Президент Петр Порошенко 11 октября выступил на осенней сессии Парламентской ассамблеи Совета Европы.

 

Большую часть своей речи Порошенко посвятил языковому вопросу, в частности, новому закону об образовании, который остро критикуется нашими соседями.

 

Примечательно, что это выступление состоялось накануне срочных дебатов на сессии ПАСЕ, посвященных украинскому закону. Эти дебаты состоятся в четверг, 12 октября. А 16 октября украинский вопрос будет обсуждать Совет Европы.

 

Сможет ли Порошенко во время сессии ПАСЕ переубедить венгров и румын, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал директор Центра исследований международных отношений Николай Капитоненко.

 

На вашу думку, яку головну мету переслідував виступ президента у Стразбурзі, адже тем було кілька: і Донбас, і Крим, і мовне питання. На що в першу чергу треба звернути увагу?

 

— У першу чергу я б звертав увагу на гуманітарні питання будь-які, в першу чергу порушення прав людини в Криму, бо це наша довгострокова тема, яку ми постійно піднімали, піднімаємо, і будемо піднімати, і Рада Європи для цього найбільш пристосований майданчик. І звичайно, в контексті останніх подій навколо закону про освіту, і з огляду на те, що мають відбутися дебати з цього приводу, виступ президента був присвячений частково і цим питанням також.

Эксперт: закон об образовании — повод для Венгрии высказать все, что накипело
© hungaryflag.facts.co
Венгрия давно искала повода, чтобы «затянуть» отношения с Украиной — эксперт

Наскільки був категоричний президент сьогодні і переконливий, презентуючи мовну частину своєї промови?

 

— Я не думаю, що він їх переконав. Можливо, його промова частково була направлена на аудиторію всередині України, і для неї його аргументи видаються переконливими. Але для угорців, для румунів, для тих, кому закон не подобається, я думаю, їм малувато було тих аргументів, які не тільки президент виголосив сьогодні, але які ми традиційно наводили з цього приводу останнім часом, коли взагалі виникла ця вся тема. Бо аргумент, стосовно того, що президент хотів би бачити національні меншини в Україні, які говорять двома, трьома, чотирма мовами і т.п., він не спрацює, бо для них важливо не те, якими їх хоче бачити український президент, а те, які у них є права, якими вони самі захочуть себе бачити. Тобто я думаю, що риторику нашу стосовно тих країн, урядів, яким не подобається закон про освіту, треба дещо відкоригувати від пояснень безкінечних, які вочевидь не працюють, бо їх позиція стає лише більш жорсткою, вбік якихось можливо пошуків місць для компромісів. Треба дивитися конкретно на те, що вимагають угорці і румуни, треба дивитися на те, на що ми можемо піти, врахувати їхні побажання, змінити, можливо, щось в положеннях закону. Але нам потрібно продемонструвати готовність вести і такий діалог теж, а не просто стояти на своїй позиції і пояснювати її.

 

Угорці та румуни готові йти на компроміси і взагалі щось обговорювати?

 

— Я думаю, в тому, що стосується реалізації нашого власного права обирати правила викладання на нашій території, вони змушені піти на компроміси, бо це, зрештою, наша територія, ми визначаємо правила. Чи мається на увазі, чи готові вони йти назустріч нашим побажанням у власних державах і забезпечувати права україномовних меншин в Румунії та Угорщині, то це зовсім інша історія, і якщо нею займатися, то це треба займатися з самого початку, піднімаючи цю тему. А що стосується компромісів з їх боку, то вони, я думаю, навряд чи позиція буде змінена, і вони будуть вимагати повного задоволення своїх вимог, а інакше блокуватимуть будь-які європейські прагнення України. Я думаю, що на компроміс вони піти будуть змушені, якщо тільки ми зможемо його запропонувати. Чи принаймні наше завдання полягає в тому, щоб продемонструвати, що ми готові це зробити. Якщо вони висунуть якісь неприйнятні вимоги, окей, ми їх відкинемо, але ми будемо знати і весь світ буде знати, що ми спробували піти на компроміс в цьому питанні.

Киев фактически согласился на политический диалог с ДНР и ЛНР – Филипчук
© wikipedia.org / Volodia88 / CC BY-SA 4.0
Эксперт: отказ главы МИД Венгрии от встречи с Климкиным — плевок в лицо Украине

Сьогодні з'явилася інформація, що на засіданні з культури ПАРЄ ухвалено проект резолюції, який називає український закон про освіту дискримінаційним. Дебати завтра будуть дискусійного характеру, всі лишаться при своїх інтересах, отже просування цього питання на міжнародному європейському рівні завтра не буде, і все рівно вся ця розмова зводиться до двостороннього діалогу.

 

— Звичайно, але просто результат завтрашніх дебатів у цьому двосторонньому діалозі комусь надасть додаткових аргументів, а когось їх позбавить. Треба розуміти, що через Раду Європи примусити жодну державу щось зробити не вийде, як це свого часу не вийшло зробити з Росією. Можна прийняти оціночну резолюцію, яка віддзеркалить думку європейських депутатів, з якогось важливого культурного питання, на яку потім будуть орієнтуватися. Хтось буде, хтось ні, але якийсь такий вплив вона матиме. Але звичайно, що за наслідками завтрашніх дебатів жодних прямих рішень прийнято не буде, чим би вони не завершилися.

 

Напомним, глава МИД Сийярто распорядился, чтобы венгерские дипломаты не поддерживали ни одной украинской инициативы в международных организациях, а также, что Венгрия отныне не будет поддерживать важные для Украины решения.

 

А эксперт-международник Владимир Кушниренко, комментируя закон об образовании, заявил, что он стал последней каплей, и ухудшение отношений со странами ЕС — целиком результат недальновидной политики украинской власти.