Президент Всеукраинской ассоциации пекарей Владимир Череда высказал мнение, что хлеб должен стоить дороже. Он считает, что цены на хлеб надо повысить еще на 15-18%. Сделать это хотят уже до конца 2016 года.

 

Один из аргументов производителей хлеба — это подорожание пшеничной муки от 13 до 17% в зависимости от сорта. Производители муки, в свою очередь, уточнили, что примерно 89% себестоимости муки приходится на зерно. При этом рентабельность производства муки остается низкой.

 

Антимонопольный комитет Украины считает, что предпосылок для повышения стоимости хлеба в Киеве на сегодняшний момент нет. Об этом сообщил советник министра экономического развития и торговли Дмитрий Романович.

 

Почему хлеб должен подорожать, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил эксперт в области аграрного бизнеса Денис Марчук.

 

Нинішню ціну на хліб можна назвати адекватною?

 

— Якщо ми візьмемо для оцінки реальний стан економіки в країні і платоспроможність наших громадян, то, звичайно, що ці ціни є значно такими кусючими. Але ми повинні виходити не з того, яка є платоспроможність, а ми повинні виходити з того, що дійсно сьогодні пропонує ринок, яка є ціна на ринку. Тому держава в своїй основі має закладати і формувати передумови для росту економіки, відповідно збільшення платоспроможності наших громадян. А те, що ціна на хліб буде здорожчуватися, ми про це ще говорили влітку, тому що передумов для того, що хліб здорожчає, їх було значно більше, ніж тих, які б не сприяли. По-перше, з 2016 року у нас змінилася система оподаткування аграрного сектору, і це все лягло додатковим навантаженням на сільгоспвиробників. Їхні затрати на посівну, на збирання, на удобрення, були значно завищеними, ніж минулого року. Відповідно, собівартість продукції дорожчала. Також фактором, який впливає на здорожчання продукції, стало підняття вже з першого вересня цін на енергоносії. І третім фактором, який є сьогодні дуже важливим, це те що уряд закладає в бюджет на 2017 рік зростання мінімальної зарплати на рівень 3200 гривень. Всі ці фактори зумовлюють те, що директори підприємств, які займаються випічкою, йдуть на підняття ціни своєї продукції, щоб забезпечити людям оплату, щоб забезпечити оплату за енергоносії, де випікається ця продукція. А з іншого боку слід також зазначити, що одним з факторів, що зумовлює підняття цін на хліб в інших регіонах, — це існування певних монополій на виробництво. Тобто, чим більша монополія на виробництво хлібу, тим там хліб дорожчий. До прикладу, наведу таку ситуацію, що на Тернопільщині хліб на 1-1,5 гривні дорожче, ніж на Харківщині. Тому що на Харківщині досить розвинена система хлібопекарень, і вони за рахунок ринкової конкуренції, борячись за споживача, знижують ціну на хліб. Але, тим не менше, ситуація дійсно в країні складається така, що передумов для зниження немає, але в даному випадку тоді має запрацювати якийсь механізм, що давав би можливість забезпечити людей гідними зарплатами, і таким чином вирівняти економіку, платоспроможність і реальну цінову політику на ті чи інші продукти харчування.

 

Як зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень напряму впливатиме на здорожчання хлібу?

 

— Дуже просто. Тому що якщо ми візьмемо для порівняння ряд тих чи інших підприємств, а переважна більшість працівників знаходилися на певних ставках, яка не перевищувала ту чи іншу зарплату. Тобто якщо ми візьмемо порівняння в цьому році, то середня мінімальна зарплата коливалася в районі 1650 гривень, а відповідно що з прийняттям нового бюджету ці ставки будуть переглядатися, і вже менше ніж 3200 гривень підприємства не матимуть права платити. Відповідно, це буде закладатися в бюджет підприємства, а бюджет підприємства в основному формується за рахунок реалізації своєї продукції, відповідно, щоб підвищити цю зарплату людям, просто змушені піднімати ціни на свої продукти.

Экономист: овощи дорожают, так как аграриям их негде хранить
© REUTERS/Gleb Garanich
Агропродукция в Украине подорожала на 10% — Госстат

 

То скільки може коштувати хліб вже на початку наступного року?

