучено близько семи мільярдів гривень.

 

Ці чотири мільярди які підприємства отримали?

 

— Ми говоримо про те, що це під договори з державними замовниками. В першу чергу це Міноборони. І це тільки закупівля озброєння, кредити 2016 року тільки під закупівлю бронетанкової техніки, артилерійського озброєння, стрілецького озброєння.

 

Тобто ці гроші виділені, підприємства їх отримали, і вони їх можуть витратити тільки під виготовлення зброї або машин — і тільки під держзамовлення?

 

— Тільки під договори, які укладені з Міноборони, НГУ, адміністрацією Держприкордонслужби, тільки під ті завдання, які визначені в тих договорах. А саме це закупівля озброєння і військової техніки.

 

Тобто вони не зможуть зробити якусь красиву бронемашину і продати її за кордон, тому що це дорожче?

 

— Ні, тільки ті зразки озброєння і військової техніки, які пройшли серійне випробовування і дійсно потребують негайного постачання до збройних сил, в тому числі для доукомплектування тих військових частин, які знаходяться на сході нашої країни. І підготовка фахівців, і підготовка військових частин, які будуть здійснювати ротацію.

 

Мінекономрозвитку вже готує програму системного реформування. Чому саме системного?

 

— Ми повинні розуміти, що відбулося протягом останнього періоду. Це за ОПК в частині відповідало дуже багато центральних органів виконавчої влади і міністерств. Для того щоб знівелювати роль ОПК, поставити, вибачте, я скажу так, на коліна підприємства, довести їх до банкрутства і забути, що у нас є певні підприємства. Як приклад, я протягом останніх років відвідував дуже багато підприємств ОПК, там є підприємства, в тому числі в Харкові — одне з підприємств бронетанкової галузі, воно працювало. Це Харківський бронетанковий завод. Не було замовлень, не виділялося відповідне фінансування. І призводило це до скорочення людей, втрати фахівців.

Украинские военные в Счастье — ФОТОРЕПОРТАЖ
© Фото: dyvys.info
Военнослужащих харьковчан наградили медалями «За оборону Счастья» — спецкор

 

Мінекономрозвитку підтримує залучення малого та середнього бізнесу до розвитку оборонної промисловості. Як це виглядатиме на практиці?

 

— Це спільна робота між Мінекономрозвитку і державним концерном «Укроборонпром». Державним концерном «Укроборонпром» був створений каталог по імпортозаміщенню, і ми сьогодні працюємо разом з усіма обласними державними адміністраціями, де підписані всі меморандуми стосовно імпортозаміщення чи іншої продукції, яка потребує імпортозаміщення — те, що не виробляється сьогодні в Україні. Це і радіоелектроніка, і виготовлення тих чи інших запчастин до військової техніки. Каталог складається десь приблизно з восьми тисяч номенклатур, які нам потрібно замістити. Це вузли, це агрегати, це окремі деталі, які нам потрібно виготовити для забезпечення свого виробництва озброєння військової техніки. Ми повинні розуміти, що ми базуємось ще до цього часу на продукції СРСР, яка в основному вироблялась в Росії. Тому це підприємства, які залучені до виготовлення окремих запчастин в кооперації з іншими.

 

Якщо ми говоримо про випуск, наприклад, бронетехніки, то підприємство залучає до 40-50 підприємств-суміжників, які поставляють ті чи інші запчастини. Якщо ми кажемо про локацію виробництва на Україні, прем'єр відвідував автозавод «КрАЗ». Коли проходили по лінійці, представляв керівник автомобіль «КрАЗ» з його виробництвом, то, за його інформацією, локалізація виробництва в Україні складає десь приблизно до 60%. Це означає, що він залучає підприємства, малий і середній бізнес, в яких є невеликі обсяги, які можуть поставляти обсяги і невелике виробництво для того, щоб забезпечити ту модель, ту лінійку тих виробів в обмеженій кількості для потреб підприємств: «АвтоКрАЗ», «Завод імені Малишева», Київський бронетанковий завод. Це і гідроциліндри, це розподільники, це фрикціони, редуктора. Тому ми говоримо, якщо ми говоримо в цьому розрізі, це і пошиття одягу. Ми говоримо, що ми сьогодні відкриваємось, ми робимо досить прозоро і залучаємо людей, які можуть певні речі робити і виготовляють це. Це все виготовляється. Це і палатки для Збройних сил, і одяг.

 

Це буде робитись під держзамовлення, чи виробник має все робити, а потім запропонувати Міноборони?

 

— Ваше питання має дві складові. Перше питання — це те, що буде вироблятись в розрізі державного оборонного замовлення і в розрізі закупівель, плану закупівель Міноборони, інших міністерств і відомств, які причетні до цього, і в той же час на сьогодні як з боку державних підприємств, так і з боку приватного бізнесу, наприклад, Асоціації підприємств оборонно-промислового комплексу, яка була недавно створена на базі НВО «Практика», Вадим Кодачигов очолює цю організацію, вони практично багато зразків броньованої техніки розробляють за власні кошти і пропонують Міноборони, іншим міністерствам для випробувань, для забезпечення Збройних сил. Після проведення випробувань приймається рішення про постановку чи не постановку на озброєння тих чи інших видів техніки, і вже потім приймається рішення про їх закупівлю і постачання до Збройних сил і інших військових формувань.

 

Малий, середній бізнес активно йде назустріч? Чи його потрібно додатково мотивувати?

 

— Основна маса військової техніки на початку збройного конфлікту була вся відремонтована за рахунок волонтерів. Я від себе можу особисто сказати — це велика шана і подяка тим людям, які відгукнулись на цю проблему. Велика подяка цим людям, які змогли і вклали і свій фінансовий ресурс, і фінансовий ресурс своїх підприємств, які надали і виробничу базу, і спеціалістів, які змогли відремонтувати. Сьогодні ми вибудовуємо більш системну практику. Ми розуміємо, що роль волонтерів є неоціненною. В той же час ми повинні розуміти, що не можуть волонтери безкінечно забезпечувати Збройні сили. Нам треба вибудувати систему і вони повинні, якщо запропонували якісне озброєння чи техніку, чи автомобільну чи іншу техніку, і вона виправдала себе і пройшла випробування в зоні АТО, її треба ставити на озброєння, поставляти і закупляти для Збройних сил. У нас унікальний шанс. У нас кожний зразок техніки, який побував на сході країни, ми можемо оцінити з усіх боків. Це та техніка, яка пройшла бойові дії. Якщо військовослужбовці нею задоволені і кажуть, що така техніка повинна бути, то тільки така повинна бути сьогодні у військах.

 

Напомним, военный эксперт Олег Жданов в эфире «ГС» заявил, что необходимость расформирования концерна «Укроборонпром» уже стала аксиомой, однако сделать это получится лишь после ухода с должности Петра Порошенко.

 

А военный эксперт Олег Стариков в эфире Голоса Столицы отметил, что в Украине по контракту набирают 50-60 тысяч военнослужащих ежегодно, а всего в армии — 250 тысяч личного состава.

ОПК Украины перейдет на стандарты НАТО к 2020-му. Интервью с замминистра МЭРТ
ОПК Украины перейдет на стандарты НАТО к 2020 году — замминистра МЭРТ