Здание театра на Подоле, которое так долго реконструировали, раскритиковали киевляне. Большинство населения не поняло замысла автора проекта, назвав театр «крематорием». Главная претензия — данное здание не вписывается в архитектурный ландшафт Андреевского Спуска.

 

Тем временем корреспондент Рикард Йозвяк написал, что Европарламент и Совет ЕС не достигли соглашения относительно механизма приостановления либерализации визового режима для третьих стран. Это сообщение подхватили в Украине, поскольку именно с этим механизмом связывают и предоставление безвиза для нее.

 

А в Минске проходила встреча глав МИД «нормандской четверки». Министр иностранных дел Павел Климкин обещал предварительно, что покажет свое видение дорожной карты с выполнением Минских договоренностей. Именно эта дорожная карта — последовательность выполнения тех пунктов договоренностей, которые были оговорены сторонами переговоров ранее.

 

Эти и другие ключевые события в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Николай Давидюк.

 

ПРО ПРОЕКТ ТЕАТРУ НА ПОДОЛІ У КИЄВІ

 

Кияни активно критикують проект будівлі Академічного драматичного театру на Подолі. Дехто навіть побачив на Андріївському узвозі «саркофаг». Архітектура будівлі змінилася після того, як був знайдений меценат для завершення будівництва. Спонсором проекту стала компанія «Roshen».

 

Як ви прокоментуєте ситуацію навколо будівлі театру на Подолі?

 

— Як виявилося, Київ — дуже театралізоване місто, і шанувальників театру та Узвозу дуже багато. Що насправді радує: це показує, що кияни — господарі в місті. Багато хто міг би сказати: ну вам же подарували, великий дядько дав велику суму, щоб великий архітектор збудував прекрасну будівлю, а люди кажуть: нам таке не треба, нам не подобається. Є такий пункт в будівництві, як громадське слухання. Чомусь всі думають, що він дуже такий віртуальний, що не має ніякого практичного застосування. Ось тут він виконаний нормально не був. Люди побачили тільки верхню, чорну частину. І це насправді вибухнуло Київ.

 

Моя думка: дизайн правильний, місце неправильне. На Подолі все ж таки треба було зберегти дух, той старовинний мікроклімат, який там є, це характерне місце і з точки зору архітектури, і з точки зору історії, і з точки зору енергетики, і з точки зору кухні, людей. Це надзвичайне місце і одна з небагатьох вулиць, яка зберегла той історичний, інтелігентний Київ, який є. Причому не Київ Бандери, як назвали міст, і не Київ Леніна чи Сталіна, а от саме Київ, різний Київ, там де і Булгаков, і різні київські художники. Ось такий Київ: різносторонній, віковий. Мені здається, вони могли б цю будівлю збудувати в іншому місці. Наприклад, збудували б вони такий прекрасний театр на Оболоні, ціни б їм не було, люди б ходили, ще й розповідали, купляли цукерки, їли — і все було б прекрасно. А з іншої сторони, дизайнери мають своє бачення, а це відомий, нормальний дизайнер, я про Дроздова чув багато разів. У нього є заміський будинок «Антипатія» — подивіться, прекрасний, сучасний дизайн.

 

Мене дещо насторожує, що люди не готові до сучасного дизайну. На Подолі є прекрасний будинок, який просто зруйнував вид, який мав бути на шість поверхів, а збудували двадцять. Коли запитали забудовника: чому двадцять? Він сказав: ці 12, це його дах. Тобто дах розміром в 12 поверхів. І ніхто не вийшов. Тобто це нормально, а отут збудоражило. Я підтримую, що місце неправильне, цей театр заслуговує на життя, він прекрасний, він сучасний. Але не на Подолі, не на Андріївському узвозі, там інше мало бути. Мене цікавить, там же ще є вільна ділянка, де колись одна відома компанія одного відомого олігарха хотіла офісний центр будувати. Мені дуже цікаво побачити план, що буде там. Тому що всі ж так ходили, думали, що це все буде добре, а виявилося, що не дуже. Тому все ж таки треба бути більш пильними і добре, що кияни відчувають себе господарями міста, але господар має бути більш уважним, більше звертати на деталі, більше в реальному житті перевіряти.

Киевляне называют новый театр на Подоле морским контейнером — спецкор
Киевляне называют новый театр на Подоле морским контейнером — спецкор

 

Як нам ставитись до того, що фасади багатьох будівель — і сучасних, і несучасних, ми прикрашаємо такими виносами? Немає ніякого проектного плану з виносу кондиціонерів.

