Нацбанк опасается чрезмерного роста уровня инфляции. Там объясняют свои опасения желанием правительства повысить пенсии и зарплаты в 2017 году. Именно этот фактор и может повлечь чрезмерный рост инфляции, а как следствие, инфляционные цели на следующий год могут быть не выполнены.

 

Кроме того, в НБУ говорят, что это все может негативно повлиять на среднесрочные перспективы экономического роста Украины.

 

Ранее регулятор сообщил, что инфляция в июне оказалась выше предварительных прогнозов. Это объяснили ростом цен на продукты питания и усилением влияния админфакторов.

 

Какой инфляции стоит ожидать, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал эксперт по вопросам финансов, бывший член совета НБУ Василий Горбаль.

 

Чи виправдані побоювання НБУ, інфляція дійсно може сильно зростати?

 

— Це насправді типові застереження, які правління, відповідно потім і рада, готують під час затвердження основ грошово-кредитної політики. Ці матеріали з'явилися, якраз правління приготувало їх для затвердження на раду НБУ, та як НБУ ставить достатньо амбітні цілі на 2018 і 2019 рік, і це, я скажу, позитив, що ми перейшли до середньострокового планування. На кінець 2018 року ціллю стоїть рівень інфляції 6%, на кінець 2019 — 5%. Крім того, перейшли на щоквартальне планування, чого раніше не було, тобто це відмінність. І типовими завжди є застереження стосовно росту соціальних виплат без відповідного економічного росту, тобто це, я не скажу, що чергове застереження, але, скажем так, воно мало би бути, щоб уряд, приймаючи ті чи інші рішення, розумів, що будь-які виплати мають бути підтверджені економічним ростом.

 

Дивіться, в червневому підвищенні інфляції, яке було трошки вище, ніж очікувалось, є зокрема і питома вага підвищення тарифів. От вплинуло. Тому такі речі певною мірою звичайно є прогнозовані, НБУ неодноразово у різні часи звертав увагу різних урядів, наприклад, на те, що певні виплати потрібно хоча б погоджувати або координувати з НБУ, особливо це стосується тих виплат, капітальних виплат, що досить часто відтягуються, і ця практика фактично всіх урядів, всіх мінфінів, вона на кінець року. Тобто от, на жаль, певні вади бюджетної політики зберігаються.

 

Серед причин надмірної інфляції в НБУ говорять про підвищення пенсій і зарплат. А з іншого боку, наприклад, відмова МВФ надавати нам зараз транш також, мабуть, вплине на те, що буде менше обігової маси, менше грошей у держави, і знову-таки може призвести до інфляції, правда, про це замовчують?

 

— Якщо ми говоримо про МВФ, це більш вже питання макростабільності, і це вже наше планування на 2018-2019 рік, тому що якраз нам дуже важливо 2018-2019 рік з точки зору і виплат, вони є надзвичайно складними, і, я так розумію, що досі йде пошук оптимального рішення, чи це буде нова реструктуризація, чи перекредитування.

 

Чи сильно впливають події на Сході на рівень інфляції в Україні?

 

— Скажем так, вони впливають на економічний ріст, на ріст валового внутрішнього продукту, як мінімум, на ці показники. Скажімо так, прямої залежності немає, опосередкована звичайно є.

Прогнозы Кабмина по ВВП и инфляции серьезно отстали от реальности — Фурса
© facebook.com/bogdanbortakov
Прогнозы Кабмина по ВВП и инфляции серьезно отстали от реальности — Фурса

Може повільне впровадження реформ стати чинником, який впливає на інфляцію?

 

— Те, що, застереження, які висказав НБУ, яке, повторююсь, є типовим, це будь-які виплати мають бути підтверджені відповідним економічним ростом. Звичайно, що ніхто не задоволений тими темпами росту, які зараз показує наша українська економіка, крім того, вони є нижчими, ніж середньосвітові, тобто нам, крім того, скажем так, триматися в тренді середньосвітових темпів росту, треба, як мінімум, на декілька відсотків мати вищий ріст валового внутрішнього продукту, а для того, щоб наздоганяти навіть минулі роки, то не менше 5-7% росту, цей ріст може забезпечити тільки достатньо ефективними реформами.

 

Поки маємо 1,5%?

 

— Так, а середньосвітові на рівні 2,5-3%, тобто до середньосвітових треба підтягнутись, і це середній рівень.

 

Які ще чинники загалом впливають на інфляційні процеси, не тільки в нашій державі, якщо загалом моделювати ситуацію?

 

— Це координація бюджетної політики, бюджетних виплат з Національним банком.

 

Що повинен зробити НБУ, щоб стримати інфляцію і чи потрібно її взагалі стримувати?

 

— Скажемо так, до інфляційного таргетування НБУ готувався і переходив фактично десь останні 10 років. Було відмовлено від стримання курсу, перейшли до інфляційного таргетування. В зв'язку з цим там навіть були внесені зміни в законодавство, тому як певний якір це можна сприймати. А дискусії на цю тему йдуть далі, чи нам потрібно тримати курс, чи просто за інфляцією ми бачимо, що дискусії, які відбуваються у ВРУ, власне, є частиною оцієї великої дискусії стосовно взагалі цілей і завдань НБУ.

 

А з іншого боку, інфляція може бути таким лакмусовим папірцем того, що не все гаразд в економіці, правда?

 

— З другої сторони, і кредитування — банки не можуть кредитувати по ставкам, які є нижчими, ніж рівень інфляції, десь можна тоді очікувати, якщо рівень інфляції буде нижчим, тоді і кредитування буде більш доступнішим, тобто тут комплекс проблем.

 

Резолюція — резолюцією, але наскільки це виправдано? Чому не будуть зростати ціни і чому не збільшуватиметься інфляція, де ми візьмемо цей ресурс?

 

— Скажем так, це ті ж цілі, які ставить НБУ, тобто у НБУ є можливості для зв'язування грошової маси, хоча знову ж там, я є прихильником і певного інфляційного росту, тому що певний рівень інфляції досить часто і стимулює економічний ріст, тобто тут є, як то кажуть, палиця з двома кінцях, досить часто таке подібне стримування веде і до стримування економічного росту, от головне, щоб в нас цього зворотного ефекту не було.

 

Ранее политолог Олег Саакян в эфире выразил мнение, что невыделение кредита МВФ грозит большими имиджевыми потерями Украине, поскольку действия Фонда — один из основных индикаторов для других кредиторов.