 

— Якщо виходити з сьогоднішніх показників, то я думаю, що за буханку житнього хлібу першого ґатунку борошна, на 2017 рік, можливо наступний місяць, вже може коштувати порядку 11 гривень. Якщо ми говоримо про хліб чорний, то його ціна буде коливатися на рівні 10,6 гривень. Ціна батона теж буде поволі зростати, але бізнес враховує ті тенденції, які відбуваються у платоспроможності людей, і мені здається, що дуже сильний скачок не відбудеться, просто в вагу хлібу буде закладатися менше стандарту. Тобто ми будемо бачити буханку батону не в стандартній вазі 600 грамів, а він буде зменшений, порядку 400-450 грамів. Він теж може зрости на 50-60 копійок. Для того щоб не відбувся дуже стрімкий скачок ціни, то можуть зменшувати вагу хлібу, щоб люди могли собі дозволити купити, але, звичайно, що він буде значно менший по своїй вазі, так як в нього буде вкладено менше ресурсу.

 

Можлива така ситуація, коли держава, наприклад, зобов'яже хлібопекарів не підвищувати ціни на соціальний хліб?

 

— Дуже спірне питання, що таке соціальний хліб. Ви знаєте, що з 1 жовтня у нас відбулася зміна регулювання державою на продукти соціального харчування, в тому числі на хліб. Але якщо ми торкнемося цього визначення, то наприклад ніде немає в законодавстві прописано, що таке соціальний хліб. Соціальний хліб, це переважно та продукція, на яку йде найменшезатрат. Але якщо взяти і йти дійсно по закону, як прийнято було стосовно впорядкування соціального хлібу, то відшкодування за реалізацію цієї продукції лягає на місцеві бюджети по Україні. Але ми знаємо, що таких компенсацій в переважній більшості підприємства не отримували, і враховуючи той стан економіки, для того щоб виживати на ринку, вони того соціального хлібу випікали значно менше, ніж потрібно його було випікати. Тому я б не говорив про те, що держава може когось зобов'язати. Ми повинні говорити про те, як створити передумови для того, щоб люди в країні стали багатшими, і ми жили по ринковій системі. Поняття «соціальний продукт», на жаль, доводиться констатувати, певною мірою маніпулятивне і використовується політиками для певних своїх цілей. Тому що, зазвичай, в таких умовах виробник йде на великі втрати в частині свого виробництва, і в частині втрати для тих людей, які на його підприємстві працюють. Адже на тих підприємствах працюють люди, яким теж треба платити зарплату.

 

В АМКУ стверджують, що передумов для збільшення ціни на хліб немає, там заявляють, що проведуть розслідування. Які підприємства будуть перевіряти і яким чином?

 

— Здається, коли АМКУ робить подібні заяви, то перш за все повинен виходити з потреб споживчого кошика українців. Якщо ми подивимося на споживчий кошик українців, який діяв вже з 2000 року в Україні, і ось тільки в жовтні його переглянули, то він зовсім не відповідав перегляду цін і перегляду на зарплат. І фактично говорити, що наприклад при зарплаті в 1600 гривень, українець може себе забезпечити чи свою родину повною мірою тим набором продуктів харчування. Якщо подивитися на реальні ціни, то в середньому на одну людину, виходячи зі споживчого кошику, він може сягати порядку 3000 гривень. Тому, коли АМКУ робить такі заяви, я б порадив їм переглянути умови проживання сьогоднішнього українця і умови, за яких він може купувати ту чи іншу продукцію. Так, можливо, ціна є завищеною, але з іншого боку, подивитися на передумови, чому вона не має бути завищеною, ніхто ж про це не говорить, що коли ти сплачував одну ціну на газ, а от прийшли перші платіжки за жовтень, вони вже в два рази вищі. Зарплати у нас від цього не зросли, як бути тим самим підприємствам і людям?

 

Напомним, президент Ассоциации объединения операторов рынка нефтепродуктов в Украине Леонид Косянчук сказал в эфире Голоса Столицы, что предпосылки для дальнейшего роста цен на бензин есть, но решение о повышении стоимости будут принимать участники рынка.