 

— Насправді це питання і культури, і технічної підготовленості. Зрозуміло, що, наприклад, на Подолі, на вулиці Фрунзе є прекрасний будинок на куті, шикарна архітектура, і два величезні пластикові балкони, які, дійсно, мені здається, що ці балкони ще два офіси добавляють. Це можна здавати як однокімнатну квартиру — і за неї гроші отримувати. Зрозуміло, що хтось на цьому буде заробляти свою копійку, але обличчя міста втрачається. Омельченко перший почав їх критикувати, тому що йому здавалось, що люди, які надбудували балкони, за Омельченка не голосують. Я думаю, що все таки воно зміниться, коли любов до міста буде більшою, ніж цей квадратний метр, який нібито допомагає. Це перше. Друге — технічне. Забудовники, які будують нові будинки, вони чомусь роблять літні балкони.

 

Це питання до міста чи це питання до містян?

 

— Насправді дуже тяжкий період економічної трансформації. Дуже низькі доходи. І десять квадратів чи п'ять квадратів, які дає цей начебто надбудований балкон, вони комусь даються більше, коли буде великий потік туризму, коли місто почне відроджуватись економічно. Зараз ми дуже впали економічно після 2008, 2009 року, велике просідання — економічна криза, війна, інше. Але буде відродження і, я думаю, тоді зовнішній вигляд будинку буде набагато дорожчий, ніж ці десять метрів цього страшного балкону. І вони будуть їх знімати. Ніхто ж не забороняв Кличку взяти з водометів полити людей і вони б розійшлись, відключити Facebook і сказати: дивіться, який прекрасний будинок компанія президента збудувала. Рядянськість зникла. Люди кажуть: подобається, не подобається. Я в цьому бачу сильний колективний дух і те, що зробить місто прекрасним.

 

ПРО БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ З ЄС

 

Безвізовий режим Україна 24 листопада так і не отримала. Проте Петро Порошенко зазначив, що допомогти цьому питанні може зняття мораторію з поставок лісу-кругляку до ЄС. У відповідь біля будівлі представництва Євросоюзу в Україні пройшла акція під гаслом «Ось вам, а не ліс!». Активісти виступили проти зняття мораторію на експорт деревини.

 

Як ви відноситесь до дозволу на експорт ліску-кругляку до ЄС?

 

—  Безвізовий режим зі всіх українців отримав лише ліс-кругляк. Він буде повертатись меблями дорогими, буде коштувати багато. В цьому проблема України, що ми все ж таки, на жаль, чомусь себе бачимо і себе продаємо виключно як сировинний придаток. Це по всьому: бурштин, зерно, сонячне масло, метал. Психологія багато в чому заточена. По-друге, ставка держави, податкової системи на великій бізнес. Для влади великі бізнесмени приємніші, з ними є спільні речі. А прийде якийсь бізнесмен середній, у якого там на лісопилці чи на меблевій фабриці працює десять людей, з ним так не поговориш. Таких людей не хочуть чути. І ставка йде на великий бізнес. А великому бізнесу, щоб створювати продукти, треба інвестувати.

 

Давайте нарешті зі слів і турботи про малий і середній бізнес щось для нього зробимо, хоча б гарантуємо йому приватну власність. Ніхто не гарантує, що у вас не заберуть. Якщо це виробництво, його дуже легко забрати. І люди бояться створювати виробництво, розвивати. Ми бачимо, що дуже багато бізнесменів створюють на світових ринках прекрасні продукти. Дайте змогу, не мішайте. Дайте податкову базу.

Митинг Азов
«Азов» требует экспортировать не лес-кругляк, а готовые изделия — спецкор

 

Чо це за механізм призупинення візової лібералізації для третіх країн?

 

— Коли приймуть цей режим скасування і нам зроблять візову лібералізацію, де гарантія, що її на другий день не закриють? Я бачу те, що українські політики трошки загралися в ці солодкі обіцянки. Замість того, щоб будувати дороги, замість того, щоб все ж таки створювати основи для бізнесу, щоб не виводити гроші в офшори і не зберігати золото в деклараціях, які вони там описують готівку, а все-таки вкладати в банки, вони всі думали, що нам закриють і замилять очі тим, що от вам же зараз є безвізовий режим, значить все ж таки ми Європа. Але економічна співпраця з ЄС більш важлива, тобто і тут треба акценти більше, хоча і там теж пробуксовки йдуть дуже значні. І мені здається, Україні треба дотискати і в плані економічної співпраці, і в плані безвізового цього режиму, так званої лібералізації. Тому що якщо ми зараз цього не зробимо, можуть змінитися політичні еліти в лідерах ЄС, а це Франція, Німеччина. У Франції більше шансів, що вони будуть змінені, причому не в нашу користь. Тому треба зробити наступні речі, це треба завершити зараз і вимагати всіма силами. Сьогодні практично потужний національний фронт стоїть ось тут, тому що якщо ми цього не зробимо, Росія нам цим буде потикати дуже довго. І це буде платформа для реваншу багатьох сил, які сьогодні втекли з України, які вивезли з собою мільярди, тому все ж таки це питання мусить бути дотиснуте. Треба просто зробити нереальний результат.

 

Що від нас залежить в реалізації цих планів?

 

— Треба виходити за рамки, не треба, щоб ви думали, що ви добрі, нехай вас там вважають поганими, нехай вас вважають злими і агресивними, пожертвуйте своїм іміджем, але добийтесь для країни, зробіть це! Турки свого часу просто кричали, вони вимагали. Грузини, наприклад, теж свого часу, коли вимагали з деяких країн невизнання окупованих територій, просто до бійок доходило. Чому цього нема? Зрозуміло, що класно бути класним дипломатом, приїхати, попити кави, потиснути руки, сказати: вибачте, добре. Так це ще з часів Кучми тягнеться, оцей «наступний раз».

 

Влада каже: ми все виконали. Та нічого ви не виконали. Ви пропустили всі терміни, всі дедлайни. Згадайте, як населення тиснуло з цими деклараціями, Захід тиснув. Вони ж хотіли декларації взагалі зробити непублічними, в наступний день тільки прийняли найжорстокіше законодавство в світі. Тому я не вірю в їхні слова. 7 грудня їдьте всім складом, їдьте всім Кабміном, всією ВР, мітинг зробіть там. Але зробіть це, пожертвуйте собою! Ми ж не про членство в ЄС говоримо, це просто дитячі ігри, які давно вже мали бути вирішені. Вибачте, Молдова це зробила вже і забула.

Митинг Азов
Протест под представительством ЕС в Киеве против экспорта леса — ФОТОРЕПОРТАЖ

 

ПРО ПЕРЕГОВОРИ У МІНСЬКУ ТА ДОЛЮ ДОНБАСУ

 

В Мінську відбулася зустріч голів МЗС «норманської четвірки». Міністр закордонних справ Павло Клімкін пообіцяв, що покаже своє бачення дорожньої карти з виконанням Мінських домовленостей, тому що саме ця дорожня карта — таймінг виконання тих пунктів домовленостей, які були обговорені напередодні.

 

Як би ви оцінили роботу із виконання Мінських домовленостей?

 

— Діалог іде дуже складно, і місцями він дуже схожий на монолог Росії, яка намагається або диктувати. Дуже сильно ця позиція залежить від позиції Путіна. Франція з Німеччиною займають позицію дотримання законності. Тобто вони стоять на позиції того, що повинно зберігатись міжнародне право, тому що це правила світової гри і взаємодії держави. Якщо сьогодні їх почнуть порушувати, як, наприклад, як свого часу робив Садам Хусейн, як свого часу робив Кадафі, який міг на Шотландію збити літак, і йому здавалось, що це круто, що так має бути, що він може собі дозволити, бо в нього є 300 мільярдів. Але вони понесли покарання в тому числі дякуючи Франції, Німеччині і США і народу Лівії, і народу Іраку, які понесли праведний суд своїм диктаторам.

 

Тобто на сьогоднішній день у України є європейська підтримка?

 

— Вона могла б бути кращою і сильнішою, але її може і не бути — якщо електоральна карта Європи зміниться. Україні треба багато в чому активізуватись і приймати більше рішень, які будуть позитивно сприйняті, і виведуть країну з цього конфлікту. 

 

Ранее в эфире радиостанции экономический эксперт Борис Кушнирук заявил, что мораторий на экспорт леса противоречит как требованиям ВТО, так и требованиям соглашения об ассоциации.

 

А депутат Киевского облсовета Юрий Опенько в эфире Голоса Столицы заявил, что вырезать гектары леса и эшелонами отправлять за границу — это варварство.

Николай Давыдюк ВИДЕО
Давидюк о скандале вокруг реконструкции театра на Подоле и митинге «Азова»